1460
Тютюнові націнки і загрози ринковій економіці
— Казна та Політика
У Верховній Раді зареєстровано черговий законопроект, нібито спрямований на пошук нових джерел поповнення державного бюджету. Цього разу - за рахунок фіксації максимальної відпускної ціни на тютюнові вироби.
Його автор - народний депутат України А.Пінчук - в пояснювальній записці стверджує, що збільшення кінцевої ціни тютюнової продукції на 14,8% дозволить залучити до бюджету додатково 1,9 млрд грн за рахунок ПДВ і акцизного податку та 0,73 млрд грн за рахунок податку на прибуток від торгових підприємств. Заявлений в законопроекті і солідний соціальний бонус. Підвищення торгової націнки на 22,6%, на думку лобістів, має знизити кількість курців на 3% і підвищити зарплату майже 200 тисячам продавців тютюну.
Наміри, що й казати, надзвичайно благородні, тільки от експерти вкотре обґрунтовано побоюються, що ними буде збудована дорога аж ніяк не до суспільного блага.
Перше побоювання пов'язано з тим, що введення державного регулювання цін, навіть в обмеженому сегменті ринку, створює вкрай небезпечний прецедент.
Як же тоді бути з законом "Про ціни і ціноутворення", а також з Господарським кодексом України, якими така можливість не передбачена? Порушуються і міжнародні договірні зобов'язання України, спрямовані на усунення подібних атавізмів. Йдеться, зокрема, про статтю ГАТТ III: 9, що регулює врахування інтересів третіх сторін у випадках, коли вживаються внутрішні заходи зі встановлення максимальних цін, оскільки вони можуть мати згубні наслідки для третіх сторін, що постачають імпортну продукцію. Ігнорується і Європейська Директива 95/59/EC, що передбачає наявність системи вільного ціноутворення щодо всіх категорій тютюнових виробів як необхідність для розвитку конкуренції.
При цьому відсутність правових механізмів адміністрування процесу (коли жоден державний орган не має відповідних повноважень) ставить під сумнів саму можливість залучення додаткових коштів до держбюджету.
Другий сумнів пов'язаний з тим, що населення України і так не відрізняється високою купівельною спроможністю. У подібних умовах підвищення цін на тютюнові вироби на 1-4 гривні за пачку призведе до того, що попит переорієнтується на контрабандну продукцію. Між тим, тільки минулого року обсяг нелегальних поставок в Україну виріс у чотири рази. Через що в прикордонних (з Росією, Молдовою та Білоруссю) районах частка тіньового ринку вже наблизилася до 15%.
Яким же буде реальний відсоток зниження тютюнової залежності, ніхто не знає, так як всі попередні подібні підвищення однозначного результату не дали.
Не все просто і з потенційним підвищенням зарплат торгових працівників. Більша частина малого бізнесу, що має патенти на торгівлю тютюновими виробами, працює на єдиному податку. Так що підвищення торговельних націнок до рівня зарплат має вельми і вельми опосередковане відношення. Що ж стосується великих оптових компаній, то і у них питання оплати праці є радше предметом трудових відносин, а не прямим наслідком збільшення прибутку.
Так що, якщо міркувати неупереджено, пропоновані нововведення, скоріше, призведуть до збільшення доходів контрабандистів, ніж до прибутку легального українського бізнесу. При цьому соціальний ефект законодавчої ініціативи далеко не очевидний.
Все це разом узяте і змушує припустити, що справжні цілі лобістів законопроекту за № 10288 знаходяться поза сферою державної та суспільної користі.
З іншого боку, експерти стверджують, що прибуток великих посередників - торговців тютюновими виробами зросте мінімум у два рази (до 500-600 мільйонів доларів на рік). Ну чим не неабиякий куш? Притому, що й інвестувати нічого не потрібно, достатньо пролобіювати бажане рішення в потрібних інстанціях.
Знати б ще, де ці інстанції розташовуються, так як, судячи з неофіційної інформації, проти законопроекту вже висловилися і в Мінекономіки, і в Мінфіні, і навіть в ДПАУ. І воно зрозуміло, тому що саме цим відомствам доведеться віддуватися за відсутність очікуваного економічного ефекту. Адже, як ми вже вказували, прибуток у окремих суб'єктів виросте, а законним чином направити його в бюджет навряд чи вийде. Цікаво, чи знає про це прем'єр-міністр?
Найбільш ж небезпечне в тому, що якщо цей "експеримент" пройде, в Україні може з'явитися група "маржахедів" від економіки. Їм не потрібно буде розвивати виробництво, шукати інвестиції, вирішувати соціально-економічні проблеми. Це зайві зусилля, адже більш вигідним стане поширення отриманого досвіду на інші сегменти ринку. Набагато легше ввести "торгову маржу", наприклад, на ринку ліків або автомобілів, і отримувати свою мзду під прикриттям розмов про благо народу і держави...
Сергій Кулагін
За матеріалами: forUm
Поділитися новиною
