Кращий трудовий кодекс: що протиставити трудовому рабству — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Кращий трудовий кодекс: що протиставити трудовому рабству

1618
Вони докладно описували жахи, які цей кодекс обіцяє трудовому народу і, звичайно ж, закликали цей народ всіляко противитися прийдешнім жахам. Серед визначень, якими в полемічному запалі нагороджувався кодекс, найчастіше мелькало слово "рабство". Цікаво, що я повністю згоден з цим визначенням.
Судіть самі. Коли людина "йде на роботу", в реальності є контракт між працівником і наймачем. Працівник зобов'язується надати якісь послуги якоїсь кваліфікації в обмін на певну суму грошей. Коли я говорю "реальність", я маю на увазі економічну суть того, що відбувається, тобто те, що вкладається в деякі універсальні закономірності, які можна потім аналізувати.
Такі контракти становлять значну частину нашого життя, вони можуть бути явними і неявними, наприклад, купуючи яблука на базарі, ви вступаєте з продавцем в неявний договір "яблука в обмін на гроші". І цей договір, хоч він ніде не записаний, не такий простий. Його зміст залежить, як мінімум, від традицій і звичок людей в даній місцевості. Якщо, наприклад, ви, купивши яблука, відразу виявите серед них гниле, в більшості випадків продавець обміняє вам гниле яблуко на нормальне.
Якщо ж з цією претензією ви звернетеся через годину після купівлі, швидше за все, вас відправлять за відомою адресою. Можна пригадати масу інших обставин, які існують у вигляді традиції, але з економічної точки зору є частиною контракту купівлі-продажу. Наприклад, "право пробувати" (теоретично на великому ринку можна добре і смачно напробуватися), традицію "насипати з гіркою" тощо.
Робота за наймом - справа складніша, ніж купівля яблук, але в основі її той же явний або неявний контракт. Угода існує тому, що наймач цінує вироблене працівником вище, ніж суму грошей, яку він йому платить, а сам працівник цінує цю суму вище, ніж свій вільний час або іншу роботу.
Тепер корисно буде подивитися, що відбувається на "великий картинці". Коли підприємець починає справу, він вивчає ціни, що існують на ринку, і розраховує, чи зможе він зі своїм майбутнім товаром отримати прибуток в рамках існуючої картини цін, тобто, чи зможе він встановити таку ціну, при якій його дохід перевищить його витрати.
Оплата послуг працівників - це значна частина цих витрат. Якщо все йде добре, то на ринку з'являється новий (чи старий, але в більшій кількості) товар, за який своїми грошима голосують покупці, всі учасники процесу, включаючи працівників, стають багатшими.
Коли держава чи хтось ще (наприклад, гільдії в середні століття) втручається в "трудові відносини", то це рівнозначно регулюванню цін. Якщо хтось наказує, наприклад, платити працівнику не менше певної суми, то це просто збільшує витрати підприємця.
У підсумку або взагалі не буде вироблено те, що могло б здійснюватися без втручання (тобто, всі учасники не отримають того багатства, яке цілком реально було отримати в даному стані економіки) або, якщо бізнес вже існує, постраждають ті, чиї послуги, як працівників, коштують менше, ніж запропонована ціна. Гірше того, люди з такими навичками взагалі не отримають роботу, поки буде діяти заборона.
Ось тут і з'являється наш кодекс і "трудове законодавство" як таке. Замість того, щоб прибрати заборони, що заважають добровільній співпраці людей, держава починає ще більше "регулювати" ці відносини. Оскільки людей, які працюють за наймом, набагато більше, ніж тих, хто сам наймає працівників, держава з суто електоральних міркувань (трудові відносини почали "регулювати" одночасно з розширенням виборчого права) починає вибудовувати цілу систему "захисту" перших від других.
В цій системі найманий працівник бачиться пригнобленою істотою, яка волею злих сил змушена працювати на благо наймача, причому, останній виглядає просто якимось паразитом. Все "трудове законодавство" засноване на тому припущенні, що наймач існує виключно за рахунок працівника і тому держава з міркувань людяності та справедливості змушує негідника надавати працівнику якісь додаткові блага крім оплати праці (яка теж регулюється). Той факт, що наймач зі своїм бізнесом існує тільки тому, що збагачує споживачів його продукції (включаючи, зрозуміло, і самих працівників) повністю ігнорується.
Тобто, система "трудового законодавства" спочатку збудована як система регулювання рабства. Добровільний характер відносин найму і сама суть процесу, як процесу зростання багатства в ньому ніяк не відображені. Будь-який трудовий кодекс за визначенням - це обов'язки рабовласника стосовно раба. І різниця між "хорошими" і "поганими" кодексами - це різниця в тому, наскільки "гуманними" бачаться різним доброзичливцям ці обов'язки.
Тому кращий трудовий кодекс - це відсутність кодексу. Вибір простий - або договір вільних людей, або існування в рамках умов, які заздалегідь передбачає рабство.
Володимир Золотoрєв
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас