Парламент ініціює перехід до стимулюючих тарифів для природних монополістів


Парламент ініціює перехід до стимулюючих тарифів для природних монополістів

Вчора Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про внесення змін до закону "Про природні монополії" (№ 10338), який поширюється на постачальників електроенергії, газу та житлово-комунальних послуг. Своїми змінами до нього депутати ініціюють можливість переходу до стимулюючого тарифного регулювання діяльності природних монополістів у ЖКГ та енергетиці.

Як вказано в пояснювальній записці до проекту закону, дане нововведення покликане стимулювати суб'єктів природних монополій до підвищення якості товарів і ефективності діяльності з поступовим скороченням неефективних витрат і забезпечувати створення умов для залучення інвестицій.

Коротко кажучи, законопроектом № 10338 замість витратного принципу тарифоутворення в сфері монопольних поставок електроенергії, газу, тепла та води пропонується стимулюючий принцип.

Суперечки про те, що краще - витратний принцип ціноутворення чи стимулюючий, є предметом економічної дискусії в Україні протягом останніх десяти років. Як відомо, витратний метод встановлення тарифів характерний для соціалістичної планової економіки, в той час як стимулюючий практикується в країнах з розвиненим ринком. Варто зазначити, що плюси і мінуси присутні як в одному, так і в другому принципах ціноутворення.

Зокрема, при витратному принципі монополісти прагнуть максимально роздути поточну видаткову та інвестиційну частини своїх тарифних планів, в той же час при стимулюючому - навпаки, мінімізувати як витрати, так і інвестиції, щоб отримати більше прибутку. Проте саме стимулююча модель тарифоутворення вважається економічно більш обґрунтованою і прогресивною.

Справа в тому, що при витратному методі в процесі щорічного перегляду тарифу для монополіста за базу приймаються витрати попереднього періоду, при цьому можливість оцінити ефективність цих витрат для регулятора бачиться доволі складним і практично нездійсненним завданням.

В даний час в Україні органи держрегулювання, з одного боку, і постачальники енергії та води - з іншого, знаходяться в крайньому антагонізмі. Зокрема, якщо монополісти при захисті тарифного плану прагнуть включити в нього всі можливі, як необхідні, так і надумані витрати, то регулятори займають протилежну позицію, часто обрізаючи як нецільові і роздуті, так і життєво необхідні для компанії та її споживачів статті.

Водночас при стимулюючому тарифоутворенні регулятор встановлює монополісту довготривалий тариф терміном років на п'ять, який включає в себе реальні інвестиційні потреби компанії і який послаблює залежність між встановленим тарифом та реальними витратами постачальника. Відповідно, монополіст прагне витрати скорочувати, а не роздувати.

Як повідомив представник консалтингової компанії, що здійснює діяльність в енергетичній галузі, для можливості переходу до стимулюючої моделі знадобиться, крім самого закону, прийняття підзаконних нормативних актів, а також політична воля з боку уряду, викликана необхідністю підвищення тарифів на поставку тієї ж електроенергії.

"На сьогоднішній день НКРЕ націлена на те, як не дати компанії необхідні кошти, а ось при переході до стимулюючої моделі завдання зміниться і полягатиме в тому, як вкласти в інфраструктуру необхідні інвестиції", - сказав експерт.

За оцінками представників енергопостачальних компаній, застосування стимулюючого методу тарифоутворення для повноцінної інвестиційної діяльності монополістів потребуватиме підвищення тарифу на передачу електрики для обленерго в два рази. В результаті в Україні остаточні роздрібні тарифи для споживачів внаслідок такого підвищення зростуть в середньому більш ніж на 6%. Цифра, в принципі, не так вже й лякає, якщо врахувати, що за тарифами на передачу струму стоїть надійність енергопостачання споживачів в країні. Адже можна мати профіцит генеруючих потужностей в країні, однак при кожних заморозках або ураганному вітрі стикатися з тисячами відключених населених пунктів через зношеність електромереж, як це і відбувається в Україні.

Що стосується тарифів на передачу газу, НКРЕ в 2010-11 рр. провела роботу щодо їх підвищення і приведення до економічно обґрунтованого рівня. Як раніше заявляв голова Нацкомісії регулювання енергетики Сергій Тітенко, "ми зробили досить симпатичними для бізнесу газопостачальні компанії". Для монополістів, звичайно, достатньо грошей ніколи не буває, та гучних обурень з боку ображених і збиткових облгазів, на відміну від попередніх років, зараз поки не чути.

Набагато гірше йдуть справи в системі тарифоутворення на воду і тепло, якою віднедавна почала займатися Комісія держрегулювання тарифів у сфері житлово-комунальних послуг. Тут поки немає ні ефективної методики, ні обґрунтованих тарифів.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua