Новий КПК України: розплатимося людьми


Новий КПК України: розплатимося людьми

Набрання чинності нового Кримінально-процесуального кодексу в тому вигляді, в якому його прийняла Верховна Рада, може призвести до паралічу правоохоронної системи. Відверто "сирий" КПК загрожує людськими драмами і колапсом всієї правоохоронної системи.

Президент Віктор Янукович не поспішає підписувати новий Кримінально-процесуальний кодекс (КПК), який Верховна Рада (ВР) приймала три дні і дві ночі. Він погодився з доводами співдоповідачів Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) щодо України, рекомендував дочекатися результатів чергової експертизи документа представниками Ради Європи. На думку європейців, дуже багато поправок до проекту КПК (близько чотирьох тисяч) депутати обговорювали в сесійній залі, хоча насправді більшість зауважень не набрали необхідної кількості голосів для прийняття.

Навряд чи президент підпише кодекс до рішення Конституційного суду, в якому опозиція погрожує оскаржити законність прийняття нового КПК. "Незгодні" обурені тим, що в ніч на 13 квітня в залі були присутні не більше 50 депутатів, тоді як за кодекс проголосувала 271 картка. Регіонали нічого незаконного в своїх діях не вбачають.

За словами керівника парламентської фракції Партії регіонів (ПР) Олександра Єфремова, Конституція і регламент ВР наказують народному обранцю голосувати особисто, в тому числі за допомогою електронної картки, але як саме він це може робити, не регламентують. А на рішення Конституційного суду від 7 липня 1998 року, в якому сказано, що народний депутат не може голосувати за інших депутатів, представники парламентської більшості вважають за краще не звертати уваги.

Якщо поспіх з прийняттям проекту нового КПК зумовлений бажанням української влади пом'якшити позицію Євросоюзу, незадоволеного якістю вітчизняного правосуддя, то затримка його подальшого проходження пов'язана з наміром президентської адміністрації відредагувати документ під виглядом внесення до нього поправок.

Кодекс, якщо його не оскаржать у суді, повинен набрати чинності через півроку після його підписання президентом і офіційної публікації. Тим часом Рада Європи рекомендувала запускати документ не раніше ніж через два роки. За цей час потрібно підготувати систему до роботи в нових умовах, навчити персонал, створити необхідні структури, а також прийняти нові редакції законів про прокуратуру, МВС, СБУ, адвокатуру та оперативно-розшукову діяльність. Бо, на думку європейських експертів, для усунення законодавчих протиріч та заповнення правових "дірок" недостатньо схвалених парламентом паралельно з КПК поправок до Цивільного, Цивільно-процесуального, Кримінального, Кримінально-виконавчого кодексів. "Кримінально-процесуальний кодекс прийняли під вибори. Окремі його положення хороші, чого не можна сказати про весь документ", - заявив нардеп від НУНС Юрій Кармазін.

Не поруш собі

У чинній редакції КПК порушення кримінальної справи і початок досудового слідства передує дослідча перевірка, в процесі якої органи дізнання (вони існують в МВС, СБУ, податкової та митної служби, у військових частинах) перевіряли отриману ними інформацію про можливий злочин. Автори нової редакції КПК об'єднали стадії дослідчої перевірки та досудового слідства в досудове розслідування і відмовилися від порушення кримінальної справи. За чинним кодексом оперативно-розшукові заходи починаються після порушення кримінальної справи або до цього, але тільки тоді, коли на те є підстави, прописані в законі "Про оперативно-розшукову діяльність".

А відповідно до схваленого депутатами проекту КПК, розслідування має стартувати відразу ж після того, як слідчий або прокурор внесе інформацію про правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (протягом трьох місяців після того, як кодекс підпише президент, цей реєстр має створити Генпрокуратура). Якщо правопорушення не очевидне і вимагає перевірки та/або правоохоронцям потрібно терміново виїхати на місце події (наприклад, надійшло телефонне повідомлення про бійку), інформацію до реєстру вноситимуть пізніше, на підставі рапорту відповідної посадової особи.

З одного боку, відмова від порушення кримінальної справи - благо. Бо прокурори і слідчі порушують кримінальні справи на підставі власних висновків. Це прекрасний спосіб посадити людину на гачок, зганьбити її або витребувати хабар за закриття справи. З іншого боку, факт порушення кримінальної справи можна оскаржити в суді і припинити переслідування підозрюваного. За новим КПК оскаржити можна буде лише факт припинення досудового розслідування.

Автори нової редакції КПК запропонували класифікувати протиправні дії за рівнем тяжкості і виділяти з усієї маси кримінальних правопорушень власне злочини і проступки. Кримінальні проступки - це порушення меншої ваги, ніж злочини, і їх, як передбачається, суд буде розглядати за спрощеною процедурою. Проблема в тому, що чіткого законодавчого поділу кримінальних злочинів і проступків законодавець не передбачив. Або цю класифікацію винесуть в окремий законодавчий акт, куди може бути включена і частина статей з Кримінального кодексу (КК), або внесуть в КК.

Сидіти лежачи вдома

У грудні минулого року в слідчих ізоляторах (СІЗО) утримувався кожен п'ятий підозрюваний. При цьому понад 1,3 тис. арештантів сиділи там понад півтора роки. Державна пенітенціарна служба повідомила, що в 2011-му витратила на їх утримання понад 85,3 млн гривень. Ще близько 20 млн гривень пішло на транспортування затриманих із слідчих ізоляторів до судів.

Прихильники нового КПК запевняють, що після набрання ним чинності кількість арештантів в СІЗО зменшиться на 20-30%. Адже документ передбачає більш активне використання альтернативних запобіжних заходів: підписки про невиїзд, домашнього арешту, звільнення під заставу. Крім того, повинен зменшитися і максимальний термін перебування в СІЗО: з 18 до шести місяців за нетяжкими злочинами і до 12 місяців - за тяжкими.

Під домашнім арештом підозрюваний зможе перебувати до півроку. Ґрати й вартових йому замінить електронний браслет - подібний з 2003-го по 2008 рік носив екс-прем'єр Павло Лазаренко, який відбував термін у своїй американській квартирі. За щастя перебувати під домашнім арештом в США він в 2003-му вніс заставу 86 млн доларів. В Україні максимальна сума застави, правда, не за заміну тюремного ув'язнення домашнім, а за можливість перебувати під слідством поза стінами СІЗО, становить 290 тис. гривень. Автори проекту нового КПК пропонують знизити її до п'яти тисяч.

З новим КПК зникла стаття про явку з повинною, яку генпрокурор СРСР Андрій Вишинський вважав "царицею доказів". Нерідко в стінах своїх кабінетів слідчі змушують підозрюваних визнати свою провину. Проект нового Кримінально-процесуального кодексу передбачає, що підозрюваний/обвинувачений зможе в присутності адвоката і слідчого судді укласти угоду з прокурором про визнання себе винним.

Відбутися це може на будь-якій із стадій досудового та судового розгляду. Аж до того моменту, поки суд не піде в кімнату нарад для винесення вердикту. Угода з прокурором веде до пом'якшення покарання, але скорочує можливості апеляції. "Введення інституту угоди зовсім не є стовідсотковою гарантією чесності і неупередженості органів досудового слідства. Вони як і раніше вимірюють якість роботи розкриттям", - говорить експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Слідчий суддя, присутність якого при укладанні угоди прокурора і підозрюваного або обвинуваченого, обов'язкова - нова фігура, яку пропонують ввести автори схваленого парламентом проекту КПК. Це суддя першої інстанції, який виконує роль арбітра сторін звинувачення і захисту, а також здійснює судовий контроль за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні.

Він приймає рішення про застосування запобіжного заходу та продовження її терміну, видає санкції на слідчі дії, які зачіпають права людини (прослушку, штраф), і веде допит свідків, чия участь у судових засіданнях неможлива (вони потребують захисту, хворі, які перебувають далеко від суду). Законодавці пропонують обирати слідчого суддю на зборах суддів. Термін його повноважень новий КПК не обмежує. Володимир Сущенко впевнений, що у "безстрокового" слідчого судді буде багато спокус. Тому, за його словами, в одному з перших варіантів КПК передбачалося, що функції слідчого судді по черзі повинні виконувати всі судді.

Захисник, півзахисник, нападник

Напередодні виборів 2006 року один з кандидатів в мери організував бізнес, який відшкодував йому витрати на кампанію. Він допомагав військовим пенсіонерам відсудити пенсію у держави: пропонував послуги адвокатів з найнятих ним випускників юридичних факультетів. Ні про яку якість адвокатської допомоги мова не йшла. Але бізнес заповзятливого кандидата був цілком законним. Адже згідно з нормами чинного КПК, захисниками можуть бути не тільки професійні адвокати, а й люди з юридичною освітою, а також родичі (останнім статус адвоката найчастіше потрібний тільки для отримання побачень).

У проекті нового кодексу право виступати на стороні офіційного захисту надано лише адвокатам, внесеним до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень, кандидатам і докторам юридичних наук. Цим критеріям не відповідають ні Євгенія Тимошенко, дочка Юлії Тимошенко, ні депутат від БЮТ Сергій Власенко, які представляють інтереси колишнього прем'єра. Проте їм хвилюватися нема чого: в проекті нового КПК існує норма, згідно з якою всім захисникам, які на момент набрання кодексом чинності вже брали участь у процесах, дозволено продовжити роботу.

"Законодавець правильно заборонив простим юристам захищати людей у суді. Такий адвокат цілком міг обдурити обвинуваченого, і поскаржитися на нього було нікому. З іншого боку, адвокатські послуги коштують дуже дорого. Якщо у людини немає грошей на адвоката, держава повинна надати йому захисника. Однак прийнятий в 2011 році Закон "Про безоплатну правову допомогу" досі нормально не працює", - розповів "Експерту" співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Колишній заступник голови Верховної Ради, професор Києво-Могилянської академії Віктор Мусіяка вказує на більш істотну проблему: стаття 59 Конституції України говорить, що людина вільна у виборі свого захисника, а новий кодекс обмежить це право.

Автори нового КПК пропонують процесуально зрівняти бік захисту зі стороною обвинувачення. Зокрема, надати адвокату право нарівні з прокурором і слідчим збирати докази, залучати експертів і знайомитися з матеріалами справи в процесі слідства. І те, й інше дозволяє нині чинний КПК. Однак проводити слідчі дії і замовляти експертизи адвокат має право тільки з дозволу судді, а знайомитися з матеріалами справи - лише після закінчення слідства. Тому захисники часто оскаржують порушення кримінальної справи в суді тільки для того, щоб отримати доступ до документів

У проекті схваленого парламентом КПК мова йде і про зміну повноважень прокурорів як в сторону звуження, так і розширення. Наприклад, деякі їхні функції буде виконувати слідчий суддя, а через п'ять років після набрання кодексом чинності прокуратуру позбавлять права розслідувати кримінальні справи.

Розширить повноваження прокурорів покладання на них процесуального керівництва розслідуванням, тобто управління діями слідчого. Це логічно, адже за проектом нового КПК один і той же прокурор повинен і керувати слідством, і представляти держобвинувачення.

А значить, нести відповідальність за законність зібраних доказів. Згідно з чинною редакцією КПК, покласти функції нагляду та подання держобвинувачення в суді можна на різних прокурорів. Тому нерідко в суд доводилося викликати слідчого, щоб він дав пояснення щодо зібраних ним матеріалів кримінальної справи.

Народний депутат Арсеній Яценюк вбачає в такому розширенні прокурорських повноважень загрозу незалежності слідства. "Відповідно до чинного КПК, слідчий лише формально є процесуально незалежною фігурою. У кожного слідчого є два "директори" - наглядач прокурор і начальник слідчого органу. Обидва вони можуть давати вказівки, причому часто кардинально протилежні. Новий КПК не вирішує цих протиріч", - заперечує Володимир Сущенко.

Втім, однією з найбільш спірних новел, які пропонуються в новому проекті КПК, є суд присяжних, введення якого передбачає чинна Конституція. Присяжних припускають залучати тільки на етапі первинного судового розгляду і тільки в тих випадках, коли обвинуваченому загрожує довічне ув'язнення. Таке покарання можна отримати за посягання на життя державного діяча, судді, співробітника правоохоронних органів "при виконанні", геноцид, застосування зброї масового ураження.

Виносити вердикт будуть п'ятеро людей: два професійні судді і три присяжні засідателі. А наприклад, французьке законодавство передбачає сім присяжних, американське і російське - від шести до 12. Як пояснили українські законодавці, скорочений склад пов'язаний з нестачею коштів. Формувати список кандидатів у присяжні засідателі будуть місцеві органи влади, проте за яким принципом вони будуть здійснювати відбір, закон не пояснює.

Ясно тільки, що присяжний повинен бути громадянином України віком 30-64 років, без судимості і зі знанням української мови. "Можливо, нам ще рано впроваджувати повноцінний інститут присяжних. Адже поки невідомо, чи зможуть звичайні громадяни бути неупередженими, чи вистачить для цього нашого рівня правової культури", - зазначив юрист юридичної компанії "Сетра" Вадим Тугай.

Наталія Бабаніна, Аліна Єремєєва

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування