1504
Повний розпродаж
— Казна та Політика
У 2012 році Кабмін хоче закінчити приватизацію ТЕС і обленерго, продати облгази і низку машинобудівних активів. Але це ще не все: в наступні роки може настати черга таких ласих шматків, як Енергоатом, Укренерго, Одеський припортовий завод, суднобудівні компанії, морські порти і авіапром.
У лютому Президент Віктор Янукович підписав закон № 4335-VI про програму приватизації на 2012-14 роки. На цей раз приватизаційний план включає 3 етапи. У першу чергу планується створити правову та організаційну базу для приватизації на нових принципах. Це передбачає зміни в профільне законодавство і формування кола об'єктів для продажу в 2012 році. В основному цей етап вже пройдено.
Другий етап - завершення масової приватизації та продажу об'єктів, розпочатої до 2011 року. Роздержавлення підприємств намічено разом із земельними ділянками (2012-13 рр.). І, нарешті, третій - загальне завершення приватизації як масштабного соціально-економічного проекту, підготовка змін у функції держорганів для зміщення акцентів з приватизації на управління держвласністю (2014 рік).
За словами голови Фонду держмайна Олександра Рябченка, тільки в цьому році від продажу державних активів планується отримати 10 млрд грн. А в цілому в 2012-14 рр. передбачається залучити від 50 до 70 млрд грн. В результаті частка держсектора в економіці повинна скоротитися до 25-30% ВВП (в 2010 році ФДМ оцінював її в 37%). Разом з тим при продажу більше 50% акцій стратегічних підприємств до покупців будуть встановлюватися вимоги щодо постпродажного використання. При збереженні ж за державою контрольного пакета акцій підприємств цієї групи буде можливий продаж решти акцій невеликими пакетами на фондових біржах, причому розмір контрольного пакета підвищений з 50% +1 акція до 60% +1 акція.
Програма передбачає, що роздержавлення в конкретних галузях визначається окремими законами. У числі таких названі "Про особливості приватизації ... в агропромисловому комплексі", "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", "Про холдингові компанії в Україні" та Кодексу про надра. О.Рябченко також зазначає, що для виконання нової приватизаційної програми Фонд розробляє 87 різних нормативно-правових актів. "Це колосальне число: раніше ми щороку розробляли і реалізували 10-20 актів", - говорить чиновник.
Політолог і економіст Віталій Кулик зазначає, що формально держава залишає за собою непогані інструменти контролю над стратегічною держвласністю. Втім, немає особливих сумнівів: як і раніше, хід приватизації буде залежати від лобістських зусиль основних фінансово-промислових груп. І в сучасних умовах це важко вважати негативом; скоріше, це об'єктивне явище ринкової економіки - хто сильніший економічно, тому і дістаються привабливі активи, констатує В.Кулик.
Які ж ключові підприємства можуть бути продані в найближчі пару років? По-перше, це ще залишилася в держвласності енергогенерація: так, ФДМ готує до продажу 53,289% ПАТ "Центренерго" і 60,773% ПАТ "Донбасенерго". Можна по-різному оцінювати нюанси продажі вже приватизованих генеруючих об'єднань (Західенерго, Київенерго), але більшість експертів сходиться в одному: ці компанії отримали стратегічного інвестора в особі ДТЕК. Голова наглядової ради Київенерго Іван Плачков у коментарі Мінпрому не приховує задоволення від нещодавньої купівлі цим інвестором 25% акцій столичного підприємства: "Тепер ми отримали гарантовану інвестпрограму в обсязі 1 млрд грн. Щорічно. Загальний обсяг вкладень складе до 15 млрд грн.".
Інший важливий напрям приватизації-2012 - газорозподільні та газопостачальні компанії, які важливі для контролю над усім газовим ринком країни. У ФДМУ повідомляють: конкурси з таких активів повинні початися вже в травні, що закріплено річним планом-графіком виставляння на продаж. На рахунках Фонду вже акумульовано більшість з 48 пакетів акцій облгазів розміром від 1% до 26% статутного капіталу. Дрібні пакети будуть реалізовані на біржах, великі - на тендерах.
Деякі аналітики сходиться в тому, що понад 50% регіональних газових компаній вже контролює власник Group DF Дмитро Фірташ - і що саме він зацікавлений викупити держчастки. Це підтверджує і керуючий директор Group DF Роберт Шетлер-Джонс, який у квітні заявив: дистрибуція природного газу є стратегічним бізнесом для холдингу, тому він неодмінно візьме участь у приватизації облгазів. Топ-менеджер уточнив, що в майбутньому група хоче консолідувати цей бізнес, "як це вже зроблено в Європі".
Цей же покупець володіє низкою українських хімічних активів, і саме йому може в підсумку дістатися Одеський припортовий завод (ОПЗ). Він поки не продається, але це скоріше справа часу, вважає екс-глава ФДМУ Олександр Бондар. Справа в тому, що ОПЗ - досить привабливий і ліквідний актив, який може бути розмінною монетою, наприклад, на газових переговорах з Росією. О.Бондар зазначає: "ОПЗ можна продати досить швидко, тут важлива політична воля. А якщо вдасться домовитися про знижку на газ, то вартість компанії має зрости на очікуваннях більш високої прибутковості бізнесу. І все ж покупцем буде швидше Фірташ, який зараз концентрує в своїх руках галузь з випуску добрив і хоче замкнути виробничий цикл - для цього потрібен ОПЗ".
Та ж сама Group DF може придбати і 49% Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК), рішення про приватизацію якого вже прийнято Кабміном. Як відомо, це єдиний в країні виробник губчастого титану, що застосовується в аерокосмічній галузі, суднобудуванні, хімпромі. ФДМУ доручено створити базу для утворення ТОВ "ЗТМК" з держчасткою не менше 51%, плюс порядок і терміни погашення інвестором боргів по зарплаті, податках і за спожиті енергоносії. В кінці березня В.Янукович повідомив про те, що інвестор готовий вкласти в це підприємство 700 млн дол. О.Рябченко підкреслює: "Просто необхідно, щоб на ЗТМК прийшли великі інвестиції. Комбінату потрібні обігові кошти. Ми будемо шукати такого інвестора і обов'язково хочемо знайти його вже в 2012 році".
Крім того, в березні Президент доручив прем'єр-міністру Миколі Азарову та Міненерговугілля подати до Верховної Ради законопроект про корпоратизацію найбільших електроенергетичних держхолдингів - НАЕК "Енергоатом" і НЕК "Укренерго". Перший, як відомо, об'єднує атомну енергетику (і включає Донузлавську вітрову ЕС), а другий - магістральні лінії електропередачі. Відповідне положення міститься в Національному плані дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ в Україні на 2010-14 рр.
Міненерговугілля і ФДМУ зобов'язані провести корпоратизацію протягом 9 місяців з моменту набрання чинності відповідного закону. Фонд ніколи не приховував, що корпоратизація - перший крок на шляху до переходу держактивів в приватні руки. А такі стратегічні активи можуть бути цікаві багатьом великим покупцям: і РФ, і того ж "Енергетичного стандарту" Костянтина Григоришина, який контролює декілька обленерго.
Але на ПЕК приватизаційні плани, звичайно, не закінчуються. Трирічна програма роздержавлення включає сотні великих і малих компаній, серед яких чимало і машинобудівних. Так, до продажу пропонується низка регіональних підприємств агромашинобування типу Рівненського заводу тракторних агрегатів або "Сільмаш", які за радянських часів займалися виробництвом і ремонтом вузлів для сільгосптехніки свого регіону (зазвичай кілька великих районів області). Також виноситься на конкурси низка машино- і приладобудівних заводів, які при Союзі належали до провідних у своїй сфері. Приклади - Київський завод автоматики ім. Петровського (держчастка 93,070%), Київський завод реле і автоматики (58,940%), Київський мотоциклетний завод (100%).
Запланована і приватизація кораблебудівних активів, зокрема, біржова реалізація 9,640% держакцій Чорноморського суднобудівного заводу. Подібні активи можуть бути цікаві як існуючим власникам вітчизняних верфей, так і тим же росіянам. У цьому ж, російському, контексті фахівці допускають у перспективі і продаж основних національних авіакомпаній - концерну "Антонов" та Харківського авіазаводу (ХДАВП). На думку В.Кулика, інтерес росіян до таких об'єктів в Україні не слабшає, незважаючи ні на які коливання політичної кон'юнктури. Це стосується і підприємств-лідерів "Енергомаш" (приклад - "Турбоатом").
Допускається і роздержавлення таких об'єднань, як ДАХК "Артем" (цілком або частково). Приватизацію цієї компанії вже можна було б розцінювати як фактичний старт продажу оборонного комплексу країни, адже "Артем" - один з найбільших військових заводів колишнього СРСР і продовжує випускати військову продукцію. І тут Росія знову може бути провідним претендентом з урахуванням можливостей корпорації "Рособоронпром".
Нарешті, в майбутньому може бути порушене питання про роздержавлення транспортної інфраструктури. І не тільки "Укрзалізниці", корпоратизація якої вже починається, але і морських портів. "Порти можуть бути виставлені на приватизацію і продані конкретному сусідньому інвестору, - пояснює директор економічних програм центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. - Адже у цих об'єктів величезний потенціал. Через наші порти йде значна перевалка вантажів РФ, і її інтерес очевидний".
Рябченко доповнює: інвестиційно непривабливі об'єкти будуть продаватися на "голландських аукціонах" - за ту ціну, яку запропонує покупець. "Нехай навіть ціна буде невисокою, нехай купить не великий інвестор, а малий і середній бізнес - але ми забезпечимо роботу цих підприємств, робочі місця. Все державне майно має працювати", - акцентував голова ФДМУ.
Що стосується потенційних покупців основних об'єктів, то він підкреслює: сьогодні в країні сформувався прошарок великих внутрішніх інвесторів, готових вкладати гроші у вітчизняні активи. "І ці внутрішні інвестори дорожче оцінюють об'єкти приватизації, ніж іноземці, - говорить Рябченко. - Ми, зі свого боку, створили прозорі умови для конкурсів, яких раніше не було. Скажімо, ведеться онлайн-трансляція тендерів. Так продається та ж енергетика, так будемо продавати облгази. І від цієї практики не відмовимося".
Що ж, дай-то Бог. Головне, щоб в ключові держкомпанії прийшли ефективні власники, які зможуть "обтрусити" ці активи від боргів і інших нашарувань минулого і зробити ефективною частиною економіки країни.
Максим Польовий
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
