1382
Чим може обернутися для України ЗВТ з Росією?
Останнім часом уряд України не раз заявляв, що торговельна угода з СНД має бути ратифікована в стислі терміни. Так, наприкінці березня прем'єр-міністр Микола Азаров заявив: "Будуть докладені всі зусилля для максимально швидкої ратифікації договору про ЗВТ з СНД". А на початку квітня договір ратифікувала Росія.
Однак раптом з'ясувалося, що ратифікований Москвою текст документа сильно відрізняється від парафованої раніше. За повідомленнями відразу декількох джерел, більшість змін зроблено в Додатку 1, де перераховані вилучення з режиму вільної торгівлі. Нагадаємо, таке вилучення означає захисні заходи проти поставок даного товару (мита та ін.) У затвердженому РФ тексті виявилося близько 50 нових товарних позицій, що підпадають під вилучення, в т.ч. спирт, папір, скраплений газ та ін.
Багато експертів сходяться на думці, що в зміненій редакції угода підписана бути не може. Така і позиція Адміністрації Президента. Глава підкомітету Верховної Ради з міжнародної економічної політики Олексій Плотніков наголошує: "Сподіваюся, ми зможемо пом'якшити протиріччя. Але в останній редакції договір навряд чи буде затверджений. Це пов'язано не тільки з митами, але і з неузгодженістю документа щодо угоди про асоціацію та ЗВТ з Європою. Останнє принципово важливо".
Так, в тексті з'явився Додаток 6, де передбачені санкції для учасників ЗВТ, які введуть вільну торгівлю з третіми країнами або їх об'єднаннями і тим самим "змінюють структуру свого імпорту". Що, звичайно ж, застосовно до домовленостей з Євросоюзом.
ForUm з'ясував, що з аналогічними проблемами зіткнулася і Молдова, яка також веде з ЄС переговори про асоціацію та одночасно вступає до ЗВТ СНД. Для вирішення питання Кишинів направив текст договору до органів СОТ, повідомляє заступник міністра економіки Молдови Октавіан Калмик. "І перед ратифікацією угоди в рамках СНД ми будемо говорити про доповнення та зміни, внесені в текст без узгодження".
Для повноти картини наведемо слова урядового уповноваженого з питань співробітництва з Росією та СНД Валерія Мунтіяна: "ЗВТ з СНД економічно вигідна Україні і вимагає якнайшвидшої ратифікації. Це основний напрямок нашої зовнішньої торгівлі: у 2011 р. експорт до країн Митного союзу (МС) перевищив 35% всього товарного експорту і склав $ 65 млрд, в т.ч. $ 55,5 млрд із РФ. Притому договір про ЗВТ розроблений на принципах СОТ: наприклад, в ньому є стаття, яка визначає порядок вирішення спірних питань, доступ до держзакупівель країн-учасниць та ін. Мінекономрозвитку зробило математико-економічне обґрунтування документа, що говорить: вільна торгівля з СНД підвищить зовнішньоторговельний оборот України з країнами Співдружності на 35%. Наш ВВП при цьому зросте на 2,5%, дохід держбюджету - на 9,4 млрд грн".
Чим ризикує Україна
Але ситуація зі зміною тексту документа в черговий раз змушує засумніватися, чи потрібна нам взагалі інтеграція з Росією та СНД, в т.ч. економічна. Тим більше що при запуску ЗВТ з Євросоюзом Москва погрожує миттєво ввести ті самі санкції проти Києва, які, виявляється, записані в договорі про вільну торгівлю з СНД. Так, за словами заступника генерального секретаря ЄврАзЕС Сергія Глазьєва, "одночасне бажання України створити ЗВТ з ЄС викликає занепокоєння. Якщо дві торгові зони (з СНД і ЄС. - Ред.) з'являться одночасно, це призведе до припливу європейських товарів не тільки на український, але і на наш ринок. А в такому випадку ми будемо змушені задіяти захисні інструменти". Очікується, що постраждають, насамперед, товари широкого вжитку (в т.ч. побутова техніка), продукти харчування, агросировина, різні машини і обладнання. Скажімо, з початком "сирної війни" російські лобісти заговорили і про захисні заходи проти шоколадної продукції з України. А наші цукор і спирт вже давно виключені з двосторонньої вільної торгівлі з Росією і вигнані з федерального ринку.
Аналітик Віталій Кулик уточнює, що щодо продовольства небезпека є для чотирьох основних товарних груп: молоко і молокопродукти; какао та продукти з нього (в т.ч. шоколад); жири і масла; алкогольні та безалкогольні напої. У цих сегментах вітчизняні постачальники займають непогані позиції в РФ, і основний удар може припасти саме на них.
Інший напрямок, що перебуває під загрозою, - машинобудівна продукція. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко відзначає, що 70% продукції українського машинобудування продається російським споживачам, і якщо даний канал збуту порушиться, це вдарить по галузі в цілому. А також по національній економіці, адже машини та обладнання - дорогий товар високого переділу.
Нарешті, в 2011 р. Митний союз вже ввів загороджувальні мита проти деяких металургійних товарів з України (сталеві і нержавіючі труби, прокатні валки, машинобудівне кріплення). А якщо Кремль реалізує свої "єврозагрози", то постраждає набагато більше товарних позицій. І щодо всіх перерахованих прикладів Росія, загалом, може посилатися на нові технічні стандарти МС - як і в актуальному випадку з сирами.
Не так страшний чорт...
Проте фахівці не радять дуже вже серйозно сприймати погрози росіян. Так, Устенко впевнений, що реальний обсяг негативних заходів буде набагато меншим, а нинішня істерія - це в першу чергу політичний тиск на Київ. Його мета зробити нашу країну більш поступливою і на газових переговорах, і в питанні газотранспортної системи, і, звичайно ж, в частині зближення з Євросоюзом.
По-перше, за оцінкою Устенка, Москві заважає швидкий вступ до СОТ. Так, в рамках цього об'єднання повністю заборонений такий обмежувальний механізм, як міжнародні торговельні квоти (крім АПК, і то з багатьма застереженнями). Обмежена також можливість антидемпінгових і спеціальних розслідувань, за результатами яких можуть вводитися захисні мита. Та й при закритті ринку на основі технічних нормативів можна звертатися до СОТ з апеляцією.
По-друге, вважають співрозмовники ForUm`а, РФ абсолютно не прагне погіршувати відносини з ЄС. І справа не тільки в збуті природного газу - "Газпром" контролює основну частину європейського газового ринку і не боїться за свої позиції. Питання в тому, розповідають у фонді Блейзера, що у багатьох великих російських компаній є стратегічні бізнес-інтереси в Європі.
По-третє, після вступу України до ЗВТ з Євросоюзом федеральний бізнес ще і зможе використовувати нашу територію для просування до ЄС. Адже вітчизняні компанії отримають доступ до євроринку (нехай і відносний), і якщо росіяни будуть створювати на українській території свої виробничі майданчики, то також отримають подібний доступ. Тим більше що у промислових холдингів Росії вже є досвід створення дочірніх виробництв в Україні: це і метизний завод "Дніпрометиз" (входить у велику металургійну групу "Северсталь"), і майданчика з випуску відомих марок автомашин (ВАЗ, ГАЗ, УАЗ), і ін. У кінцевому підсумку частина орієнтованих на Європу сучасних виробництв може бути перебазована з РФ на нашу землю. Це підтримає вітчизняну економіку і підвищить зайнятість.
І в будь-якому випадку "образи" Москви - не привід сповільнювати діалог з Брюсселем. Адже сукупний обсяг ринків Євросоюзу становить близько $16 трлн, а МС - до $2 трлн. Очевидно, що європейський вектор економічної інтеграції набагато перспективніший. Тим більше що робота в єдиному ринковому полі з ЄС змусить українських виробників працювати і над якістю своєї продукції, і над своєю бізнес-культурою. Що додасть національній економіці вагомий імпульс якісного розвитку.
Андрій Боярунець
За матеріалами: forUm
Поділитися новиною
