1394
Чим може обернутися для України ЗВТ з Росією?
Останнім часом уряд України не раз заявляв, що торговельна угода з СНД має бути ратифікована в стислі терміни. Так, наприкінці березня прем'єр-міністр Микола Азаров заявив: "Будуть докладені всі зусилля для максимально швидкої ратифікації договору про ЗВТ з СНД". А на початку квітня договір ратифікувала Росія.
Однак раптом з'ясувалося, що ратифікований Москвою текст документа сильно відрізняється від парафованої раніше. За повідомленнями відразу декількох джерел, більшість змін зроблено в Додатку 1, де перераховані вилучення з режиму вільної торгівлі. Нагадаємо, таке вилучення означає захисні заходи проти поставок даного товару (мита та ін.) У затвердженому РФ тексті виявилося близько 50 нових товарних позицій, що підпадають під вилучення, в т.ч. спирт, папір, скраплений газ та ін.
Багато експертів сходяться на думці, що в зміненій редакції угода підписана бути не може. Така і позиція Адміністрації Президента. Глава підкомітету Верховної Ради з міжнародної економічної політики Олексій Плотніков наголошує: "Сподіваюся, ми зможемо пом'якшити протиріччя. Але в останній редакції договір навряд чи буде затверджений. Це пов'язано не тільки з митами, але і з неузгодженістю документа щодо угоди про асоціацію та ЗВТ з Європою. Останнє принципово важливо".
Так, в тексті з'явився Додаток 6, де передбачені санкції для учасників ЗВТ, які введуть вільну торгівлю з третіми країнами або їх об'єднаннями і тим самим "змінюють структуру свого імпорту". Що, звичайно ж, застосовно до домовленостей з Євросоюзом.
ForUm з'ясував, що з аналогічними проблемами зіткнулася і Молдова, яка також веде з ЄС переговори про асоціацію та одночасно вступає до ЗВТ СНД. Для вирішення питання Кишинів направив текст договору до органів СОТ, повідомляє заступник міністра економіки Молдови Октавіан Калмик. "І перед ратифікацією угоди в рамках СНД ми будемо говорити про доповнення та зміни, внесені в текст без узгодження".
Для повноти картини наведемо слова урядового уповноваженого з питань співробітництва з Росією та СНД Валерія Мунтіяна: "ЗВТ з СНД економічно вигідна Україні і вимагає якнайшвидшої ратифікації. Це основний напрямок нашої зовнішньої торгівлі: у 2011 р. експорт до країн Митного союзу (МС) перевищив 35% всього товарного експорту і склав $ 65 млрд, в т.ч. $ 55,5 млрд із РФ. Притому договір про ЗВТ розроблений на принципах СОТ: наприклад, в ньому є стаття, яка визначає порядок вирішення спірних питань, доступ до держзакупівель країн-учасниць та ін. Мінекономрозвитку зробило математико-економічне обґрунтування документа, що говорить: вільна торгівля з СНД підвищить зовнішньоторговельний оборот України з країнами Співдружності на 35%. Наш ВВП при цьому зросте на 2,5%, дохід держбюджету - на 9,4 млрд грн".
Чим ризикує Україна
Але ситуація зі зміною тексту документа в черговий раз змушує засумніватися, чи потрібна нам взагалі інтеграція з Росією та СНД, в т.ч. економічна. Тим більше що при запуску ЗВТ з Євросоюзом Москва погрожує миттєво ввести ті самі санкції проти Києва, які, виявляється, записані в договорі про вільну торгівлю з СНД. Так, за словами заступника генерального секретаря ЄврАзЕС Сергія Глазьєва, "одночасне бажання України створити ЗВТ з ЄС викликає занепокоєння. Якщо дві торгові зони (з СНД і ЄС. - Ред.) з'являться одночасно, це призведе до припливу європейських товарів не тільки на український, але і на наш ринок. А в такому випадку ми будемо змушені задіяти захисні інструменти". Очікується, що постраждають, насамперед, товари широкого вжитку (в т.ч. побутова техніка), продукти харчування, агросировина, різні машини і обладнання. Скажімо, з початком "сирної війни" російські лобісти заговорили і про захисні заходи проти шоколадної продукції з України. А наші цукор і спирт вже давно виключені з двосторонньої вільної торгівлі з Росією і вигнані з федерального ринку.
Аналітик Віталій Кулик уточнює, що щодо продовольства небезпека є для чотирьох основних товарних груп: молоко і молокопродукти; какао та продукти з нього (в т.ч. шоколад); жири і масла; алкогольні та безалкогольні напої. У цих сегментах вітчизняні постачальники займають непогані позиції в РФ, і основний удар може припасти саме на них.
Інший напрямок, що перебуває під загрозою, - машинобудівна продукція. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко відзначає, що 70% продукції українського машинобудування продається російським споживачам, і якщо даний канал збуту порушиться, це вдарить по галузі в цілому. А також по національній економіці, адже машини та обладнання - дорогий товар високого переділу.
Нарешті, в 2011 р. Митний союз вже ввів загороджувальні мита проти деяких металургійних товарів з України (сталеві і нержавіючі труби, прокатні валки, машинобудівне кріплення). А якщо Кремль реалізує свої "єврозагрози", то постраждає набагато більше товарних позицій. І щодо всіх перерахованих прикладів Росія, загалом, може посилатися на нові технічні стандарти МС - як і в актуальному випадку з сирами.
Не так страшний чорт...
Проте фахівці не радять дуже вже серйозно сприймати погрози росіян. Так, Устенко впевнений, що реальний обсяг негативних заходів буде набагато меншим, а нинішня істерія - це в першу чергу політичний тиск на Київ. Його мета зробити нашу країну більш поступливою і на газових переговорах, і в питанні газотранспортної системи, і, звичайно ж, в частині зближення з Євросоюзом.
По-перше, за оцінкою Устенка, Москві заважає швидкий вступ до СОТ. Так, в рамках цього об'єднання повністю заборонений такий обмежувальний механізм, як міжнародні торговельні квоти (крім АПК, і то з багатьма застереженнями). Обмежена також можливість антидемпінгових і спеціальних розслідувань, за результатами яких можуть вводитися захисні мита. Та й при закритті ринку на основі технічних нормативів можна звертатися до СОТ з апеляцією.
По-друге, вважають співрозмовники ForUm`а, РФ абсолютно не прагне погіршувати відносини з ЄС. І справа не тільки в збуті природного газу - "Газпром" контролює основну частину європейського газового ринку і не боїться за свої позиції. Питання в тому, розповідають у фонді Блейзера, що у багатьох великих російських компаній є стратегічні бізнес-інтереси в Європі.
По-третє, після вступу України до ЗВТ з Євросоюзом федеральний бізнес ще і зможе використовувати нашу територію для просування до ЄС. Адже вітчизняні компанії отримають доступ до євроринку (нехай і відносний), і якщо росіяни будуть створювати на українській території свої виробничі майданчики, то також отримають подібний доступ. Тим більше що у промислових холдингів Росії вже є досвід створення дочірніх виробництв в Україні: це і метизний завод "Дніпрометиз" (входить у велику металургійну групу "Северсталь"), і майданчика з випуску відомих марок автомашин (ВАЗ, ГАЗ, УАЗ), і ін. У кінцевому підсумку частина орієнтованих на Європу сучасних виробництв може бути перебазована з РФ на нашу землю. Це підтримає вітчизняну економіку і підвищить зайнятість.
І в будь-якому випадку "образи" Москви - не привід сповільнювати діалог з Брюсселем. Адже сукупний обсяг ринків Євросоюзу становить близько $16 трлн, а МС - до $2 трлн. Очевидно, що європейський вектор економічної інтеграції набагато перспективніший. Тим більше що робота в єдиному ринковому полі з ЄС змусить українських виробників працювати і над якістю своєї продукції, і над своєю бізнес-культурою. Що додасть національній економіці вагомий імпульс якісного розвитку.
Андрій Боярунець
За матеріалами: forUm
Поділитися новиною
Також за темою
Google розробляє технологію розблокування обличчя для сімейства Pixel 11
Конкурент Gemini та Chat GPT. Anthropic презентувала Claude Sonnet 4.6
Ram готує повнорозмірний позашляховик
Розроблено прототип гібридного двигуна
У Ford попередили про подорожчання авто через дефіцит комп’ютерної пам’яті
Як працюватиме оренда з правом викупу — роз’яснення експертки
