1306
Робота за "спасібо", Або чим українські студенти гірші за алкоголіків
До того, як стати класиком американської літератури та заробляти з продажу власних книжок грубі гроші, письменник Чарльз Буковські був абсолютно асоціальним типом. Значна кількість його творів - автобіографічні, хоча правду свого життя митець, як водиться, опрацьовував творчо. Проте поневіряння безробітного Буковські тривало чверть його життя: від 25 до майже 50-ти років майбутній класик ніде постійно не працював. Своє безробіття він описав у романі "Фактотум".
Здавалося б, ну що такого. Безробітних і в нас вистачає. Проте саме в цьому романі є яскравий епізод, що в реалії українського безробіття не вписується. Але одночасно є дуже показовим з огляду на нові ініціативи влади, які міністр соціальної політики Сергій Тігіпко вже два роки гордо називає "непопулярними реформами", які необхідно проводити.
Отже, стежте, як кажуть фокусники, за руками. Молодого Буковські беруть на роботу в редакцію газети "Таймс". Є лише вакансія прибиральника, та безробітний і фактично бездомний пияк навіть такому радий. Його нова робота - чистити бильця сходів, мити сходи та доводити до блиску унітази в редакційному туалеті. Між іншим, навіть прибиральника тут брали з випробувальним терміном. На цій вельми цікавій роботі Буковські протримався два дні. Потім напився та полаявся з кимось із редакційних босів. Наступного ранку його звільнили. Тобто випробувального терміну він не пройшов.
Тепер - будьте уважнішими. Погано вдягнений побутовий пияк Буковські чітко знає: він працював прибиральником два дні. За цей час йому, нездалому прибиральнику, теж належить платня. Буковські спочатку два дні оббиває пороги бухгалтерії. Потім іде скаржитися на бухгалтерію до офіс-менеджера. Чек, яким оплачувалися два дні його праці, Буковські принесли просто в менеджерський кабінет.
Чарльз Буковські насправді описав у романі типовий випадок: навіть якщо людина в цивілізованій країні пропрацювала бодай один день, після чого була з якихось причин звільнена, за це людині належить певний одноденний заробіток. Причому не важливо, студент ця людина, випускник вузу, службовець чи асоціальний волоцюга. Працював - заробив. Заробив - отримай гроші.
Українські студенти в переважній більшості - активні молоді люди. Зовсім не асоціальні типи. Не виглядають, як бомжі. Єдине їхнє бажання - дістати хоч якусь роботу за фахом по закінченні навчання. Цікаво, чому українська влада від імені міністра соціальної політики хоче поставити випускників українських вузів нижче рівня американських чи європейських алкоголіків? Тобто наділити будь-якого українського працедавця повним правом не платити вчорашньому студентові за весь період його стажування. Іншими словами, якщо когось братимуть кудись на роботу з формулюванням "на випробувальний термін", це, відповідно до ініціативи пана Тігіпка, означатиме - робота на законних підставах не буде оплачена. Як ви вже, напевне, зрозуміли, йдеться не лише про студентів та недавніх випускників.
Насправді в мене є підозра: пан Тігіпко просто вирішив легалізувати схему тотального використання безоплатної роботи, яка діє в Україні вже давно. І є досить простою. На вакантне місце людину, не конче - молоду, вчорашнього студента, приймають із випробувальним терміном. Стандартно термін триває три місяці. Роботу людина виконує в повному обсязі, отримуючи за це по мінімуму так звану "чверть ставки". Та й то - не регулярно. Вважається, що так приходить досвід. Проте коли термін спливає, працедавець заявляє стажеру: "Ви, шановний, не пройшли випробування. Ви нам не підходите". А вже наступного дня на місце звільненого приходить інший - теж на три місяці.
Погодьтеся: така ініціатива уряду призведе до величезного колообігу стажерів у природі. Вона стає реальною пасткою практично для всіх безробітних, а не лише вчорашніх студентів. Запис у трудовій книжці про те, що весь цей час людина все ж таки працювала, хоч і без зарплати, та має стаж, ножем не відріжеш, на хліб не намажеш та в каструлі не звариш. Ніщо так не принижує людину, як робота за "спасібо". Ну, хіба що вищим пілотажем приниження може стати заява: "Це ви, стажери, мусите платити нам, працедавцям, за науку!"
На виході матимемо ще одну корупційну схему. Виглядатиме вона так: хочеш влаштуватися на роботу, де тобі платитимуть хоча б щось - заплати спочатку сам. Найзручніше оформити це як благодійний внесок. Тут укотре хочеться наголосити: йдеться не про соціальні виплати чи скорочення категорій пільговиків, про що так часто й голосно говорить Тігіпко. Люди не хочуть сидіти вдома на "соціалці", як це практикується на Заході. Навпаки, народ прагне чесно працювати та отримувати зароблене. Скільки б місяців, днів та годин людина не працювала.
Хоча я готовий підтримати цю сміливу ініціативу, якщо члени уряду, депутати, їхні помічники та їм подібні погодяться працювати взагалі без зарплат. Стати стажерами в своїх виборців. Не пройшов випробувальний термін - поступися місцем іншому кандидату. Ну, і отримай, звісно, відповідний запис у своїй трудовій книжці…
Андрій Кокотюха
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
