0 800 307 555
Finance.ua розвивається і оновлює головну
Finance.ua - це не тільки стрічка новин. Ми вкладаємо багато сил у створення сервісів порівняння кредитів, депозитів і банківських карт. А наша редакція публікує багато путівників по вибору фінансових послуг і розповідає як не переплачувати.
Щоб показати все це читачам, ми винайшли головну сторінку сайту заново.

Ядерна сила країни


Ядерна сила країни

До 2030 року Україна може побудувати нову АЕС. Втім, поки потрібно хоча б створити два вже розпочаті енергоблоки на Хмельницькій атомній електростанції. Але в майбутньому країна може стати провідним експортером електроенергії в регіоні - особливо якщо буде цілеспрямовано розвивати атомну енергетику і створить власний завод ядерного палива.

У березні представники Міненерговугілля заявили, що в перспективі в Україні можливе будівництво нової АЕС потужністю 2 ГВт. За їхніми словами, нова електростанція передбачена і Енергетичною стратегією країни на період до 2030 року. Поки ж головний акцент розвитку передбачається робити на будівництві нових енергоблоків уже діючих АЕС.

Що потрібно побудувати

Нагадаємо, в країні працюють 4 АЕС: Запорізька (6 енергоблоків), Южно-Українська (3), Рівненська (4) і Хмельницька (2). Чорнобильська АЕС була повністю закрита в кінці 2000 року. Найпотужнішою є Запорізька, яка в 2011 році виробила майже 50% з 90,248 млрд кВт-год електроенергії, отриманої на атомних електростанціях. При цьому АЕС виробили на 1,2% більше енергії, ніж роком раніше. Коефіцієнт використання встановленої потужності склав 74,5%, або на 0,9% більше. Правда, це як і раніше менше, ніж у РФ, де в 2011 році коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) становив 82%. Підвищення КВВП хоча б до російського еквівалентне будівництву двох нових енергоблоків, вважають фахівці Міненерговугілля. А за результатами минулого року атомна енергетика зайняла 46,5% в структурі вітчизняної енергогенерації, тоді як в 2010 році це було 47,4%.

Отже, в 2011 році частка АЕС в електроенергетиці трохи скоротилася. Голова підкомітету Верховної Ради з питань природокористування Борис Дейч зазначає, що це пов'язано не з проблемами станцій, а з плановими ремонтами і реконструкціями. У минулому році НАЕК "Енергоатом" завершила проект з подовження ресурсу найстаріших в країні енергоблоків - №1 і №2 Рівненської АЕС. Ресурс агрегатів продовжено на 20 років. В цілому атомні станції залишаються провідним енергопостачальником: для порівняння, другий за обсягами постачальник, ТЕС і ТЕЦ, в 2011 зайняв в загальній структурі електрогенерації 43,7%.

І поки головним завданням залишається заміна діючих енергоблоків та добудова нових (на існуючих станціях). За даними "Енергоатому", в період з 2011 по 2020 рік закінчиться 30-річний експлуатаційний ресурс у 10 енергоблоків ВВЕР-1000 потужністю 1 ГВт кожен. При тому, що загальна встановлена потужність АЕС України - 13,880 ГВт. А значить, у найближчі роки НАЕК повинна провести масштабну роботу по заміні блоків або ж продовження їх ресурсу.

Директор департаменту стратегічної політики, інвестицій та ядерно-енергетичного комплексу Міненерговугілля Микита Константинов повідомляє, що працездатність ВВЕР може продовжуватися на 10 років з можливістю подальшого продовження ще на стільки ж. Якщо ж все-таки потрібна заміна, будівництво нових блоків потрібно починати за 8-9 років до того, як у старих закінчиться термін роботи. Тим більше що сьогодні процес вимагає тривалого законодавчого узгодження. Так, спорудження на ХАЕС двох нових енергоблоків почалося ще в 1986-87 роках, але було заморожено після аварії на ЧАЕС. В ІК Dragon Capital уточнюють: готовність блоку №3 - близько 30%, №4 - близько 10%. І тільки в 2012 році Верховна Рада може прийняти закон про їх добудову. Паралельно Кабмін затвердить техніко-економічне обґрунтування, і лише потім "Енергоатом" зможе укладати контракти з постачальниками обладнання. Зазначимо, що виготовлення корпусу реактора займає не менше 3 років.

Як повідомляє експерт Dragon Capital Денис Саква, спорудження 1 нового блоку потужністю 1 ГВт (з інфраструктурою) зараз коштує близько 3 млрд євро. Відповідно, якщо буде зводитися нова електростанція на 2 ГВт, її вартість перевищить 6 млрд євро. Що стосується можливого місця будівництва, то аналітики єдині в думці: це може бути промисловий регіон, де екологічне навантаження від нового об'єкта буде менш помітним на загальному тлі. Дейч вважає, що в цьому плані вигідний Донбас, де чимало великих виробничих територій, частина з яких занедбана. "Тут висока щільність населення - але в придніпровському індустріальному районі діють відразу дві АЕС, і це не мінус. Потрібно закладати класні технології безпеки, а не розраховувати на безлюдність. Можна і не розвивати галузь - але подібне можуть собі дозволити хіба що високодинамічні промислові держави типу Німеччини, і то з великими труднощами, - каже фахівець. - Тоді як в Росії зараз будуються 10 енергоблоків, активно розвивається атомна енергетика в інших країнах БРІКС і на Заході".

Втім, Саква вважає, що робота над новою АЕС почнеться тільки після добудови двох енергоблоків Хмельницької станції.

У боротьбі за повний цикл

Розвиток вітчизняної атомної енергетики підкріплюється і хорошим сировинним потенціалом. Базовий національний виробник уранового концентрату - Східний ГЗК (м. Жовті Води Дніпропетровської обл.), має найбільше в Європі Новокостянтинівське родовище. За експертними оцінками, до 2015 року випуск уранового концентрату в країні здатний досягти 1500 тонн (2011 - 900 тонн, або приблизно 2% світового обсягу), а до 2020 року - 2700 тонн, що майже повністю покриє потреби українських АЕС. Запаси урану в нашій країні оцінюються організацією World Nuclear Association в обсязі до 200 тис. тонн - за цим показником Україна займає 10 місце в світі.

Правда, поки український уран відправляється на переробку за кордон, в основному в РФ. Де корпорація "ТВЕЛ" збагачує його, виготовляє паливні елементи для АЕС і продає назад в Україну, використовуючи цей фактор в політичному тиску на Київ. Щорічний обсяг закупівель перевищує 300 млн дол., притому більшість елементів, що поставляються, виробляється якраз із вітчизняної сировини. Не дивно, що кілька років тому виникла ідея створити в країні свій цикл випуску ядерного палива (ЯП), який включав би переробку сировини, виготовлення паливних елементів і енергогенерації. Створення заводу ЯП допускається у вигляді СП з "ТВЕЛ". Останній надає технології, а Києву має належати контрольна частка в статутному фонді (50% + 1 акція або голос).

Підприємство може бути побудовано вже в 2015-16 роках, сказав нещодавно віце-президент "ТВЕЛ" Василь Константинов. Проектна потужність заводу - 400 тонн збагаченого урану на рік - дозволяє забезпечити внутрішню потребу і експортувати близько 30% продукції. Дислокація - сел. Смоліно Кіровоградської області, де є великі поклади урану.

Втім, формально Україна вже має власний ядерно-енергетичний цикл, повідомляє глава Міненерговугілля Юрій Бойко. Справа в тому, що країна стала акціонером Міжнародного центру зі збагачення урану в російському м. Ангарськ. "Тим самим повний цикл збагачення урану у нас уже є - але на території Росії", - зазначає міністр.

Екс-глава держкомітету з використання ядерної енергії Михайло Уманець впевнений, що придбання технології виробництва тепловиділяючих збірок стане вирішальним фактором для незалежності національного "мирного атома". Однак член парламентського комітету з питань ПЕК і ядерної політики Олександр Гудима заперечує: Москва використовує даний спільний проект, щоб закріпити залежність українських АЕС від російських технологій і поставок. І нагадує про альтернативний варіант - співробітництво з компанією Westinghouse (США), з якою також є попередні домовленості про будівництво заводу ЯП.

Аналітики вважають, що американська компанія більш ніж зацікавлена в ринку ЯП України, адже наша атомна енергетика - одна з найбільших в світі і має перспективи для росту. З 2011 року на Южно-Українській АЕС уже частково використовуються паливні "збірки" Westinghouse, що означає порушення монополії Москви. І на вітчизняному ринку триває активна боротьба між США та РФ, констатує М.Уманець, причому обидві сторони намагаються використовувати свій політичний вплив.

Саква доповнює: теоретично розвитку атомної енергетики могло б допомогти залучення приватних інвестицій, "але поки вона залишається монополією держави, і в найближчі роки ситуація навряд чи зміниться".

Співрозмовники Мінпрому резюмують: при постійному зростанні цін на енергоресурси недорога електроенергія АЕС давно стала важливою запорукою енергетичної незалежності для України. А в майбутньому, при грамотному підході, атомна енергетика може зробити країну лідером енергетичного ринку Центрально-Східної Європи. Лідером, який буде експортувати і "атомну" електроенергію, і паливні матеріали для її отримання.

Максим Польовий

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування