3726
До боргів за "комуналку" додадуть пеню
Влада вже неодноразово заявляла про те, що тарифи на газ для населення, ймовірно, будуть переглянуті у бік підвищення, що потягне за собою зростання цін не лише в сфері житлово-комунального господарства. На такому підвищенні наполягає Міжнародний валютний фонд в турботі про фінстан "Нафтогазу".
Виконати цю умову МВФ керівництво країни не раз відмовлялося, але зараз, мабуть, вважало його за доцільне - без грошей Фонду можна не викрутитися з фінансової пастки, в яку, треба відзначити, влада потрапила з власної волі. На зростання комуналки дадуть добро після виборів, щоб не дратувати заздалегідь електорат. Як помітили, про підвищення квартплати йдеться завжди з застереженням - можливо. Але, швидше за все, заявлене буде реалізовано, тим більше дірявий бюджет зараз гостро потребує коштів для виконання соціальних ініціатив Президента. Головним провісником підвищення тарифів є введення пені, чим керівництво країни розраховує убезпечитися від невиплат. Дивна логіка з урахуванням економічної ситуації в країні, втім, на сайті Мінрегіону оприлюднений відповідний законопроект, згідно з яким за порушення платіжних правил споживача зобов'яжуть платити пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. При цьому зміна встановленого розміру пені за погодженням сторін не допускається. Ось таким манером в країні впроваджується президентська Програма економічних реформ на 2010-2014 рр.
17 грудня 2010 р. Верховна Рада України внесла зміну до статті 2 Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги". Зокрема, вона викладена в такій редакції: "Дія цього закону припиняється 1 січня 2011 року. Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюються на суму заборгованості, яка утворилася з 1 січня 2011 року". 22 грудня 2010 р. Президент України Віктор Янукович підписав цей закон.
Мінрегіон вже не в перший раз проявляє ентузіазм на даному напрямку. Так, в лютому 2011 року відомство оприлюднило подібний законопроект, де фігурувала ставка пені 0,1%. У той же час опозиція подала на розгляд Верховної Ради два проекти закону про введення мораторію на стягнення пені, але парламент виявився проти такої пропозиції.
Хоча цілком доцільно заборонити стягувати пеню з тих, кому не виплачується заробітна плата, пенсії, стипендії, а також вкладникам банків, у яких НБУ ввів тимчасові адміністрації або які за результатами роботи таких адміністрацій перебувають у стані ліквідації. Але зручно не приймати подібні законопроекти, коли за одне натискання кнопки отримуєш мільйони. Можна не помічати, що в країні зарплатний борг давно переступив планку в 1 млрд грн. Але це тільки офіційна статистика, а якщо врахувати урізання фінансування у всіх сферах економіки (масовість відпусток за свій рахунок, скорочення преміального та інших фондів), пресинг бізнесу будь-якого роду, крім фінансово-промислових груп, які підтримують життєдіяльність "регіоналів", то тоді сума заборгованості зросте в рази. Як результат - борг українців за комуналку на сьогодні становить 12,5 млрд. грн., при цьому обсяг субсидій на оплату ЖКП з початку року скоротився на 26% - до 45,3 млн грн.
Міністр регіонального розвитку і ЖКГ Анатолій Близнюк основною причиною такого становища вважає таке: "...Минулий опалювальний сезон був важким для державного бюджету. Ціна на газ зросла до 416 дол. за тисячу кубометрів, а тарифи для населення збереглися на колишньому рівні. Тариф не змінювався. Держава виплачує різницю в тарифах, і це зачароване коло, по якому ми будемо довго ходити, поки комплексно не вирішимо проблему".
Мабуть, розв'язка близько... Але тарифи на комуналку повинні відповідати якості послуг, а ще заробітній платі, тобто її має вистачати і на інше мало-мальськи необхідне. Що ж до вітчизняної якості послуг в ЖКГ, то вони на найближчу перспективу не наблизяться і на йоту до європейської, продовжуючи залишатися на рівні Болівії, адже Гондурасу ми вже поступилися позицією в низці рейтингів. А що стосується спроможності українців оплачувати постійно зростаючі рахунки, то варто владі, яка їх висуває, нагадати: згідно зі стандартами ООН, за межею бідності в Україні живуть 80% населення, а бідним вважає себе кожен четвертий українець.
Пеня із засіків
Пеня, або сленгом 90-х - "лічильник", що діяла у всі часи, припинила існування 13 листопада 1996 р. введенням в дію закону, в якому було сказано: "У зв'язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року і стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги".
Як забути лихі 90-і: безгрошів'я, човники, купони, "асфальтні" ринки. Замість зарплат - фени та калькулятори, банки та кришки для закрутки, ручки і олівці - все, що залишилося незатребуваним на складах рідного заводу, але це якщо пощастить, а якщо ні...
Але життя налагоджувалося. У лютому 2003 року тодішній президент Леонід Кучма підписав закон про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати. Статтею 3 цього документа встановлювалося, що "пеня за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги в розмірі, визначеному в договорі про реструктуризацію заборгованості, нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, за умови відсутності заборгованості з виплати заробітної плати, пенсії, стипендії тощо".
Саме ця реструктуризація підірвала віру в справедливість у мільйонів українців, які в найважчий час несли часто останні крихти у державну касу, щоб оплатити своє щасливе буття. Це вони, не вірячи, що коли-небудь за їхніми ощадкнижками виплатять заощаджені за радянських часів копійки, викидали "ті книжки" у відро для сміття. А ті, хто все ж таки зумів пересилити себе і зробити вибір на користь сімейної кухні, не поспішаючи з оплатою комуналки, залишилися переможцями. Але і їх торжество було недовгим. Через рік комунальні нюанси канули в літа. Мораторій на введення пені продовжив дію, незважаючи на сплеск життєвої пишноти.
Але не довго музика грала. Прийшов кризовий 2008 рік. Уряд Юлії Тимошенко за пропозицією МВФ (до речі, досі залишається спірним - чи потрібна взагалі нам допомога Фонду, і куди зрештою йдуть його гроші - авт.) вирішив повернути практику нарахування пені на заборгованість з оплати ЖКП. Був розроблений відповідний законопроект. У той час заборгованість в цій сфері населення досягла 8,2 млрд грн. Тоді профільне міністерство виправдовувало ідею тим, що вона не тільки допоможе вирішити проблему неплатежів, але і дозволить громадянам через суд вимагати підвищення якості послуг (!). Але документ у Раді не пройшов.
У 2010-му (рік підвищення квартплати), коли за перший квартал заборгованість із зарплат становила 1,7 млрд. грн., а з цієї причини борг населення з оплати ЖКП досяг 5,6 млрд. грн., теж мали намір ввести пеню. Пропонували і "бонуси" для тих, хто вчасно розраховується за спожиті послуги. Але процес застопорився. І ось зараз він став набирати обертів. І знову влада наступає на граблі, не враховуючи таке: в більшості випадків якість комунальних послуг - на дуже низькому рівні і не відповідає їх вартості; відсутність механізму доказу і фіксації відсутності комунальної послуги, за яку споживач повинен платити; через своє нестабільне фінансове становище, а часто низький добробут, українці погашають борги з ЖКП при першій нагоді; є ще таке поняття як відрядження, лікарняний і в принципі робота в іншому місті. Одного разу довелося зіткнутися з останньою проблемою, на жаль, не в свою користь...
А тепер наведемо приклад оплати комуналки в Чехії - не самій передовій країні ЄС, але методика традиційна для Європи. Власник квартири самостійно укладає договір з постачальником електроенергії та газу і платить конкретну суму по лічильнику. При укладанні договору встановлюється розмір авансових платежів. Платежі можуть бути раз на місяць, квартал або рік. Якщо Ви перевитратили ліміт, то компанія виставить Вам рахунок для покриття різниці. Якщо ж "переплатили" по авансових виплатах, то сума може бути Вам повернена або зарахована в рахунок майбутніх авансових платежів. Якщо Ви не проживаєте в країні якийсь час і в квартирі не споживається ні світло, ні газ, рахунки все одно будуть приходити - в Чехії існує оплата "за доставку" послуги, внесок на відновлювальні джерела енергії, фіксовані частині оплати та інше. Комунальні платежі включають в себе також ціни на воду, опалення, вивезення сміття, плату за ліфт, прибирання під'їзду і території біля будинку, плату за освітлення місць загального користування (сходовий майданчик, приміщення для колясок і велосипедів), платежі в фонд реконструкції і т. д., здійснюються вони через експлуатаційну фірму. Тут та ж система авансових платежів, як правило, щомісяця або щокварталу. В середньому витрати за двокімнатну квартиру в панельному будинку в Празі при проживанні в ній сім'ї з 2-3 осіб на місяць складуть: холодна вода від 150 крон (6 євро); гаряча вода від 500 крон (19 євро); тепло від 1400 крон (54 євро); електроенергія від 1000 крон (38 євро). Якщо брати співвідношення середньої заробітної плати в Чехії та витрат на комунальні послуги, то платежі становлять 18-20% сімейного бюджету.
В Ісландії комуналка виливається в копієчку, враховуючи, що багато людей або виплачують кредит за житло, або платять орендну плату господарю квартири чи будинку. Всього на послуги ЖКГ в місяць йде близько 200 дол. (1580 грн.): за тепло, електрику і воду - 73 дол. (576 грн.), Внесок до бюджету будинку - 95 дол. (750 грн.), квартплата (муніципальний податок) приблизно 1,5 дол. за "квадрат" (11,8 грн.), податок на використання телевізора - 17-26 дол. (134-205 грн.).
У Польщі за середню квартиру плата складе 200-300 злотих при зарплаті в 1500 злотих.
У Німеччині для середньостатистичної сім'ї з 4 осіб електрика буде коштувати близько 1000 євро на місяць, вода - близько 65 євро, газ - 100 євро. Плюс будинкові витрати близько 100 євро.
У США в різних штатах ситуація з "комуналкою" відрізняється. Там, де на електриці зав'язано все, в середньому у сім'ї йде на неї близько 300 дол. на місяць (2364 грн.), на воду - близько 20 дол. (158 грн.) на місяць". Квартплати як такої немає, є податок на житло, він сплачується раз на рік і становить 13% його вартості. Оплата відбувається автоматично: гроші раз на місяць знімаються з банківського рахунку. Якщо не платиш (зазвичай платять до 5 числа) - спочатку штраф від 25 дол. до 50 дол. за кожен день несплати, але гроші не внесені до 15-го числа - виселення. Одна з обов'язкових статей витрат - оплата утримання прибудинкової території (все залежить від класу будинку).
Дійсно, утримання нерухомості у всьому світі - дороге задоволення. Але, якщо згадати про мінімальну зарплату, яка в Європі коливається від 700 до 1500 євро, а в США мінімалка становить 1500-1700 дол., то стає ясно, що платити за рахунком для НИХ набагато простіші, ніж для НАС. В Україні середня зарплата становить 2,7 тис. грн., мінімальна - 1094 грн. Звичайно, тільки пені і не вистачає...
Олена Бистрицька
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
