Податкова полізла в "Розетку"


Податкова полізла в "Розетку"

У вітчизняної влади в черговий раз виникли проблеми з інтернетом. На цей раз роль заблокованого "згори" сайту ненадовго дісталася магазину Rozetka.ua. І знову державні органи наполягають: нічого особистого, тепер це просто податки, а зовсім не регулювання інтернету.

Відключити "Розетку"

Періодичні конфлікти української влади з представниками інтернет-співтовариства та/або інтернет-бізнесу вже у всіх на вустах. Причому якщо донедавна найгучнішим випадком за кілька років залишалася історія із закриттям файлообмінника Infostore.org в рамках боротьби з поширенням дитячого порно, то протягом останнього року один "інтернет-скандал" йде за іншим.

Підстави міцно взятися за інтернет-ресурси, що відносяться, судячи з реакції сильних країни цієї, до плачевно недорегульованої сфери, можуть суттєво відрізнятися. Але практично завжди приводом поцікавитися чужими справами служить слушний привід боротьби з незаконною (або близько того) діяльністю, чи то неправомірний друк футболок, чи то з символікою УЄФА, чи то з привітом "жителям Донбасу", як у випадку з компанією ProstoPrint, занепокоєння за дотримання копірайту, як з атакою на Ex.ua або переживання за честь і гідність мундира, як це трапилося з "Дорожнім контролем". Нарешті, в квітні чергова мета уряду "Начебто адмініструвати податки трохи краще" ударила по одному з найбільших і найвідоміших інтернет-магазинів країни - Rozetka.ua.

"Розеткові" проблеми з ДПСУ стали загальновідомими після того, як 19 квітня до середини дня сайт магазину виявився заблокованим. Незабаром з'ясувалося, що винуватцем несподіваного для клієнтів торжества виявилися вітчизняні податківці, які з 2011 року перевіряли компанію на предмет несплати ПДВ. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржити проведення невиїзної перевірки в суді (і першої інстанції, і апеляційному) магазину не вдалося. Після чого податкова порушила кримінальну справу - спочатку просто за фактом ухилення від сплати ПДВ в розмірі понад 7 мільйонів гривень, а потім - і проти менеджменту ТОВ "Розетка УА".

Частина 3 статті 212, за якою звинувачують керівництво магазину, увійшла в категорію гуманізованих з ініціативи президента. До листопада 2011 року обвинуваченим за цим пункту загрожувало від 5 до 10 років позбавлення волі, в оновленому Кримінальному кодексі - штраф обсягом від 15 до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів (від 255 до 425 тисяч гривень), трирічна заборона на заняття певною діяльністю та конфіскація майна. Втім, як дбайливо нагадує прес-служба ДПАУ, уникнути відповідальності проштрафилися (а інтернет-магазин підозрюють у ввезенні з-за кордону товарів за заниженими цінами) можуть, якщо до притягнення до відповідальності вони погасять заборгованість перед державою, не забувши додати до суми боргу пеню за несвоєчасну оплату... А до вечора 20 квітня в ДПСУ повідомили, що власники магазину готові піти на інкриміновані виплати.

У випадку з сайтом Rozetka.ua захисники податкового порядку наполягають на тому, що ні про яку атаку на інтернет-свободи і мови бути не може - суть справи полягає в спробі покарати за суто економічний злочин (при цьому в прес-релізі податківці не забувають поскаржитися на поширення електронних платежів, де гроші найчастіше "обертаються поза легальним сектором економіки", а щільний контакт з ними може принести громадянам "певні проблеми"). Факт вилучення серверів в ДПСУ заперечують, а перебої в роботі інтернет-магазину пояснюють "умовами проведення слідчих дій", про які співвласник "Розетки" Владислав Чечоткін 20 квітня розповів докладніше. Тим часом, у самій компанії вирішили перестрахуватися: хостинг сайту "переїхав" до Німеччини, а відновити роботу магазину в звичних масштабах його керівництво обіцяє вже з 23 квітня. Однак і короткочасна блокада Rozetka.ua не пройшла для податківців марно - 19 квітня сайт ДПСУ неодноразово "падав" під атаками співчуваючих популярному інтернет-магазину.

Вас ще не розрегулювали?

Виниклі у керівництва ТОВ "Розетка УА" проблеми переконливо проілюстрували цілу купу примітних рис української реальності. Залишаючи за дужками особливості ведення бізнесу "по-українськи", варто зауважити, що скандал з інтернет-магазином розкрив декілька цікавих протиріч у заявленій та реалізованій політиці влади.

Як відомо, поряд із засиллям корупції однією з чергових проблем України залишаються складні умови ведення бізнесу в країні. Протягом багатьох років наша держава впевнено б'є антирекорди в рейтингах інвестиційної привабливості. Причин тому безліч: від складнощів регулювання бізнесу (з якими ось уже два роки безупинно, але без особливих успіхів, бореться Кабмін) через особливості роботи судової системи до витіюватої схеми стягування податків, яку з перемінним успіхом намагаються спростити. "Згідно з інформацією Світового банку, за підсумками 2011 року Україна посіла перше місце в світі за кількістю сплачуваних податків. Не за сумою податків, а саме за кількістю. Світовий банк підрахував, що український бізнес у тій або іншій формі виплачує 135 різних податків", - повідомляв на початку березня президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Додаткову гостроту ситуації додає і те, що складність системи оподаткування в українських реаліях нерідко допомагає виникненню каральних механізмів. При цьому представники кожної влади не втомлюються обіцяти, що гніт податкової неодмінно зменшиться. "Вимагаю від податківців та інших контролюючих органів: припиніть тиск на бізнес", - такою була одна з тез виступу Віктора Януковича перед парламентом 7 лютого. Однак на практиці до зменшення тиску справа доходить нечасто. Причина тому - регулярне виникнення у можновладців бажання поправити стан бюджетних справ саме за рахунок поліпшення адміністрування збору податків.

Незважаючи на всі обнадійливі заяви, 2012 рік навряд чи виявиться зорею майбутнього податкового взаєморозуміння. Нещодавно прийняті народними депутатами поправки до бюджету не просто збільшують витрати на соціальну сферу - вони намагаються пояснити, де потрібно гроші на ці витрати вишукати. Згідно з ініціативами президента, значну частку необхідних мільярдів покликана забезпечити саме податкова: за рахунок стягнення ПДВ планується знайти для бюджету додаткові 16,9 мільярда гривень (з них 14 мільярдів "зняти" з ввезених в Україну імпортних товарів). Тому очікувати, що проблеми у структур, на зразок "Розетки" підуть у минуле, напевно, поки не доводиться. У податковій обіцяють, що пошук потрібних коштів продовжиться. "Ми говоримо виключно про детінізацію, за рахунок якої зможемо отримати додаткові кошти. Який це буде обсяг і як вони розподіляться, це вже питання до міністра фінансів. Свої аналітичні прогнози ми надали", - пояснив нещодавно глава відомства Олександр Клименко. Однак при зовнішній шляхетності мети навряд чи варто очікувати, що процес цієї детінізації пройде безболісно - особливо тоді, коли держава віддає перевагу перетрушувати "тінь" за допомогою досить суворих методів...

Іншим "тонким місцем", що проявилося в "розетковому" скандалі, залишаються складності взаємин держави з інтернет-простором. Актуальне донедавна відносно благополучне співіснування в паралельних реальностях, схоже, відходить у минуле. Інтерес до зовнішньоекономічної діяльності аутсорсерів (в нашому випадку - програмістів, які виконують замовлення зарубіжних компаній), намір визначити, хто саме і з яким офісом може вести інтернет-торгівлю, спорадичні спроби поборотися з порушенням авторського права (або поставити цю боротьбу на фінансово-приємні "рейки", як в законопроекті нині члена фракції ПР Олександра Фельдмана, який пропонує замінити кримінальну відповідальність за потоптаний копірайт солідними штрафами), гучні випадки подачі позовів за коментарі в соцмережах - часом інтернет-середовище починає здаватися просто-таки неораним полем для любителів порегулювати що-небудь поки не врегульоване.

При цьому формально загальний курс на задекларовану дерегуляцію стосується і інтернет/IT сфери. У всякому разі, роль одного з головних ідеологів вільного інтернету прийняв на себе син глави держави. 19 квітня Віктор Янукович-молодший засудив припинення роботи Rozetka.ua.

"Буквально позавчора обговорювали проблеми з блокуванням інтернет-ресурсів в рамках iForum. Моя принципова позиція - без рішення суду цього робити не можна. Інакше ресурси просто перенесуть хостинг за кордон і від цього програють всі", - пояснює парламентарій. Уточнення з приводу "принципової позиції" відсилає слухачів до нещодавньої спільної ініціативи Віктора Вікторовича і того ж Олександра Фельдмана - законопроекту №9795, який передбачає заборону на "видалення точно ідентифікованого інтернет-контенту або блокування доступу до нього" (контенту, а не всього ресурсу - підкреслюється в пояснювальній записці до проекту закону) без попереднього рішення суду. Однак потенційно цілком прогресивне (якщо відволіктися від особливостей функціонування третьої гілки влади в Україні) починання може благополучно "почити в бозі" - парламентський комітет з питань транспорту і зв'язку його вже рекомендував відхилити.

До переконливої реалізації на практиці, інтернет-турботи народних обранців продовжують справляти враження не більше ніж бажання зайняти позицію представників інтересів прогресивної інтернет-громадськості. В іміджевому плані, можливо, це не найгірший крок на порозі парламентських виборів. Але поки наміри залишаються намірами, а спроби держави обійняти досі не обійняте - суворою реальністю, перспективи інтернет-бізнесу в Україні, незалежно від ступеня його законослухняності, можуть ставати все сумнішими.

Проблеми Rozetka.ua можуть виявитися непоодинокими. "Спочатку (переводять) сайт, потім домен, потім реєструють компанію в США, потім наймають там людей і так далі", - описує песимістичний сценарій у коментарі для ЛІГАБізнесІнформ власник холдингу "Інтернет Інвест" Олександр Ольшанський. Та й мережевий громадськості, що переживає за перспективи свободи слова, навряд чи буде принципово легше. У всякому разі, доти, доки переведення серверів за кордон або, наприклад, вимушена заборона коментарів, залишатимуться не найбільш ефективними, але хоча б доступними для "інтернетчиків" засобами боротьби з незнищенними "регулярними" поривами української держави.

Ксенія Сокульська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування