2246
Поради бувалого
— Валюта
Минулого тижня в Києві висадився французький десант. 4 квітня відкрився фестиваль "Французька весна", який щорічно влаштовує посольство Франції в Україні. І в той же день з публічною лекцією виступив відомий французький економіст - Домінік Стросс-Кан. На батьківщині свою репутацію він заробив, коли був міністром економіки і фінансів в 1997-1999 роках. У 2007-2011 рр. Стросс-Кан очолював МВФ, і саме при ньому організація повернула колишній авторитет і вплив, а економіст отримав світову популярність. Але ще більше шуму наробила його відставка з МВФ через сексуальний скандал.
В Україну Домініка Стросс-Кана запросив Фонд Віктора Пінчука. Під час двогодинної лекції в Дипломатичній академії, куди прийшли не тільки студенти, але і бізнесмени, і політики, Стросс-Кан висловив свою думку про глобальну кризу і дав декілька порад Україні.
Криза не закінчилася
Не сподівайтеся, що найгірше залишилося позаду. Це ілюзія, яку створили хороші короткострокові показники, відстрочення дефолту Греції і новини із США. Більшість фінансових проблем, з якими світ зіткнувся за минулі кілька років, не були вирішені - особливо на глобальному рівні. Міжнародні потоки капіталу, як і раніше, дуже волатильні і можуть створити нові бульбашки на ринку активів. Питання джерела глобальної ліквідності також не вирішене: коштів центробанків і МВФ вже недостатньо.
Нарешті, піклуючись про суверенні борги, світ зовсім забув про проблему приватних боргів. За останні три роки дуже багато, близько 85-90% від необхідного, було зроблено в тому, що стосується регулювання фінансового сектора. Але лише 10% від необхідного було зроблено для забезпечення нагляду за ним. А без хорошого нагляду навіть найкращі регуляторні правила - ніщо.
Європі пора визначитися
Щоб вийти з кризи, ЄС потрібно реалізувати два кроки. По-перше, привести економіку до нового балансу. Девальвувати валюту для окремих членів зони євро неможливо. А значить, країни з профіцитом (в основному північ ЄС) повинні допомогти дефіцитним країнам (південь ЄС). Правда, як недавно написав з цього приводу Шаїн Валі, економіст із брюссельського дослідницького центру Bruegel (його колонка, опублікована 2 квітня, стала основою багатьох тез лекції Стросс-Кана. - Ред.), щоб таке реалізувати, потрібна "неймовірна спритність і певна доза шизофренії".
По-друге, Європі пора вирішити, чи потрібен їй фіскальний федералізм. Спочатку Євросоюз створювався за принципами Вашингтонського консенсусу. Він ґрунтувався на трьох теоретичних "несумісностях". Перша - незалежний центробанк і вільний рух капіталу виключають фіксований валютний курс. Друга - демократія і членство в міжнародному союзі несумісні з національним суверенітетом. Третє - монетарний союз без єдиної фіскальної політики можливий лише при переході до єдиної союзної банківській системі.
Але ця теоретична конструкція на практиці не спрацювала, тому що не всі країни грали за правилами. Результат - нестійкий стан всього блоку. Показовий приклад - Німеччина не хоче платити за Грецію, а Греція не хоче платити за все сама, бо поступилася частиною суверенітету заради інтеграції в ЄС і зону євро.
Іншими словами, ЄС має або відмовитися від зони євро, або погодитися на єдину фіскальну політику. Але рішення, яке прийме Європа, буде важливим для всього світу. Адже поки Євросоюз - найвдаліший приклад глибокої інтеграції між країнами. Хрест на єврозоні буде хрестом на самій ідеї міжнародної інтеграції де б це не було.
Великі наступають
Поки ЄС приводить себе у форму, країнам, що розвиваються, пора починати боротися за світове лідерство. Адже світ знову повертається до того, що влада виявиться не у самих технологічно розвинених, а у найбільших країн.
Тисячоліттями саме розміри країни та її доступ до робочої сили визначали її економічну могутність. Технології такої влади не давали - варто було комусь винайти нову технологію, і вже через 10-15 років нею володіли і всі інші. Але останні два століття все змінили. Вперше в історії окремі невеликі країни - Британія, Франція, Німеччина - змогли утримати інновації в секреті і вийти на перші ролі.
Цей період добігає кінця. Інновації більше приховати неможливо. Ще 20-40 років - і всі держави знову отримають рівний доступ до нових технологій. А значить, маленькі розвинені економіки поступляться місцем великим, і провідну роль у світі почнуть грати країни БРІКС. Розуміючи це, БРІКС вже перетворився з абстрактної абревіатури в реальний союз, який приймає рішення. Доказ тому - нещодавнє спільне (!) рішення цих держав збільшити фінансування МВФ в обмін на більшу кількість голосів у фонді.
Три відповіді для України
Євроінтеграція
У України немає майбутнього поза Євросоюзом. А у ЄС немає іншого майбутнього, крім як розширитися на всі сусідні країни. Тому Україні не зашкодить почати переговори про вступ до ЄС вже зараз - навіть незважаючи на слабкість економіки вашої країни. Формально переговори про вступ до ЄС тривають не менше десятиліття, і до моменту їх завершення економічна ситуація в Україні напевно зміниться. Хоча якщо в України і ЄС немає нічого спільного, то інтеграція не має сенсу. Я вважаю, що це спільне є, і його достатньо для спільного майбутнього. Але в це мусять вірити і українці, і інші європейці.
Довгострокові інвестиції
На далеку перспективу найкраща інвестиція для країни - в освіту. Через 80 років діти ваших дітей виживуть тільки в тому випадку, якщо рівень їхньої освіти буде як мінімум таким же високим, як у жителів Азії. Якщо ж заглядати не так далеко, то також важливо вкладати гроші в енергоресурси, особливо для такої країни, як Україна.
Співпраця з МВФ
Для України найважливіше зараз - повернути доступ на міжнародні ринки капіталу. Для цього потрібна довіра, а домогтися її можливо, відновивши співпрацю з МВФ, загальмувати через небажання Києва виконати обіцяне. До порад МВФ варто прислухатися. Фонд вимагав те, що було б корисно Україні, і те, що їй рано чи пізно все одно доведеться зробити. Наприклад, неправильно, що населення платить за газ лише п'яту частину ринкової ціни. Підвищення тарифів для населення треба провести, навіть нехай це буде поступово і доведеться підтримати тих, хто не впорається з таким підвищенням.
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
