783
Два великі роздроби
— Валюта
Перспективність розвитку банківського роздробу є зараз однією з найбільш актуальних для фінансового співтовариства проблем. Цей сегмент ринку з завидною регулярністю стали покидати іноземні гравці. "Західні банки помітно скорочують присутність в роздрібному сегменті", - констатує директор з продажу та маркетингу банку "Фінанси та Кредит" Олексій Руднєв. Першим з роздробу пішов ІНГ Банк України, що входить до найбільшої фінансової групи ING, який в кінці 2008 року закрив підрозділи по роботі з фізособами. Примітно, що нідерландська група встигла попрацювати з населенням лише півроку. У вересні 2011 року про відхід з роздрібного сегмента оголосив шведський Сведбанк. Відразу за ним місцевий банківський "ритейл" вирішила покинути друга найбільша фінансова група Швеції - SEB. Поки останнім "іноземцем", який розчарувався в українському роздробі, є Кредит Європа Банк, який на початку цього року закрив свої відділення.
В згаданих кредитних установах заявляють про те, що продовжать працювати з нечисленними корпоративними клієнтами. Але були й такі, які повністю закрили бізнес в Україні. У 2010 році ринок покинули фінансові групи, що спеціалізуються на роздробі, - Home Credit Group (Чехія) і "Ренесанс Капітал" (Росія).
Збій за графіком
Основною причиною виходу іноземців було призупинення активного розвитку банківського сектора. За словами голови правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука, в період, коли іноземці виходили на банківський ринок, він протягом п'яти років щорічно зростав в середньому на 70%. Міжнародні гравці розраховували на подальше продовження зростання - нехай і не такими значними темпами, але хоча б на 30-40% на рік. Їхні очікування підкріплювалися високою чисельністю населення України і низьким рівнем проникнення в маси роздрібних банківських послуг, зокрема кредитування.
Доступ до довгого дешевого фондування від материнських структур давав іноземним гравцям незаперечну цінову перевагу в порівнянні з локальними банками. Заради таких перспектив іноземці витрачали сотні мільйонів і навіть мільярди доларів на купівлю українських установ. Зараз же ситуація в корені змінилася. Голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін прогнозує подальший відтік іноземців з роздрібного сегмента. За його словами, роздріб залишиться долею банків з українським капіталом, одного-двох російських банків, а також, можливо, австрійців. Втім, як вважають деякі банкіри, залишати роздріб продовжать тільки ті банки з іноземним капіталом, які контролюють мізерну частку ринку. Тоді як великі гравці, які вже зазнали витрат на побудову роздрібного бізнесу і займають значну частину ринку, продовжать працювати в цьому напрямку.
Увага на комісії
Така поведінка міжнародних банків зрозуміла, якщо оцінити реальну прибутковість роздрібного бізнесу. За підсумками 2011 року відсотковий дохід банків, отриманий за рахунок обслуговування фізичних осіб, склав близько 27 млрд грн, тобто менше 20% сумарних доходів банківського сектора. Для порівняння, за 2008 рік на відсотках за послуги, що надаються населенню, кредитні установи заробили понад 30 млрд грн - 25% загального доходу. Таким чином, відсоткові доходи від роздрібного кредитування мають тенденцію до скорочення як в абсолютному, так і у відносному вираженні. Але тут варто також враховувати національну особливість ціноутворення - по дрібних споживчих кредитах більшу частку займають різні комісії. Тобто при номінальній ставці, скажімо, в 20% річних ефективна цілком може перевищувати 100%. І формально дохід є комісійним.
Зниження відсоткових доходів банки почали намагатися компенсувати за рахунок зростання "справжніх" комісійних. Тобто було поступове багаторазове підвищення тарифів на розрахунково-касове обслуговування фізосіб. Вводилися додаткові комісії, яких раніше не було. Наприклад, деякі банки із західним капіталом почали брати плату за SMS про закінчення терміну депозитного договору. В результаті вартість обслуговування зросла для клієнтів в середньому на 30-50%. Однак домогтися істотного збільшення частки комісійного доходу в сумарних заробітках кредитним установам все одно не вдалося (в минулому році банківська система заробила на комісіях 18,47 млрд грн). Зараз банкіри визнають, що резерв підвищення комісійних вичерпаний. Подальші дії в даному напрямку можуть відлякати клієнтів. "Все, що можна підняти, вже підняли. Якщо ми замаскуємо комісійні, то клієнт про це все одно дізнається через рік і піде", - зазначає Володимир Лавренчук.
Валютні гирі
Падіння роздрібних доходів пояснюється постійним скороченням портфеля кредитів, що видають населенню, за рахунок амортизації валютної складової. З початку кризи заборгованість фізичних осіб по валютних позиках скоротилася майже вдвічі - до $13,5 млрд (до 1 березня 2012 року). В основному це іпотека, меншою мірою - автокредити. Очевидно, що через введену минулого року законодавчу заборону на валютне кредитування населення валютний портфель буде скорочуватися і далі. При цьому зараз саме "стара" складова портфеля приносить банкам основний заробіток. Це означає, що через 3-5 років, коли портфелі будуть повністю погашені, вичерпається і дане джерело заробітку. "Щомісяця фізичні особи гасять кредити на суму близько $40 млн. Нам нікуди інвестувати цей ресурс, він висить мертвим вантажем на коррахунках", - говорить Борис Тимонькін.
А генерувати новий портфель виключно в національній валюті вдається не всім банкам. З початку кризи лише в минулому році банківській системі вдалося вийти на позитивний показник активності: гривневий портфель приріс на 34%, до 83,44 млрд грн. В принципі, це непогане зростання, але не потрібно забувати і про ефект "низької бази". Крім того, приріст був досягнутий за перші три квартали, тоді як в останні три місяці року банки значно скоротили видачу нових позик через кризу ліквідності. Наприклад, сезон "високих продажів" у сегменті кредитування в точках продажів (POS-loans), за визнанням учасників ринку, виправдав їхні очікування лише наполовину.
Якщо до кризи основним драйвером зростання обсягів роздрібного кредитування була іпотека, то зараз цей вид кредитування "скоріше мертвий, ніж живий". Основна причина - дорожнеча кредитів. Ставка від 20% річних непідйомна для більшості потенційних позичальників. Банкіри визнають, що повернути масовість цього виду кредитування можна при вартості кредитів не вище 13-15%, а краще - близько 10% річних. Таким чином, зараз роздрібне кредитування тримається на плаву за рахунок видачі позик на купівлю автомобілів, а також на беззаставних споживчих кредитах (готівкою, у торговельних мережах, карткових).
Полювання на бланки
Щоб виправдати існування своєї роздрібної мережі, навіть консервативні банки були змушені зайнятися споживчим кредитуванням. Наприклад, УкрСиббанк, який до кризи був лідером в сегменті іпотеки, почав активно розвивати POS-кредитування в торговельних мережах саме в останні пару років. Аналогічна історія з Платинум Банком (колишній Міжнародний іпотечний банк), який агресивно вийшов у сегмент POS-і кеш-кредитування в 2009 році. Схожа тенденція простежувалася і в діях ОТП Банку. Зміну голови правління пов'язали зі зміною стратегії установи, яка тепер буде робити більший акцент на роздрібний сегмент - споживчі та кеш-кредити. Разом з тим група ОТП в Україні вже понад рік представлена на ринку POS-кредитування спеціалізованою компанією "ОТП-Кредит", при цьому сам банк відновив видачу швидких кеш-кредитів. Таким чином, зараз ОТП Банк досить активно представлений в роздрібному сегменті: маючи 151 відділення і два представництва, він зміг зайняти на початок року 7-е місце за величиною кредитного портфеля населення - 7,02 млрд грн.
Тенденція переорієнтації на дрібнокаліберний і високоризиковий роздріб характерна і для банків з національним капіталом. Наприклад, в ПУМБ планують зміну продуктової структури з фокусом на найбільш високомаржинальні продукти в роздрібному сегменті. Тоді як ще рік тому йшлося про те, що такі продукти будуть надаватися лише через "Банк Ренесанс Капітал", придбаний групою СКМ (акціонером ПУМБ) в грудні 2010 року.
Беззаставні споживчі позики - вигідні для банків продукти з прибутковістю від 50% річних. Водночас фінансисти визнають, що на таких кредитах, враховуючи їх швидку оборотність, неможливо сформувати великий портфель. Але при цьому легше шукати клієнтів, які, на відміну від іпотечних позичальників, можуть і не мати високого доходу. Зараз лідером за обсягом роздрібного кредитного портфеля є ПриватБанк. При цьому левову частку портфеля становлять позики в гривні. Три наступні за ним банки (Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, УкрСиббанк) - найбільші установи із західним капіталом. Їхня головна проблема - висока частка валютних кредитів, які швидко амортизуються. Варто також зазначити, що солідні портфелі роздрібних кредитів у гривні мають Дельта Банк, Альфа-банк і Платинум Банк.
Ресурсне питання
В умовах нестабільної ситуації на зовнішніх ринках заощадження населення є основним джерелом ресурсної бази банків - на кошти фізичних осіб припадає 35,5% сукупних банківських зобов'язань. Нагадаємо, до кризи банки, особливо з іноземним капіталом, воліли залучати зовнішнє фондування. На кінець 2008 року частка депозитів фізосіб становила лише 27% сукупного фондування банківської системи, після чого ситуація почала змінюватися. Лише за два місяці цього року обсяги коштів населення в банках зросли на 14,5 млрд грн - до 322 млрд грн. Таким чином, банки, що залишають роздрібний сегмент, певною мірою відмовляються і від заощаджень населення. Розраховувати лише на ресурси юридичних осіб не доводиться, оскільки вони досить скромні за обсягами і розміщуються на короткі терміни. Так, за січень-лютий база скоротилася на 14,2 млрд грн - до 167,4 млрд грн. До речі, російські держбанки, зокрема "Дочірній банк Сбербанку Росії", почали роздрібну експансію саме з ресурсної складової. Установа активно залучає депозити населення, хоча частка роздрібних кредитів становить всього 10% його сумарного кредитного портфеля, і активно збільшує мережу точок продажів.
Варто зазначити, що за підсумками минулого року НБУ зафіксував приріст мережі банківських відділень майже на 6%, до 19,8 тис. Втім, аналіз статистики в розрізі банків свідчить про те, що основне зростання відбулося завдяки кільком установам (ПриватБанк, "Дочірній банк Сбербанку Росії"). Більшість гравців в кращому випадку підтримують існуючу щільність мережі (ВТБ Банк, "Фінанси та Кредит", Ерсте Банк, Укргазбанк), а деякі активно закривають свої точки продажів (Сведбанк, Правекс-банк, УкрСиббанк, Ощадбанк). За прогнозами учасників ринку, загальна тенденція в найближчі роки буде полягати в скороченні мережі, оскільки за кількістю відділень на одного жителя України є лідером порівняно з іншими європейськими країнами.
Віктор Іваненко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
