1905
Дружба нарізно
Взаємини між Україною і Росією важко собі уявити без економічних воєн. Головним чином вони відбуваються через поставки продовольства та продукції машинобудування. Переможців у цьому протистоянні апріорі бути не може - країни занадто залежать одна від одної. Але постійна напруга трансформує економічну політику держав і стратегії українських компаній.
Проблемні поставки
Оголошення завершення сирної війни, зроблене на минулому тижні, не означає ні її закінчення, ні того, що найближчим часом подібні обмеження не виникнуть щодо інших товарів українського експорту. Навіть український сир повернеться на російський ринок тільки після додаткової перевірки, заявив головний санітарний лікар РФ Геннадій Оніщенко. "Варто пам'ятати, що сирний конфлікт виник не сам по собі, а на тлі переговорів щодо газу. Згадайте, аналогічний газовий конфлікт вже був в 2006 році. І поки домовленості щодо газу не будуть досягнуті, вони можуть повторюватися", - прогнозує генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала.
Проблем варто очікувати в першу чергу на продуктовому ринку. "Росія активно працює над захистом виробника від імпортерів, іноді зайво упереджено ставлячись до постачальників з інших країн", - повідомив президент ГК "Провіант" (працює з Ічнянським молочно-консервним комбінатом) Валентин Запорощук. Крім того, в березні російські цукрозаводчики звернулися в Євразійську економічну комісію з проханням захистити їх від демпінгових постачань з України. "Теоретично причепитися можна до будь-якої продукції, але Росія традиційно на практиці діє так, що спочатку подібні обмеження вводяться з боку Білорусі. Тому швидше за все нові обмеження торкнуться пива, потім, можливо, кондитерської продукції", - припускає директор консалтингової компанії ААА Сергій Наливка.
Один з учасників ринку пивоваріння зазначає, що Росія запроваджує два нововведення, одне з яких може погіршити умови експорту українського пива. "Мова йде про заборону розливу пива в пластикову тару. Однак це лише проект, і, крім нас, проти нього виступають і місцеві, і білоруські виробники. Тому є шанс знайти прийнятне рішення. Що стосується норми, згідно з якою в пиві частка несолоджених компонентів (сировина, крім солоду і хмелю. - ред.) не повинна перевищувати 20%, то це не повинно викликати проблем", - говорить співрозмовник. Одночасно Митний союз (МС) змінює систему сертифікації товарів. "На останньому обговоренні високопоставлені чиновники з Митного союзу пояснили, що сертифікація може стати проблемою для третіх країн, але можливе вирішення проблеми - приєднання України до Митного союзу", - додає він.
Геннадій Оніщенко вчора також попередив, що в разі повторення в Україні спалаху холери українсько-російський кордон буде закрито. "З'явилася серйозна проблема. Судячи з офіційних документів, в 2012 році в Україні профілактикою холери серед людей будуть займатися не медики, а ветеринарна служба. Вже з травня ми досить серйозно посилимо нагляд на кордоні з Україною", - говорив у січні Оніщенко.
Перманентний тиск російської влади на український бізнес змусив його ще десять років тому почати поступовий перенесення виробничих потужностей в РФ. Виробництво в сусідній країні, зокрема, відкрили кондитерська компанія Roshen (в 2001 році в Липецьку), алкогольні компанії Nemiroff (в 2009 році в Ярославлі) і "Хортиця" (в 2010 році в Ленінградській області). "Працюючи в Росії, ми часто зверталися за підтримкою до українських компаній, які мають потужності в цій країні. Однак в момент чергового загострення відносин нам делікатно пояснили, що компанії просто невигідно афішувати своє українське походження", - розповів дипломат, який працював колись в українському торговому представництві в Санкт-Петербурзі.
Складнощі переведення
З меншими складностями на російському ринку стикаються непродовольчі товари. "З урахуванням того, що з 2009 по 2011 рік в українському експорті сталі частка поставок до країн СНД зросла з 11,2% до 16,4%, введення обмежень буде вкрай болючим. Теоретично ці обсяги експорту можна переорієнтовувати на ринки Близького Сходу, але наші поставки туди і так зростають. Тому без відновлення ринків Євросоюзу альтернативи російському ринку знайти важко", - відзначає аналітик ГК "Інвестиційний капітал Україна" Олександр Мартиненко. Вихід на нові ринки поки малоймовірний. "На загальному фоні кризи у виробництві істотно наростити експорт в будь-який з регіонів світу практично неможливо", - уточнює експерт "Укрпромзовнішекспертизи" Олег Гнітецький.
Виробники сподіваються, що черговий цикл торгового протистояння швидко завершиться, не зачепивши їх бізнес, тому необхідності в диверсифікації поставок не буде. Особливо ця проблема стосується машинобудівної галузі, поставки цієї продукції до Росії займають 60% експорту машинобудування з України. "Ми не повинні залишати російський ринок. Так, зараз спостерігається вплив політики на економічні процеси, але коли цього не було? Бізнес звик працювати в умовах, коли періодично вплив політики на двосторонню торгівлю то посилюється, то слабшає", - говорить президент Новокраматорського машинобудівного заводу Георгій Скудар.
Однак навіть у цій сфері спостерігається кооперація або перенесення частини виробництва з метою убезпечити українські підприємства від можливих санкцій. "Росія хоче бачити виробництва, що розташовані ближче до свого ринку. Особливо це стосується тих виробництв, які для неї важливі. Я не бачу в цьому дискримінації, це нормальна світова практика", - підкреслює президент індустріальної групи "Українська промислова енергетична компанія" (УПЕК) Анатолій Гіршфельд. УПЕК вже відкриває виробництво підшипників у Білгородській області РФ.
Втім, як зазначає аналітик ІГ "АРТ-Капітал" Олексій Андрейченко, РФ активно не застосовувала санкції до України тільки тому, що її внутрішній попит зростав швидше, ніж виробництво: "Росія давно проводить політику заміщення імпорту, особливо в стратегічних галузях. Тому українські компанії все більше орієнтуються на ринки Середньої Азії, Ірану, Індії та Китаю. Однак високе зростання попиту з боку Росії призвело до того, що сама частка азіатського регіону практично не зростає".
У пошуках виходу
Пошук нових ринків збуту для нашої продукції знизить залежність українських виробників від російського ринку. Міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк навіть говорив про те, що Україна шукає можливості для експорту молочної продукції в країни Південно-Східної Азії та Північної Африки. "Все це не більше ніж заяви. У кращому випадку Мінекономрозвитку оголосить конкурс на дослідження, на яких ринках можна досягти зростання експорту, після чого почне готувати свої пропозиції до уряду", - пояснює Наливка. В даний час Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) веде переговори про створення зони вільної торгівлі з Ізраїлем, Сирією, Марокко, Ліваном. З жодною з країн регіону Близького Сходу і Північної Африки переговори поки не завершені. Винятком є Сирія. З нею досягнуто домовленостей про створення зони вільної торгівлі, але через політичну ситуацію в цій країні підписання угоди перенесено на невизначений термін.
При цьому українська влада уникає введення заходів у відповідь стосовно продукції з Росії. "Зараз не тільки немає українського експорту хімічної продукції в Росію, але більше того - ми спостерігаємо демпінгове зростання експорту російської продукції. При цьому нинішня політика лібералізації зовнішньої торгівлі, а також угода, що готується, про зону вільної торгівлі в рамках СНД призводять до того, що МЕРТ не займається захистом внутрішнього ринку від демпінгу", - вважає президент "Украгрохімхолдинг" Сергій Лісковський. Для захисту українських виробників в нинішньому році був прийнятий закон, що спрощує процедуру введення відповідних обмежувальних заходів щодо імпорту товарів з країн, які дискримінують український експорт. Однак поки що такий інструмент не застосовувався.
Мінекономрозвитку зараз намагається вирішити проблему відповідності української продукції технічним стандартам, що застосовуються з 1 березня в Митному союзі. Уже найближчим часом Україна і МС мають узгодити питання синхронізації чинних технічних стандартів. Крім того, планується домовитися про участь українських експертів у розробці технічних регламентів Митного союзу - комісія МС допускає таку участь для представників країн-членів СНД. "Ці заходи можуть мати позитивний ефект лише в разі відсутності політичних конфліктів між країнами. При продовженні таких конфліктів, зокрема в разі подальшого тиску на Україну щодо вступу до Митного союзу, Євразійська комісія завжди зможе знайти достатньо формальних приводів для дискримінації українського експорту", - резюмує директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
