5911
Кредитна революція: у позичальників з'явився шанс уникнути кредитного рабства
— Кредит&Депозит
"Ми згорнемо кредитування!", "Піднімемо початковий внесок за іпотекою до 50-70%!", "Наші ризики зростають!", "Правове становище кредиторів тільки погіршується!". Така реакція банківських лобістів на законопроект № 9593 "Про споживче кредитування", який недавно потрапив до Верховної Ради.
Сенсаційна норма законопроекту, здатна перевернути з ніг на голову відносини кредиторів і боржників - зобов'язання позичальника обмежуються тільки рамками застави. Тобто якщо закладеного майна виявиться недостатньо, щоб закрити борг, то банк не може вимагати більше і заарештовувати інше майно. Як записано в законопроекті: "У разі якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, в тому числі іпотеки, не покриває вимоги кредитодавця, він не має права отримувати відсутню суму з іншого майна споживача - фізособи". Не дивно, що ця фраза викликала справжню бурю обурення банкірів.
Адже до сих пір з позичальником можна не церемонитися і при певному підході відібрати в нього все, що є, та ще довгі роки переслідувати в судах, намагаючись забрати ще й те, що з'явиться в майбутньому. Наприклад, у випадку прострочення починає нараховуватися пеня, і за нетривалий період часу штрафи вже можуть перевищувати розмір кредиту. Ось одне з останніх рішень судів, на щастя, прийняте на користь позичальника. Апеляційний суд Херсонської області майже втричі зменшив позовні вимоги ПриватБанку до свого клієнта. Фінансова установа нарахувала пені і штрафів за простроченим кредитом на суму, що майже вчетверо перевищує розмір заборгованості. І це, не рахуючи відсотків і комісійних. На жаль, подібний випадок не найпоказовіший. Деякі фінансисти не гребують викидати на вулицю людей похилого віку, які підписали кредитний договір з "родзинкою", як це робить один з дрібних київських банків.
У новому законопроекті знову з'явилася норма, що дозволяє проводити реструктуризацію кредитів в інвалюті. Розуміється, позичальники теж не ангели. Особливо, якщо вони власники великого бізнесу або наділені владними повноваженнями. Але навряд чи такі стануть звертатися за споживчими кредитами.
Інше важливе нововведення в законопроекті "Про споживче кредитування" - банк може пустити майно з молотка за прострочення тільки за рішенням суду. Тоді як зараз багато хто намагається відібрати, наприклад, квартиру або машину, за допомогою виконавчого припису нотаріуса. Не секрет, що багато нотаріусів сидять на зарплаті у банків. Тобто будучи формально незалежними, вони з економічної точки зору перебувають під контролем фінансистів, оскільки гарантовано отримують нових клієнтів, що оформлюють у банку кредити. І цілком природно, що такі нотаріуси приймають рішення так, як скаже "роботодавець". Ця новація теж не сподобалася банкірам, оскільки позбавляє можливості позичальників відстоювати свої інтереси в судах, хоча представники Феміди і так нерідко виносять рішення на користь фінансових установ. Словом, для одних закон, а для інших нотаріус.
Позбудуться фінансисти і можливості накручувати суму боргу за допомогою пені. Їм буде заборонено встановлювати її розмір вище подвійної облікової ставки НБУ. А загальна сума неустойки не може перевищувати половини кредиту.
З'являться шанси вирватися з кредитної пастки у нинішніх валютних позичальників. У новому законопроекті знову з'явилася норма, що дозволяє проводити реструктуризацію кредитів в інвалюті, переводячи їх в гривню. При цьому кредит ділиться на дві частини. Перша передбачає конвертацію валютного кредиту за курсом на момент отримання. Друга становить різницю між розміром заборгованості за поточним курсом і першою частиною. Ця частина погашається одним платежем наприкінці терміну дії договору.
Якщо в двох словах, то схема виглядає так. Уявіть, що ви винні банку $100 або 802 грн за поточним курсом. Тоді як на момент отримання кредиту за долар давали 5 грн. При реструктуризації 802 грн діляться на дві частини. Перша буде дорівнювати 500 грн і позичальник погашає її так, як планував до кризи. Друга складе 302 грн. Ці гроші потрібно буде повернути банку з останнім платежем першої частини. Чим не вихід для боржників? Особливо враховуючи, що при погашенні першої частини, на другу можна знову оформити кредит, якщо не буде можливості погасити її відразу.
Такий варіант реструктуризації був уже прописаний у законі з довгою назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг". Ось тільки дія цього закону не поширюється на вже укладені договори. Тому норма про реструктуризацію, прописана в документі, виглядає абсолютно безглуздо. Тоді як у законопроекті "Про споживче кредитування" зазначено, що його положення застосовуються до прав і обов'язків, які виникли і продовжують діяти після набрання законом чинності.
Питання лише в тому, як зміниться законопроект у міру проходження всіх етапів голосування. Цілком можливо, що на підпис до Президента він потрапить у такій же формі, як і всі попередні документи.
Мінуси законопроекту:
- в разі його схвалення буде повністю виключений розділ, що стосується прав споживачів у разі придбання ними продукції у кредит;
- дія закону не поширюватиметься на кредитні договори, які укладаються для відстрочки сплати існуючої заборгованості споживача;
- поява додаткової плати у вигляді компенсації за дострокове погашення кредиту;
- виключення значного переліку кредитних договорів зі сфери дії законодавства про захист прав споживачів;
- відмова споживачу в ознайомленні з договором перед його підписанням;
- відсутність штрафів за недотримання законодавства про захист прав споживачів.
Плюси законопроекту:
- поява типових умов договорів і правил кредитування, яких фінансові установи зобов'язані будуть дотримуватися і які мають пріоритет над умовами договору;
- оцінка кредитоспроможності позичальника, при недотриманні якої фінансові установи не зможуть вимагати дострокового погашення кредиту;
- обмеження реклами та обов'язкове надання в ній повної інформації про кредит;
- можливість розірвати договір і не сплачувати відсотки в разі надання недостовірної інформації про споживчий кредит;
- зобов'язання кредитодавця надавати безкоштовно протягом одного дня виписку з кредиту;
- будь-які повідомлення кредитодавцем на підставі договору про споживчий кредит повинні здійснюватися шляхом направлення споживачеві рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
- заборона на встановлення плати за розгляду заяви про видачу споживчого кредиту;
- надання безкоштовно в письмовому вигляді інформації про причини відмови у видачі споживчого кредиту з обов'язковим обґрунтуванням таких причин;
- можливість вільно і без обмежень вибрати нотаріуса, оцінювача і страхову компанію при укладенні договору;
- обмеження суми стягнення з позичальника вартістю реалізації предмета застави чи іпотеки при зверненні на них стягнення;
- заборона передачі прав зі стягнення заборгованості за кредитами, сума яких на момент укладення менша від 50 мінімальних заробітних плат;
- обмеження розміру пені за своєчасне невиконання договору подвійною обліковою ставкою НБУ та обмеження неустойки, яка не може перевищувати половини суми, отриманої споживачем за відповідним кредитним договором;
- заборона розгляду суперечок про стягнення заборгованості за споживчими кредитами третейськими судами;
- звернення стягнення на предмет застави або іпотеки виключно за рішенням суду, тобто виключається виконавчий припис нотаріуса.
Дмитро Метьолкін
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
