737
Позичальників впишуть у реєстр
— Фондовий ринок
В країні може з'явитися єдиний Державний реєстр кредитних історій позичальників. Законопроект про його створення надійшов днями у Верховну Раду і, в разі його прийняття, суттєво перекроїть ринок кредитних бюро.
Документ № 10293 від 30.03.2012 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності бюро кредитних історій" надійшов на розгляд ВР з подачі народного депутата України Василя Горбаля (фракція ПР).
Зокрема, ним пропонується створити єдиний держреєстр кредитних історій, в який будуть стікатися дані з існуючих в бюро кредитних історій інформації про позичальників. Такий захід, на думку ініціатора проекту, необхідний в зв'язку з тим, що відсутність єдиної бази даних робить всю систему бюро кредитних історій малофункціональною.
"Зараз банки за допомогою бюро обмінюються тією чи іншою інформацією про позичальників, але цей процес є малоефективним, оскільки грають свою роль взаємини між банками. А держреєстр зрівняє можливості для всіх учасників ринку (банків), - заявив "і" Василь Горбаль. - Банки будуть розміщувати ту інформацію, яку вони вважають за необхідне показати, з певними підтвердженнями тих чи інших даних, а решта учасників (банки) зможуть скористатися ними з реєстру, і, відповідно, полювати на ту чи іншу ситуацію, пов'язану з позичальником".
Бюро зобов'язане передавати інформацію про формування нової кредитної історії та внесення змін до реєстру протягом двох робочих днів.
Джерелами формування кредитних історій будуть, як і колись, відомості, що надаються бюро за письмовою згодою позичальника, а також матеріали державних та інших реєстрів та баз даних. При цьому кредитна історія буде містити інформацію, що ідентифікує особу, а також наявність заборгованості з податків і обов'язкових платежів, суму отриманих доходів за останні 4 квартали, фінансово-економічні показники діяльності.
Також законопроектом передбачається внести зміни до Податкового кодексу України та на законодавчому рівні зобов'язати Державну податкову адміністрацію України надавати іншим органам державної влади, органам фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та бюро кредитних історій інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. "Закон уповноважує бюро кредитних історій отримувати з державних реєстрів відомості, які впливають на здатність виконання суб'єктом кредитної історії власних зобов'язань. Ця норма закону прямо вказує на право бюро кредитних історій отримувати з державних реєстрів інформацію про доходи позичальника, оскільки саме ця інформація свідчить про його фінансову спроможність виконати в подальшому свої зобов'язання за кредитним договором. Однак законодавство, яким регулюються питання функціонування відповідних державних реєстрів та визначається порядок отримання інформації з них, не враховує положень закону щодо прав бюро кредитних історій і не зобов'язує відповідні державні органи, що забезпечують функціонування державних реєстрів, надавати на запит бюро кредитних історій запитувану інформацію про особу", - йдеться в пояснювальній записці до проекту закону.
Остання норма викликала неоднозначну реакцію учасників ринку. "З точки зору банкіра, логіка є, оскільки банкам важливо знати джерела коштів, які будуть спрямовані на обслуговування боргу та на його погашення, і взагалі на його загальну характеристику позичальника як порядного платника за зобов'язаннями перед державою", - міркує голова правління банку "Хрещатик "Дмитро Гриджук. Але з іншого боку, говорить банкір, потрібно враховувати, що при міграції інформації з одного органу в інший про захист персональних даних мова може і не йти. "Як і закон про захист персональних даних, так і дане нововведення порушують Конституцію щодо права на конфіденційність інформації про особу", - підтверджує слова банкіра юрист організації "Захист прав споживачів фінансових послуг" Алла Райковська.
Крім того, як зазначає юрист МЮФ Noerr Київ, LL.M. Finance Олександр Задорожний, не зовсім зрозуміло, що дасть такий обмін інформацією. Адже не у кожного громадянина зарплата "біла", що дозволяє говорити про те, що дані з ДРКІ іноді не будуть відображати реального стану справ. Та й сама інформація про "білі" доходи, як підмітив Дмитро Гриджук, надається позичальниками за допомогою довідки про доходи з місця роботи.
До того ж, як каже старший юрист Федерації роботодавців Києва Анатолій Соболевський, у нас в країні не існує проблем з купівлею навіть дуже секретної інформації - були б гроші.
Що ж до Державного реєстру кредитних історій, то в цілому опитані "і" експерти сприйняли ініціативу дуже позитивно, особливо банки, деякі з яких, цілком можливо, і є ініціаторами (спонсорами) цього проекту. "Домовитися між собою про обмін інформацією з метою запобігання фінансовим махінаціям банки не зможуть ніколи. А навіть якщо домовляться, то інформація про "потрібних людей" передаватися не буде, а от у випадку законодавчого зобов'язання така інформація надійде автоматично", - додає Анатолій Соболевський.
До того ж, як каже голова правління одного з банків з європейським капіталом, такий реєстр стане дуже хорошою альтернативою "Єдиному державному бюро кредитних історій". "Така схема і держорган, напевно, були б більш ефективними, ніж те, з чим нам доводиться працювати зараз. За таким принципом, наприклад, працює Італія, і досить успішно. Однак українські реалії насправді не дозволяють уряду фінансово створити державне бюро, хоча воно могло б приносити дохід у держказну", - підсумовує він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
