828
Позичати у своїх
— Казна та Політика
За відсутності виразних перспектив отримання грошей на міжнародних боргових ринках український уряд активно впроваджує нові інструменти запозичень всередині країни. Слідом за доларовими облігаціями, легалізованими в кінці 2011, Мінфін почав випускати ОВДП в євро і з можливістю дострокового їх погашення. Експерти визнають: поки за допомогою валютних облігацій уряду вдається залучати певні обсяги фінансового ресурсу. Але наголошують, що для обслуговування держборгу України одних тільки внутрішніх позик в 2012 році може виявитися недостатньо.
Внутрішня позика
Пілотне розміщення номінованих в загальноєвропейській валюті ОВДП, здійснене Мінфіном 27 березня на загальну суму 205,21 млн євро терміном на 18 місяців, не стало раптовою звісткою для ринку. Український уряд почав практикувати запозичення за допомогою валютних облігацій внутрішньої держпозики ще в грудні 2011, коли парламент легалізував можливість випуску таких ЦП. З тих пір фінансове відомство неодноразово розміщувало доларові ОВДП серед банків. За три місяці Мінфіну під ці облігації вдалося залучити на аукціонах близько 800 млн дол.
Інструмент визнали більш-менш відпрацьованим, і для охоплення його дією внутрішніх залучень в євро було потрібно лише затвердити відповідний нормативний акт у вигляді постанови КМУ № 233. Нововведенням стало те, що євро-ОВДП були розміщені на умовах дострокового погашення. Сама можливість емісії облігацій з офертою була передбачена в постанові КМУ № 234. Представники Мінфіну активно заявляли про намір випустити такі ЦП. Правда, передбачалося, що даний борговий інструмент з'явиться в квітні; за фактом же, як видно, в роботу його взяли на кілька тижнів раніше.
Проте без сюрпризів з першою емісією євро-ОВДП не обійшлося. Інвестиційних аналітиків, зокрема, вельми здивувала величина ставки розміщення за ним (4,85%) - вдвічі нижче, ніж для доларових облігацій. За їхніми словами, навіть можливість дострокового погашення цих облігацій не пояснює такої істотної відсоткової різниці. Особливо з урахуванням того, що на світових ринках ставки на подібні доларові ЦП нижчі, ніж для паперів в євро. "Очевидно, що ставка для першого українського випуску ОВДП в євро була узгоджена заздалегідь", - зазначив представник однієї з інвесткомпаній.
Експерти відзначають, що освоєння нашим Кабміном валютних ОВДП у всіх їх різновидах безпосередньо пов'язане з проблемою залучення фінансового ресурсу за кордоном. "Уряд продовжує шукати нові можливості фондування в іноземній валюті усередині України, оскільки доступ до закордонних боргових ринків, як і раніше, ускладнений, - коментує головний економіст ІК Dragon Capital Олена Белан. - При цьому введення валютних облігацій з офертою зажадає від Мінфіну підтримувати свою короткострокову валютну ліквідність на більш високому рівні. На наш погляд, такий крок виправданий лише в випадку істотно нижчої вартості запозичень з офертою".
Ініційований в грудні 2011 року випуск ОВДП, номінованих в доларах США, вона вважає успішним. До кінця березня Мінфіну вдалося розмістити серед вітчизняних комерційних банків такі облігації на загальну суму майже 900 млн дол з прибутковістю 9,5-8,7%. Що стосується розміщень ОВДП в євро, то О.Белан очікує, що попит на ці облігації буде нижчим. Причина - менша поширеність європейської валюти в Україні.
Трейдер ІК "Трійка Діалог Україна" Дмитро Сидоров погоджується, що впровадження валютних ОВДП пройшло вдало: "Їх обсяг в обігу досяг більше 780 млн дол, що еквівалентно 6,24 млрд. грн. У той же час гривневих облігацій з початку цього року було розміщено на понад 10 млрд грн". А успіх облігацій з офертою, на його переконання, буде визначати прибутковість, запропонована Мінфіном: "Щоб зацікавити інвесторів такими ЦП - з можливістю дострокового погашення протягом 3-6 місяців - необхідно запропонувати прибутковість 6-8%".
Спеціаліст відділу цінних паперів ІК Astrum Investment Management Зінаїда Светелік вважає, що одним з головних мотивів до впровадження нових інструментів запозичень в кінці 2011 р. став дефіцит попиту на ОВДП, деномінованих у гривні. Відсутність заявок на аукціонах була обумовлена слабкою ліквідністю і високими валютними ризиками. Це твердження вона підкріплює такими даними. Більшість валют країн, що розвиваються, в другому півріччі 2011 р. девальвували на 10-15%. Українська гривня утримувалася штучно. В IV кварталі 2011 р. банки закладали девальваційні очікування на рівні 12-15%. Отже, вкладатися в ОВДП в національній валюті не мало економічного сенсу.
Схожої точки зору дотримується аналітик ІГ "Арт Капітал" Олег Іванець. За його словами, попит на гривневі ОВДП, що спостерігається останнім часом, носить короткостроковий характер: "Мінфін успішно розміщує 3- і 6-місячні папери, номіновані в національній валюті. Однак позичати на більш тривалий термін банки не готові. В економіці накопичуються істотні ризики фінансової стійкості в довгостроковій і навіть середньостроковій перспективі. Банки неохоче купують ОВДП, погашення яких намічене після осінніх парламентських виборів".
"Швидше за все, первинні аукціони з розміщення гривневих ОВДП з прибутковістю 14,5-15% за 12- і 24-місячними паперами проходять за підтримки НБУ і державних банків, так як папери з аналогічною дюрацією на вторинному ринку торгуються з більш високою прибутковістю", - констатує З.Светелік. У такій ситуації розміщення тих же доларових облігацій дозволяє розраховувати на більш активне залучення коштів від українських комбанків, сумарна валютна ліквідність яких наближається до 10 млрд дол. А ось прогнозувати таку ж успішність розміщень євро-ОВДП, як у випадку з їх доларовими аналогами, вона теж не поспішає: "В Україні резерви в європейській валюті менш популярні, ніж в доларах США".
Зовнішня віддача
Необхідність вишукувати нові інструменти залучення фінансового ресурс усередині України продиктована ситуацією з обслуговуванням сукупного держборгу (прямого та гарантованого) в поточному році.
За інформацією Мінфіну, в лютому цей показник склав 472,9 млрд грн. (59,21 млрд дол), знизившись за місяць на 2,32 млрд грн. - після виплат на користь МВФ. Як випливає із заяв вищих осіб держави, цю тенденцію в українському уряді мають намір культивувати протягом всього року. Представники фінансового відомства прогнозують, що до завершення 2012 р. співвідношення сукупного держборгу до ВВП країни знизиться до 34,9% проти 36,2% на кінець 2011.
Іншими словами, в українському уряді планують розплачуватися за старими боргами, а нові позики залучати переважно на внутрішньому ринку. В експертних трактуваннях дана стратегія виглядає не настільки однозначно здійсненною на практиці. О.Белан вказує, що в лютому-березні Кабмін продовжив рефінансувати збільшені виплати за внутрішнім боргом за допомогою випуску ОВДП (у тому числі валютних), не здійснюючи при цьому нових зовнішніх запозичень. У той же час недавній випуск облігацій на суму 6 млрд грн. (0,75 млрд дол) для фінансування структурного дефіциту НАК "Нафтогаз України", ймовірно, збільшить розмір державного боргу за підсумками березня.
"Якщо владі не вдасться домовитися про зниження ціни на російський природний газ, Нафтогаз буде, як і раніше, вимагати значної фінансової підтримки з боку держави", - підкреслює О. Белан. За її прогнозом, сукупний дефіцит сектору держуправління і НАК "Нафтогаз України" в поточному році складе 4,4% ВВП (близько 8 млрд дол), а державний борг на кінець 2012 р. залишиться на рівні 36% ВВП. І лише в разі зменшення ціни на газ показник держборг/ВВП до завершення 2012 р. може знизитися - приблизно до 33%.
"Якщо порівнювати з попереднім роком, то в 2012 ризики рефінансування боргів збільшилися через невизначену зовнішню кон'юнктуру, а також збільшені боргові зобов'язання. В уряду є шанси рефінансувати зовнішні борги, якщо налагодиться конструктивний діалог з основними кредиторами України. В іншому випадку є кілька варіантів заміщення зовнішніх запозичень за рахунок внутрішнього ринку, приватизації, скорочення дефіциту бюджету", - говорить економіст ІК "Трійка Діалог Україна" Ірина Піонтковська. За її оцінками, в поточному році країні потрібно погасити близько 6,6 млрд дол зовнішніх боргів (з урахуванням боргу НБУ перед МВФ). При цьому близько 3,5 млрд дол уряд планує залучити шляхом випуску єврооблігацій протягом року.
До виходу-2012 на ринок євробондів в Мінфіні почали готуватися минулої зими. Перше масштабне залучення валютного ресурсу (за інформацією ЗМІ - близько 1,5 млрд дол) по даному каналу тут планували здійснити вже в березні. Але поки у фінансовому блоці уряду лише обмежуються словами про те, що орієнтовна вартість надходжень від розміщення єврооблігацій для України все ще висока. (Можлива купонна ставка 8,5% проти 10,25%, ще недавно здатних зацікавити західних інвесторів).
З.Светелік зазначає, що ринкова прибутковість українських суверенних єврооблігацій сьогодні становить трохи менше 10%. "І розраховувати на залучення дешевого ресурсу на західних ринках зараз не доводиться. Мінфін змушений поки робити основну ставку на локальний ринок", - впевнена вона. Хоча, на її думку, в поточному році Україні без зовнішніх запозичень не обійтися. Причому здійснити їх вийде, найімовірніше, не раніше другого півріччя-2012.
Зі свого боку О.Іванець стверджує, що вікно можливостей для розміщення Україною єврооблігацій за прийнятною вартості було відкрито з кінця лютого і до зниження прогнозу кредитного рейтингу країни агентством S&P. Останнє позначилося на дохідності українських єврооблігацій, через що і був відкладений новий випуск євробондів. "Агентство справедливо зазначило, що переговори з МВФ про відновлення співпраці, які зайшли в безвихідь, роблять перспективи фінансового сектора України досить туманними. До зниження прогнозу рейтингу була надія залучити по цьому каналу кошти під 9% річних; зараз це виглядає малоймовірним", - переконаний експерт.
На його думку, на боргову стратегію України накладають свій відбиток все ті ж майбутні вибори до парламенту - "заяви уряду стали популістськими і позбавленими фундаментальних підстав". У той же час інвесторам необхідна впевненість у перспективах країни. Певною віхою послужить червень, коли уряд повинен погасити єврооблігації колишнього випуску і повернути кредит російському ВТБ (сумарно - на 2,5 млрд дол). "А для цього Україні дуже бажано провести новий випуск єврооблігацій", - резюмує О.Іванець.
Сергій Кукін
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
