1661
"Розкішний" податок: і своїх не образити, і електорату очі "замилити"
— Казна та Політика
ТОП-новини останніх тижнів - все, що стосується соціальних ініціатив Президента. Головне питання, де взяти на передвиборчі загравання з електоратом, який явно дивиться не в бік правлячої команди, гроші? Дешева іпотека, надбавка до пенсій і виплата знецінених внесків Ощадбанку СРСР становлять, за різними підрахунками як експертів, так і чиновників, порядку 15-16 млрд гривень.
Стаття витрат стосується дефіцитного бюджету Пенсійного фонду, який за результатами 2011 року перевищив прогнози уряду. Результатом підлещування влади до українців цілком може стати новий виток інфляції з урахуванням "реанімації" друкарського верстата, зростання боргових зобов'язань та фіскального тиску. У Кабміні запевняють - такого не трапиться, все було прораховано спочатку, коштів вистачить. Джерелами будуть служити податок на багатство та "прибуток" від митниці. Що стосується останнього "теплого місця" української економіки, то воно на гасла керівництва країни, звичайно, відгукнеться, підмогою стане новий Митний кодекс. А от з податком на багатство не виключені труднощі. До того ж поки не відомо, що конкретно наші боси мають на увазі, коли говорять про багатство.
Все залежить від того, як надалі вони будуть експлуатувати улюблену ними ж тему напередодні виборів - демонстрацію турботи про незахищені верстви населення, які на відміну від офіційно вживаного терміна в простолюдді називають жебраками. І не потрібно плутати з людьми без певного місця проживання. Жебраки - це ті, хто не може прожити від зарплати до зарплати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. За підрахунками ООН, за межею бідності зараз живуть четверо з 5 українців. При цьому за 2011 рік українці збідніли ще на 10%. Між тим, наші мільярдери все стійкіше закріплюються у світових рейтингах "товстосумів", а у їх співвітчизників у цей момент середня зарплата складає від 2 до 2,7 тисячі гривень. Хіба це не привід для влади "вдарити" по ситій олігархії, особливо коли передчуваєш погіршення економічної ситуації, що може спровокувати сплеск протестних настроїв. Ось тільки віриться в це важко, адже для влади, як відомо, олігархи - підмога, та ще й яка. Як же можна образити своїх?..
За словами прем'єр-міністра Миколи Азарова, законопроект про податок на багатство уряд передасть до парламенту найближчим часом. Тут хочеться нагадати, що "розкішна" історія триває з осені 2011 року.
"Але як перерозподіляти (багатство - ред.)? Не відбирати ж! Прийти і забрати - це 17-й рік. Значить, ми повинні знайти законодавчі заходи з справедливого перерозподілу доходів. Обговорюються різні варіанти", - сказав Азаров, що можна вважати коментарем до питання, що цілком виправдано з’являється в голові, чому до цих пір не введений податок на багатство.
А як же бути з тим, що більшу частину "доходу" наші олігархи тримають за кордоном (де в принципі знаходяться і їхні нерухомість, і літаки, і яхти тощо)?
"Все, що вони заробляють - заробляється в Україні. Частина наших олігархів в останні десять років, розмістивши свої капітали за кордоном, заробляють також і за кордоном, але це - невелика частина. А в основному, я б сказав, відсотків 80 заробляється в Україні. Експлуатуються надра, наші багатства, наші підприємства, наші люди працюють на цих підприємствах", - пояснює Азаров.
Боюся, що прем'єр помиляється. Не меншість, а більшість товстосумів давним-давно проводять свої капітали, зароблені нашою працею, через якийсь податковий рай. А потім "царюють" десь у Лондоні або Монако. І не можна відкидати, що ті, хто ще не встиг це зробити, після введення обіцяного податку зі швидкістю звуку переймуть цей "досвід". За казну прикро...
Та й сама історія податку на багатство не вселяє оптимізму. У самий розпал "податкового майдану" для його гасіння теж заявлялося про компенсацію збільшення фіскального тиску введенням цього збору, а ще обіцяли анулювати кіпрський офшор. Обіцянки так і залишилися обіцянками. Але напрацювання все ж були, їх варто нагадати, щоб хоч якось уявити, що чекає "багатеньких Буратіно". Більше року тому в той час міністр фінансів Федір Ярошенко розповів, що передбачалося введення щорічного податку з власників елітних квартир на рівні 20 грн. за кожен кв. м площі, що перевищує 300 кв. м. Ця норма також стосуватиметься дачних, садових будинків площею понад 500 кв. м. Крім того, в законі про плату за землю передбачається введення підвищеного в п'ять разів коефіцієнта для земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею понад 50 соток, якими володіють фізичні особи.
Також планувалося збільшити акцизний збір на нові автомобілі вартістю більше 50 тис. євро і мотоцикли, ціна яких перевищує 10 тис. євро. "Сьогодні акцизний збір на нові автомобілі з бензиновим двигуном об'ємом більше 3 тис. куб. см і з дизельним двигуном понад 2,5 тис. куб. см становить 1 євро за кубічний сантиметр. Передбачалося збільшити збір для вказаних категорій автомобілів вартістю 50-100 тис. євро в два рази, 100-150 тис. євро - у три рази, а понад 150 тис. євро - у чотири рази. Яхти, літаки і вертольоти включать в підакцизний товар і стануть оподатковувати за ставкою 10%", - пояснив Ф. Ярошенко.
З приводу авто варто додати, що ухилитися від подібного податку можна таким чином - переписати на свою фірму авто, а потім орендувати. Так можна вчинити і з нерухомістю, і з іншим так би мовити багатством. Хоча, за попередніми підрахунками, від впровадження такого податку очікується щорічне надходження до бюджету всього трохи більше 350 млн. грн.
Був і ще один варіант, як змусити багатіїв розщедритися - законопроект "Про соціальну відповідальності великого бізнесу перед суспільством", автором якого є народний депутат Лілія Григорович (фракція "Наша Україна - Народна самооборона").
Пропонувалося, щоб ставка податку на надприбуток платилася фізичною особою щорічно за такою схемою: якщо сума чистого доходу перевищує 20 млн. грн. - 1% від такої суми; якщо сума чистого доходу становить від 20,5 млн. грн. до 25 млн. грн. - 1,5% від такої суми; якщо сума чистого доходу становить від 25 млн. грн. до 30 млн. грн. - 2% від такої суми; якщо сума чистого доходу становить понад 30 млн. грн. - 2,5% від такої суми. Відповідно до законопроекту, податок на надприбуток сплачується на території України як резидентами, так і нерезидентами, які отримують доходи, дивіденди і винагороду з джерел їх походження на території України. Ухилення від сплати коштів до державного бюджету тягне за собою накладення штрафних санкцій у розмірі 5% вартості чистого доходу. Але ця пропозиція поки не розглядалася.
Тобто, "законодавчих" хитрощів багато. Але далі ідей справа не йде. Причому кожного разу влада та опозиція звинувачують одна одну у перешкоджанні схваленню "розкішного" закону. Приміром, переживши за допомогою міжнародних "спонсорів" перший 2008-й кризовий рік, уряд Юлії Тимошенко, спантеличений дуже неприємною перспективою 2009-го, теж вирішив ввести "податок на багатство". Зокрема, (з 1 листопада 2009 р.) ним хотіли обкладати квартири площею більше 150 кв.м, будинки - понад 300 кв.м. Але тоді з "розкішним" податком, який двічі пропонувалося розглянути парламенту, вийшов прокол. Як зазначала прем'єр, проти виступили навіть деякі члени уряду. Правда, вона не уточнила, хто саме...
Тепер, опинившись в опозиції, минула влада звинувачує нинішню в ігноруванні власних заяв. Так було, коли цей податок вносився в доопрацьований нинішній Податковий кодекс.
В одному тільки і минула, і нинішня влада мають рацію - податок на багатство, або розкіш, має місце бути, оподаткування не надто нужденних людей традиційне в світі. І це правильно і необхідно. Якщо людина здатна придбати машину, яхту або вертоліт, витративши на "іграшки" мільйони доларів, вона повинна платити податок на таку розкіш. Причому криза таку політику "тиску рублем" посилила. Але з урахуванням розробки "сірих схем" ухилення від подібного податку, в США, наприклад, він замінений підвищеною ставкою ПДВ на товари класу "люкс". І таким шляхом вирішили йти багато країн. Японія скасувала податок на розкіш в 1950 році, Ірландія - в 1974-му. Сьогодні до них приєдналися Австрія, Німеччина, Данія, Італія, Люксембург, Фінляндія. В Австрії, Великобританії, Німеччині, Франції, Швейцарії та інших європейських державах податки на нерухомість складають в середньому 1-2% її вартості. Власнику котеджу площею 500-600 кв. м у престижному районі Австрії або Швейцарії часто доводиться платити за нього державі 10-15 тис. євро на рік. За досить пересічний будиночок в Ніцці його господареві доведеться розщедритися на 3 тис. євро на рік. У Франції податком на багатство оподатковуються сім'ї, які володіють майном вартістю понад 750 тис. євро незалежно від річного доходу. У Німеччині максимальна ставка податку на доходи громадян становить до 45%. Причому не всі німецькі багатії незадоволені таким станом речей. У берлінській пресі було опубліковано відкритий лист кількох десятків заможних німців, які закликали владу відібрати у них побільше грошей ще одним способом, збільшивши з 1,5 до 10% податок на спадок, що перевищує мільйон євро.
В Італії зобов'язали сплачувати "розкішний" податок власників нерухомості на Сардинії. Крім господарів вілл його платять власники яхт і приватних літаків. Загальні надходження від нього оцінюють приблизно в 1 млрд. доларів щорічно. Як підрахували італійські журналісти, найбільше від нового закону постраждав Сильвіо Берлусконі, у якого на Сардинії виявилося цілих сім вілл.
У Голландії "податок на розкіш", по суті, платять всі громадяни. Тим більше, що слова "розкіш" в самій податковій статті немає, є поняття податок на капітал, який стягується з чистих індивідуальних накопичень.
Оригінальний підрахунок ставки податку на багатство ввели в Норвегії. Там розкішшю вважаються банківські депозити і цінні папери, нематеріальні активи, за умови їх використання, наприклад, здача в оренду патенту, дорогі автомобілі і морські річкові судна. Послаблення робляться для тих резидентів, хто купував майно в кредит, з-під податку виводяться не виплачені за кредитом залишки.
Але це у них, а як буде у нас? У Європейській бізнес асоціації вважають, що введення в Україні податку на багатство без попередньої підготовчої роботи буде мати радше негативні наслідки.
"Підвищення рівня оподаткування доходів працюючих громадян у вигляді заробітної плати в контексті впровадження оподаткування так званого багатства або розкоші лише поглибить соціальну нерівність, збільшить напругу в суспільстві, буде стримувати формування середнього класу, тобто в цілому, може бути контрпродуктивним", - відзначають в ЄБА.
В Асоціації підкреслюють, що в нинішніх умовах, тобто за очевидної недосконалості податкової системи в Україні, високого рівня тінізації економіки, доцільність збільшення ставок податку з доходів фізичних осіб для українців, які отримують високу заробітну плату, сумнівна.
"Згідно з даними, озвученими представниками Пенсійного фонду України, лише близько 100 тис. українців отримують легальну зарплату, яка перевищує 17 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Очевидно, запропоноване додаткове фіскальне навантаження торкнеться тих, хто працює легально і не "приховує" доходи, тобто, легально оплачуваних кваліфікованих фахівців", - відзначають в ЄБА.
На думку Асоціації, збільшенню ставок податку на персональні доходи працюючих громадян має передувати суттєве реформування підходів і принципів оподаткування доходів фізичних осіб в цілому. Йдеться про істотне збільшення відрахувань з оподатковуваного доходу та врахування індивідуальних обставин платника податків (наявність сім'ї, її сукупний дохід, виховання дітей тощо), запровадження оподаткування домогосподарств та інше.
"На нашу думку, запропоноване додаткове навантаження на доходи (у першу чергу, доходи у вигляді заробітної плати) не буде мати матеріального позитивного ефекту в короткостроковій перспективі, при цьому ймовірно призведе до зворотного ефекту в довгостроковій перспективі, оскільки фактично може спровокувати тінізацію заробітних плат", - підкреслюють в Асоціації.
В ЄБА вважають, що на сьогоднішній день акцент потрібно робити на оподаткуванні споживання, оподаткуванні значних активів (рухомого та нерухомого майна), прямо чи опосередковано контрольованих платниками податків, і на оподаткуванні пасивних доходів (дивідендів, роялті тощо), отриманих платниками податків як в Україні, так і на контрольовані ними структури за кордоном. При цьому ставки податку на певні активи (надвелика нерухомість, певні категорії транспортних засобів тощо) повинні бути справедливими, тобто такими, які дозволять отримати суттєві надходження до бюджету, а не просто номінальними.
"У будь-якому випадку підвищення ставок податку на доходи має відбуватися з дотриманням принципів стабільності, соціальної справедливості та економічності оподаткування і тільки після компетентного обговорення в експертному середовищі суті пропонованих змін та порядку їх введення", - говорять в ЄБА.
Цікаво, наші верхи скористаються порадою?
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
