683
Генпрокуратурі ставлять рамки
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія, ВК) розглядає український законопроект "Про прокуратуру". Свій висновок комісія надасть 15-16 червня ц.р., пише "Комерсант-Україна".
Як зазначив секретар ВК Томас Маркерт, відповідний законопроект підготувала Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства, яка є консультативно-дорадчими органом при Президенті.
Проект закону "Про прокуратуру" передбачає істотну зміну повноважень прокуратури. З переліку функцій цього органу зникло не лише проведення досудового слідства, але і будь-яка можливість впливу прокурора на слідчих. Пропонується залишити у віданні прокуратури лише підтримку держобвинувачення в суді, а також нагляд за законністю роботи органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, слідство і виконання покарань у сфері кримінальної юстиції.
Повністю змінюється структура прокурорської системи. Крім Генеральної прокуратури (ГПУ), пропонується створити регіональні та окружні прокуратури - перші є аналогом обласних, другі покривають один або кілька районів. Однією з найбільш помітних новацій стало обмеження штату органів прокуратури. У Генпрокуратурі, згідно з проектом, можуть працювати не більше 50 прокурорів. Законопроект обмежує також штат регіональних (один прокурор на 75 тис. населення) та окружних (один на 10 тис.) прокуратур.
Проект вносить зміни і в процедуру призначення генпрокурора - сьогодні Президент має право звільнити генпрокурора з будь-якої формальної причини. У разі прийняття закону, главі держави для підписання указу про відставку потрібно звинуватити його в порушенні присяги і довести цей факт в дисциплінарній комісії.
Водночас право звільнити генпрокурора без аргументації з'являється у Верховної Ради - недовіра парламенту автоматично веде до його відставки.
"Закон вийшов цікавий, ми затвердили його, але подальша його доля мені невідома. Сумніваюся, що Президент подасть його в Раду в такому вигляді", - сказав член Нацкомісії зі зміцнення демократії, суддя Конституційного суду у відставці Микола Козюбра.
Його припущення підтвердилися: Адміністрація Президента (АП) дистанціювалася від розглянутого Венеціанською комісією документа. "Офіційно проект закону "Про прокуратуру" до Венеціанської комісії не відправлявся, про що ми в письмовому вигляді поінформували комісію. Текст, який є у ВК, був направлений туди з порушенням порядку, встановленого Президентом", - заявив радник глави держави, керівник головного управління АП з питань судоустрою Андрій Портнов.
В Нацкомісії уточнили, що закінчили роботу над даним законопроектом 22 грудня минулого року.
У разі позитивного висновку Венеціанської комісії, цей законопроект матиме перевагу перед "офіційним" проектом закону "Про прокуратуру", який розробляється в АП робочою групою під керівництвом Портнова - даний документ, швидше за все, не буде вивчатися ВК до голосування в Раді.
Портнов стверджує, що на сьогоднішній день його законопроект ще не готовий. "Тільки після прийняття Кримінально-процесуального кодексу та закону "Про адвокатуру" стане зрозуміло, який обсяг повноважень має бути у прокуратури. До цього проекту закону "Про прокуратуру" не буде", - заявив виданню радник Президента.
Нагадаємо, згідно з проектом Кримінально-процесуального кодексу, повністю змінюється існуюча модель кримінальної юстиції - прокурор фактично стає керівником слідства і відповідає за весь процес: від початку розслідування до винесення вироку в суді. Згідно з документом, прокурор не матиме права заарештовувати майно, проводити обшук в нежитлових приміщеннях, а також вилучати будь-які речі, крім зброї та наркотичних засобів.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
