620
Європейське держзамовлення закривається
Єврокомісія офіційно оголосила про готовність закрити доступ до європейських держзакупівель компаніям з тих країн, де діють преференції вітчизняним постачальникам товарів та послуг для держорганів. Це ускладнить їм доступ до держзамовлень на 500 млрд євро. Для України ця проблема поки неактуальна, оскільки наші компанії не є гравцями на цьому ринку ЄС.
Офіційною метою нової ініціативи Єврокомісії (ЄК) служить заклик до столу переговорів країн-торговельних партнерів ЄС з питання відкриття їхніх ринків держзамовлення. ЄК висловила невдоволення такими протекціоністськими проектами, як "Купуй американське", "Купуй бразильське", "Купуй китайське", а також преференціями та пільгами для національних постачальників в Туреччині, Росії та Австралії, посилаючись на те, що європейський ринок держзамовлення практично повністю відкритий для компаній з цих країн. Країнам, що підписали угоду про держзакупівлі в рамках Світової організації торгівлі (США, Канада і Японія), ЄК обіцяє розгляди в комісії СОТ з врегулювання спорів. Для інших країн будуть застосовані додаткові механізми регулювання, наприклад антидемпінгові мита.
На поточний момент обмеження на доступ до держзакупівель в ЄС компаній з третіх країн діють переважно у сфері обслуговування (телекомунікації, транспорт, пошта, водопостачання, енергомережі), де, згідно з регламентом 2004/17/EC, замовник має право виключити з тендеру компанії, чия пропозиція більш ніж на 50% сформована товарами іноземного виробництва. ЄК пропонує розширити рамки застосування правила для контрактів вартістю понад 5 млн євро незалежно від сфери закупівель. Виняток заявки буде в двомісячний термін розглянуто ЄК, яка врахує, наскільки відкритий ринок держзамовлення в країні, звідки походить товар.
У разі численних і серйозних порушень прав європейських компаній ЄК отримає можливість провести розслідування і приступити до переговорів з третьою стороною, а в разі відмови країни відкрити свій ринок держзамовлення - заборонити доступ компаній цієї країни до тендерів у певній галузі або накласти штраф у вигляді антидемпінгового мита. Крім того, замовники повинні будуть звітувати перед ЄК в передачі контракту стороні, що запропонувала "ненормально низьку" ціну. Заниженою ціна буде вважатися тоді, коли "пропозиція виявиться занадто хорошою, щоб бути правдою" (мається на увазі порівняння ціни на товар на відкритому ринку і ціни в заявці).
Якщо сума тендеру менша від встановлених порогів (для більшості позицій - 5 млн євро), на нього поширюється регулювання конкретної країни ЄС, але недискримінація постачальника за національною ознакою також повинна дотримуватися. У ЄС на держсектор припадає близько 19% ВВП, що еквівалентно 2,29 трлн євро. У 2010 році обсяг держзамовлення, на який могли претендувати учасники з інших країн, досяг 352 млрд євро ($457 млрд), що становить близько 85% від усього держзамовлення за контрактами, регламентованими ЄС. У 2007 році 14% всіх замовлень понад 5 млн євро отримали компанії третіх країн.
Єврокомісія очікує введення нових норм в дію у другій половині 2013 року, якщо їх схвалить кваліфікована більшість в Раді міністрів і Європарламенті. Німеччина побоюється за доступ продукції своєї автомобільної індустрії та IT-компаній до держзамовленням в ЄС через те, що пропоновані обмеження можуть поширюватися і на спільні підприємства - компанії з високою часткою участі іноземного капіталу. За розрахунками експертів, відкриття тільки ринку держзамовлення Китаю оцінюється в суму від 81 млрд до 208 млрд євро на рік. Однак китайська сторона вже поспішила заявити про незмінність своєї позиції в питанні полегшення доступу до держзамовлень.
Український бізнес зараз не бере участі у держзакупівлях в країнах Євросоюзу, однак створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС може спонукати українські компанії брати участь у тендерах. "Хоча запропонована Єврокомісією норма ускладнить доступ вітчизняних товарів на європейський ринок, часу достатньо, щоб зацікавлені українські компанії змогли адаптуватися - перенести частину виробництва в ЄС або знайти там партнерів", - вважає партнер юридичної фірми AstapovLawyers Олег Мальський.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
