1378
Банки перетасують резерви
— Казна та Політика
З сьогоднішнього дня НБУ вже втретє з початку року знижує облікову ставку з 7,75% до 7,5%. А з 31 березня вводить новий порядок формування обов'язкових резервів банками.
Відповідне рішення закріплене постановою НБУ № 102 від 21 березня 2012 року. Новий порядок передбачає, зокрема, зниження розміру коштів банків на окремому рахунку в НБУ з 70% до 60% від суми обов'язкових резервів. При цьому регулятор посилив вимоги до розміру коштів, які повинні зберігатися щоденно на початок операційного дня на кореспондентському рахунку банку в центральному банку, з 25% до 30% від суми обов'язкових резервів.
Крім того, постанова поглиблює диференціацію нормативів обов'язкового резервування з метою посилення преференційних умов резервування коштів, залучених у національній валюті. Так, з 31 березня норматив обов'язкового резервування за короткостроковими депозитами фізичних і юридичних осіб в іноземній валюті збільшується з 7,5% до 8%. А норматив обов'язкового резервування за коштами депозитів фіз- та юросіб в інвалюті до запитання зростає з 8% до 8,5%.
Крім того, документом встановлюється нульова ставка резервування за довгостроковими залученнями банків від банків-нерезидентів та фінансових організацій - нерезидентів в російських рублях (для інших іноземних валют норматив резервування залишається на рівні 2%). Як наголошується в постанові, це робиться для стимулювання практики розрахунків між "Нафтогазом України" і "Газпромом" в російських рублях.
Про те, що Національний банк може вдаватися до перегляду ключових ставок і норм резервування, учасники ринку говорили ще в листопаді минулого року. Правда, на цей захід очікували, швидше, ближче до середини року. На думку експерта Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері, зміною облікової ставки та порядку формування обов'язкових резервів НБУ закріплює позитивний тренд плавного підвищення ліквідності банківської системи, який відбувся після попереднього коректування цієї ж норми. "Що ж стосується облікової ставки, то дійсно - у НБУ існує практика коректування її в залежності від рівня інфляції. Але все ж на цей раз інфляційний мотив - не головне", - вважає банкір. Оскільки ставки резервування під гривневі депозити вже перебувають на нульовому рівні, то зниження облікової ставки відкриває альтернативний шлях зміцнення гривневої бази банків. Крім того, на цей раз регулятор вдався до подібної міри, швидше за все, для "виміру температури ринку кредитування".
Дане рішення має сприяти плавному зниженню ставок кредитування та закріпленню тенденції збільшення питомої ваги кредитування реального сектора економіки в портфелі банків. При цьому центробанк, найімовірніше, буде придивлятися до реакції банків, щоб зважитися або на зміцнення цих заходів влітку, або на підключення попереджувальних антиінфляційних інструментів. Також у цих заходів може бути ще одне обґрунтування - створити умови для розміщення облігацій внутрішньої державної позики за більш вигідною ціною, а також зустріти можливий наплив валюти під час проведення Євро-2012.
Результатом нововведень, вважає директор казначейства банку "Фінанси та Кредит" Олександр Олександров, буде отримання банками додаткової "живої" ліквідності. До слова, обсяг обов'язкових резервів на окремих рахунках в НБУ на 1 березня склав 7,65 млрд. грн., таким чином, при зміні норми резервування з 70% до 60% вивільниться близько 1 млрд. грн., які перейдуть на робочі коррахунки банків. Однак, попереджає банкір, загальні обов'язкові резерви у зв'язку зі збільшенням нормативів резервування в валюті зростуть і банкам все одно доведеться формувати велику суму обов'язкових резервів сумарно.
До того ж уже в травні суми резервів перерахують на підставі нових нормативів резервування, що поверне частину квітневої ліквідності на окремі рахунки. Тому спочатку це лише дасть додатковий обсяг внутрішньоденної вільної ліквідності в національній валюті доти, доки зменшення обсягів залучення короткого долара в депозитному портфелі не викличе зменшення суми резервування, вивільняючи додаткову гривневу ліквідність. Це в свою чергу стимулює активізацію кредитування реального сектора економіки у зв'язку зі зменшенням вартості ресурсної бази в гривні.
Збільшення ж вимоги до залишків на кореспондентських рахунках на кінець операційного дня, додає Тантелі Ратувухері, має дещо стримувати рух короткострокових готівкових коштів, тримати інфляційний процес у вузді й активізувати механізм формування більш довгих ресурсів. Це може дещо остудити ділову активність, посиливши умови фінансування поточної діяльності підприємств. Але, каже банкір, враховуючи всі прогнози гальмування економічного зростання в поточному році, ризик тут мінімальний.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
