697
Страховикам накажуть довго жити
Повернення до ідеї створення подібного фонду перед виборами страховики схильні вважати більше політичним, ніж економічним рішенням. Тим більше що ще недавно держава не збиралася фінансово брати участь у його створенні. Нагадаємо, в жовтні минулого року на сайті Держфінпослуг був оприлюднений проект закону про створення фонду гарантування за договорами страхування життя. Документ передбачав участь у фонді всіх компаній зі страхування життя. Відрахування до фонду планувалися на рівні вступного внеску в 20 тис. грн. та щомісячного відрахування 0,4% валових премій. Виплата ж з фонду покладається у разі неплатоспроможності СК і в розмірі не більше 20 тис. грн. За оцінками страховиків, при створенні фонду в запропонованому вигляді він зміг би мати лише 4 млн. грн., що недостатньо для операційної діяльності. "Ми підтримуємо цей проект закону. Але потрібно визначитися, чи буде це державний фонд. Чи знайде держава 20 млн. грн., необхідних на його створення, як це було при створенні банківського фонду", - заявила Галина Третьякова, гендиректор Української федерації страхування.
Якщо ж держава брати участі не буде і цей фонд буде приватною справою страховиків, продовжує Третьякова, то, можливо, не потрібно вводити обов'язкову участь всіх СК у фонді, щоб порядним компаніям не довелося в підсумку платити за несумлінних колег.
Варто зазначити, що після скасування Держфінпослуг створена замість неї Нацкомфінпослуг не стала правонаступником відомства, тому план роботи і всі починання Держфінпослуг сьогодні підлягають перегляду. У Лізі страхових організацій до ідеї створення фонду ставляться позитивно, але ключовим є момент фінансування роботи фонду. "Ми вели переговори з банківським фондом гарантування вкладів, і стало зрозуміло, що фонд для страхових компаній можна було б приєднати до банківського. Це дозволило б страховикам заощадити на адмініструванні фонду та оперативно запустити його в роботу. Але це не вирішило б питання наповнюваності фонду. Або розмір гарантованої суми буде дуже низьким", - розповіла Наталя Гудима, президент ЛСОУ.
Цікаво, що і самі страховики не в захваті від ідеї створення подібного фонду. Основна проблема - солідарна відповідальність страховиків у випадку банкрутства СК. Ринок розрізнений, працює лише сьома частина від зареєстрованих лайфових компаній, а деякі СК займаються виключно банкострахуванням. Класичні гравці не бажають у підсумку фінансувати діяльність недобросовісних колег. "Потрібно спочатку привести показники всіх компаній до спільного знаменника, щоб зрозуміти, хто з страховиків має недостатній обсяг активів, для покриття резервів, скільки премій віддається в перестраховку, які витрати компанії на аквізиції. Тоді стане зрозуміло, що гарантувати виплати деяких компаній просто недоцільно, тому що вони працюють поза класичним ринком", - сказав керівник однієї з компаній, який побажав не називати себе. Згодна з ним і Оксана Голеншина, голова правління СК "Українська страхова група "Життя". "Не думаю, що створення фонду - панацея для вирішення сьогоднішніх проблем ринку. Ринок влаштований таким чином, що створення фонду актуальне тільки для несумлінних страховиків, які сформували резерви неправильно і хочуть свою відповідальність перекласти на фонд, тобто на інші компанії", - пояснила вона.
Яскравим прикладом для страховиків є фонди МТСБУ. Незважаючи на існування бюро і внутрішній контроль, ринок в минулому році покинули дві компанії, виплата за зобов'язаннями яких проводиться з фондів бюро. А після прийнятого нещодавно закону, окрім підвищення гарантійного внеску, буде створений ще один фонд. Це в підсумку тільки підвищить навантаження на страховиків, а в підсумку, побічно, і на їхніх клієнтів. "Регулювання ризикового і лайфового ринку відбувається в одних і тих же умовах - контроль ризиків не здійснюється. Тому потрібно в першу чергу налагодити якісний нагляд за страховиками і тим, якими активами вони покривають резерви, скільки і кому віддають у перестрахування і які адміністративні витрати у компаній. Крім того, потрібно розібратися з тим, як лайфові страховики розраховують тарифи - при єдиних правилах формування нетто-тарифу, брутто-тариф у всіх виявляється різний", - відзначає В'ячеслав Черняховський, голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків.
Варто зазначити, що створення такого фонду допомогло б страховикам в конкурентній боротьбі після введення другого рівня пенсійної реформи. Адже поряд з гарантованим інвестиційним доходом у лайфових компаній вони могли б заманити клієнтів і застереженням, що їх виплати гарантує фонд. У НПФ таких переваг немає.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
