112
Чи загрожує Україні дефіцит продуктів і зростання цін на пальне (думка експертів)
— Казна та Політика
Посівна кампанія в умовах війни в Україні проходить на тлі одразу кількох викликів — від наслідків суворої зими до нестабільної погоди навесні, проблем із паливом та добривами.
Ці фактори породжують у свідомості деяких українців тривожні думки про майбутній неврожай — у соціальних мережах люди розмірковують, чи буде голод в Україні, і вважають, що він неминучий.
Генеральний директор Української аграрної коаліції Павло Коваль розповів УНІАН, як це впливає на аграрний сектор, чи є відчутні погіршення порівняно з минулими роками.
Економіст Олег Пендзин пояснив, чи варто очікувати дефіциту продуктів або різкого зростання цін.
Проте експерти заспокоюють: неврожай або навіть голод в Україні через дефіцит продуктів навряд чи може бути. Зокрема за словами генерального директора Української аграрної коаліції Павла Коваля, зараз йде вже п’ята, з початку повномасштабного вторгнення, посівна, але проблеми, які українські фермери мають на сьогодні, почалися ще восени минулого року, а не лише навесні.
Зокрема на півдні тоді була сильна посуха, коли аграрії сіяли озимі. Натомість у центральних, північних і західних областях осінь видалася надто дощовою — аж до грудня, і там не встигли зібрати пізні культури.
«В нас дуже багато, порівняно з попередніми роками, пізніх культур, таких як кукурудза, навіть соняшник, соя, залишились зимувати й дозбирають їх ще й на сьогодні в окремих господарствах, підприємствах. А є підприємства, куди ще комбайн не може зайти, бо дуже волога земля і він грузне», — пояснив він.
Через це там не встигли підготувати ґрунт і тепер, навесні, доводиться змінювати сівозміну, перебудовувати плани тощо. Водночас додають коректив війна, обстріли, проблеми з електроенергією та тяжка зима.
Зокрема через останнє не всі культури вийшли з перезимівлі в повному обсязі, каже експерт. Коваль каже, що найбільше цієї зими постраждав озимий ріпак: у деяких областях втрати перевищують 30%, а загалом по країні — понад 10%. Також постраждав озимий горох, ячмінь та подекуди навіть пшениця.
Ці площі доведеться пересівати, але питання — чим саме. Ймовірно, акцент зміститься на ярі зернові, каже він. Наразі вже засіяно близько 1 млн гектарів ярих культур (зокрема горох, ячмінь, частково пшениця) і приблизно стільки ж — технічних (соняшник, цукрові буряки). Подекуди вже почали сіяти кукурудзу, а також нішеві культури — наприклад, льон, сочевицю чи нут.
«Але знову ж — ситуацію ускладнюють погодні умови — у частині регіонів земля ще не готова до сівби. До того ж посівна стартувала із запізненням — приблизно на 10−15 днів. У нас були роки, коли ми наприкінці лютого виходили для посіву в південних областях: Одещини, Херсонщини, Миколаївщини. В цьому році навіть в Одеській області ми запізнились десь на два тижні, а північні Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Волинь — ще пізніше почали, бо довго ждали, поки сніговий покрив зійде. На Сумщині посів навіть призупинили, бо нічні температури тримаються біля нуля, вдень лише +3…+4°C.», — додає фахівець.
Окрім цього, аграрії працюють в умовах кадрового дефіциту: навіть якщо різко потеплішає і з’явиться можливість швидко вийти в поле, виконати великий обсяг робіт за короткий час буде складно через нестачу людей і кваліфікованих операторів техніки. Додають труднощів і повітряні тривоги та перебої з GPS.
Начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко пояснила, що сніг наприкінці квітня в центрі та на півдні не є нормою, тож погода в Україні дійсно наразі незвична, проте таке час від часу трапляється, навіть на початку травня. Причина — нестандартні синоптичні процеси, а саме переважання впливу на погоду холодних повітряних мас з півночі Європи.
Водночас, за словами фахівчині, у другій половині квітня мокрий сніг на півночі та північному сході трапляється рідко — приблизно 2−3 рази за 15−20 років. Але при цьому стійкий сніговий покрив або сильне промерзання ґрунту в цей час вважаються малоймовірними.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
