2250
У Москву - "русофілом", а з Москви - "націоналістом"?
— Казна та Політика
Тимчасово двоглава Росія (один президент діє, інший обраний) намагається активізувати інтеграційні процеси в СНД. Глибоко захована мета - плавно реорганізувати цю організацію, створену практично для мирного похорону "великого і могутнього", через етапи Митного союзу, Єдиного економічного простору і ЄврАзЕС на якусь подобу спочилої в бозі імперії. Чи приєднається Україна до цього погано змащеного і тому скрипучого на весь світ трикутного колеса?
Остаточної відповіді поки немає, та і бути не може. Україна вже обрала і підтвердила неодноразово, що її шлях лежить в Європу. Правда, самі високопоставлені європейці зараз, по-перше, зайняті власними непростими справами, а по-друге, як видається, не втрачають жодної можливості, щоб не підштовхнути Україну в бік Москви. Україна поки намагається не збитися з наміченого курсу, але все ж час від часу виляє - в надії на дешевий російський газ.
У понеділок відповідний віраж зробив Президент України Віктор Янукович, вшанувавши під час робочого візиту в Росію своєю присутністю засідання міждержавної ради Євразійського економічного співробітництва, в якому Україна акредитована як спостерігач. Як повідомили в українському посольстві, під час цього візиту Янукович має намір зустрітися з лідерами країн-учасниць СНД.
"Актуальність цього візиту, - вправлялися в красномовстві посольські, - полягає в необхідності ефективного просування національних інтересів України у подальших відносинах з Євразійським економічним співтовариством і його майбутнім правонаступником, Євразійським економічним союзом, і в двосторонніх відносинах з країнами співдружності, перш за все, в економічній сфері". Крім того, цей візит, на думку українських дипломатів, повинен надати імпульс подальшому поглибленню торговельно-економічного співробітництва між Україною та державами-членами ЄврАзЕС на засадах вільної торгівлі, відповідно до загальновизнаних норм і стандартів СОТ, без застосування дискримінаційних торгових режимів, вилучень і обмежувальних заходів. Приблизно таку ж спрямованість і настільки ж ефемерні очікувані результати можна розгледіти і в тематиці вчорашньої зустрічі Президента України з прем'єр-міністром і новообраним росіянами президентом РФ Володимиром Путіним.
А якщо відкинути риторику, то кожному ясно, що насправді Янукович "пішов" до Росії за газом (як колись аргонавти за золотим руном до Колхіди), точніше, за зниженням його ціни.
І з чим повернеться Янукович в нашу столицю? Ну, хто не побажає своєму Президенту перемоги? Коли цей матеріал готувався до друку, ще не було повідомлень про зустріч в Ново-Огарьово, а ми все-таки ризикуємо припустити: буде, як і минулого разу - повернеться ні з чим. Ні економічних, ні політичних вигод Україна, швидше за все, не отримає. І лише посилить підозри Європи, яка і без того не квапиться підписувати угоду про асоціацію і ЗВТ, в дворушництві.
Єдиний мікрорезультат цього візиту - презентація московському правлячому бомонду нового першого віце-прем'єра українського уряду Валерія Хорошковського.
Незважаючи на те, що Росія не сприймає запропонованої Януковичем участі України в Митному союзі за формулою 3+1, Хорошковський пообіцяв, що Україна буде вести себе толерантно в торгових відносинах з країнами цього союзу і не має наміру вводити зустрічні ("антисирні" та інші) санкції. "Я вважаю, що нам треба бути, перш за все, на двосторонній основі вкрай акуратними з введенням антидемпінгових розслідувань, - сказав він в Москві після засідання міждержавної ради ЄврАзЕС і додав: - Ми ж зі свого боку поводимо себе дуже толерантно...". Крім того, Хорошковський зумів продемонструвати себе московським друзям в ролі великого оптиміста. "Якщо Росія, а також інші країни МС будуть членами СОТ, то це буде означати тільки одне - ми будемо працювати на спільній економічній базі", - запевнив Валерій Іванович. Більше того, за його словами, вступ Росії до СОТ додасть "певний динамізм" відносинам з Україною, а правила СОТ можуть стати хорошим балансом для дво- і багатосторонніх відносин в економічному плані.
Втім, українську активність в ЄврАзЕС слід було б у першу чергу порівнювати з продуктивністю засідання цієї структури. А вона, схоже, була не набагато вище нуля. По-перше, з'ясувалося, що цілі ЄврАзЕС сьогодні вже нікому не зрозумілі. Працювати він ще практично не почав, а його вже потрібно реформувати або створювати щось зовсім інше. Але навіть і назву нову не зуміли узгодити і перенесли обговорення на наступний раз. Словом, Янукович, безумовно, має рацію, коли ставить між Україною і "євроазіатами" невеликий парканчик, побудований за принципом 3+1. Подивимося через нього, як там ідуть справи, а там вирішимо... Але, як відомо, обіцяти - це ще не означає одружуватися.
Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова:
- Росія виходить сьогодні зі своїх національних інтересів і позиції лідерів країни, зокрема, Володимира Путіна. Вона буде продовжувати лінію інтеграції в пострадянському просторі. Формати цієї інтеграції можуть бути різними. Сьогодні це - і ЄврАзЕС, і Митний союз, і Єдиний економічний простір. Зараз мова йде про підписання нового договору про Євразійський союз в 2015 році. Україна, яку наполегливо запрошує Росія, а іноді прямим текстом говорить про проблеми, які виникнуть у разі невходження України в євразійське інтеграційне формування, на офіційному рівні виробила позицію так званих "3+1" - взаємодія з Митним союзом. Мова йде про те, щоб Україна, не вступаючи до Митного союзу, могла розвивати співробітництво на принципах Світової організації торгівлі, що, очевидно, правильно. Але, як на мене, ця формула є саме тимчасовою позицією. В цьому випадку потрібно чітко визначити: чи погоджується Україна на інтеграцію в євразійські структури чи все-таки, відповідно до українських законів і певних національних інтересів, рухається до Європейського Союзу через першу стадію економічної інтеграції - це питання Угоди про асоціацію. Одночасно робити ці дві речі - інтегруватися вище, ніж рівень Зони вільної торгівлі, у двох різних напрямках - неможливо. Тому зрозуміло, що наступний період буде скоро, тому що залишилося не так багато часу для того, щоб визначити остаточну позицію України на перспективу.
Питання в тому, що в Україні в частини політиків є фактично запит на використання російського фактора для реалізації своїх політичних цілей. Двосторонні відносини часто розглядаються саме в такому контексті. Крім того, вигода для частини політиків має не тільки політичний характер, але часто вимірюється і в дуже конкретних економічних категоріях. Поки ми не позбудемося цієї проблеми наявності такого типу інтересу і розіграшу російської карти у внутрішньополітичних процесах в Україні, ми не зможемо сформувати чітку національну позицію в російському напрямку. Але переговорний процес з РФ, як ми бачимо, "виховує" українську владу, яка їде в Москву - "русофілами", а повертається - "націоналістами".
Володимир Лановий, екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ:
- Будь-яке входження в Митний Союз означає неможливість інтеграції з ЄС. І те, що Янукович сподівається і озвучує якісь варіанти, - це, на мою думку, політичний демарш, в результаті якого важко очікувати позитиву. Росія не сприймає ту вигадану Україною формулу "3+1". Вона хоче, щоб всі були рівні, а фактично рівні між собою, а РФ - над усіма.
Позиція, яку сьогодні обрала Українська влада, мало продуктивна і на Заході, і на Сході. Для української влади головним завданням цього візиту в Москву, як на мене, був політичний демарш для Заходу, щоб вони ослабили свої жорсткі обмеження для України.
Антон Філіпенко, президент Української асоціації економістів-міжнародників:
- Візит Януковича до Москви - це, швидше, данина майбутньому президентові РФ. Мабуть, політичні мотиви переважали при прийнятті рішення, що українська делегація на чолі з главою держави поїде на засідання Міждержавної ради Євразійського економічного союзу. Хоча і економічних мотивів такого візиту до сусідів сьогодні більш ніж достатньо. Залишаються не вирішеними питання ціни російського газу для України, проблема експорту сиру тощо. І потрібно якось ці питання піднімати. Зараз, коли Україна отримує позитивні сигнали від ЄС про те, що угода може бути парафована ще до виборів, треба було їхати в РФ і чітко заявити, що можемо співпрацювати, але не більше ніж на рівні зони вільної торгівлі (до речі, текст угоди про ЗВТ з СНД ще до сих пір не доступний громадськості), так як Митний Союз закриває перед нами двері в Європейський Союз. І ці речі, в принципі, прозвучали. Озвучив їх перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський. Йому як фахівцю добре відомо, що Україна не може одночасно перебувати в двох митних союзах.
Але "сваритися" з СНД для нас неприпустимо. Працювати потрібно. Росія сьогодні для нас - перший торговий партнер. І, на жаль, СНД має більший відсоток, ніж ЄС. Для нас невигідно сьогодні агресивно поводитися з Росією. Хоча окремі "нотки" такого настрою сьогодні з'являються, мовляв в ЄС криза, і в Митному союзі не все в порядку, так може ми якось самостійно витягнемо. Це шлях в нікуди. Всі країни світу, за винятком Північної Кореї і, можливо, Куби, співпрацюють. Тим більше зовнішньоекономічне співробітництво важливе для України. Адже більше половини свого ВВП ми сьогодні реалізуємо за кордоном. Сьогодні Україна має торговельні відносини приблизно з 170 країнами світу, ми працюємо фактично на всіх ринках. Зараз можна рухатися по всьому торговому полю, але знаходити потрібно таких партнерів, які до нас ближче. На моє переконання, ми сьогодні перебуваємо в зоні тяжіння двох найбільших гравітаційних полів - ЄС та МС. І нам потрібно знайти можливість використовувати ці два поля з найбільшим економічним ефектом для України.
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку:
- Щоб відповісти на ваше запитання, потрібно хоча б знати статус ЄврАзЕС, знати, чи дозволяється членам цього об'єднання вступати в інші союзи. Якщо там немає ніяких подібних обмежень, немає наддержавних органів, то чому б не вступити в нього? Втім, з іншого боку, якщо навіть така організація створена і буде вдосконалюватися за типом Євросоюзу, то нинішня поїздка - це просто гра. Адже Янукович вкотре повторив, що ми не збираємося туди вступати. Можливо, це - просто розвідка... Але про це краще розкажуть політологи. А я вже не раз говорив, що якщо у нас європейський напрям, то ми не маємо ніяких навіть моральних прав повертатися на 180 градусів і без кінця розглядати питання, що вигідніше. Шукати відповідь просто безглуздо. Якщо рахувати економічну ефективність якихось союзів, то перша умова для таких розрахунків - заздалегідь зрівняти неекономічні параметри. Тобто, рахувати можна лише при інших рівних. Але якщо порівнюють, з ким вигідніше бути Україні, з Європою чи з Росією, то при цьому робиться груба методологічна помилка, яка спрямована на те, щоб прикрити обман. Неможливо порівнювати вигоду від того або іншого рішення, якщо ви не вирівнюєте всі інші умови. Але Росія і Європа настільки різні за позаекономічними параметрами, що розрахунок вигоди просто втрачає всякий сенс. Занадто великі будуть відмінності в долях країн, які обирають європейський чи російський шлях. Причому індикатори майбутнього настільки великі і всеохоплюючі, що самі по собі економічні розрахунки не багато значать. Ви не можете знати, яке життя буде у вас разом з Росією, і яке, разом з Європою. Там, у Європі, у мене буде зовсім інше життя. А за позаекономічними параметрами там буде такий вплив на економіку, що розрахунки і пряме зіставлення на найближчі 5-10 років, повторюю, втрачають будь-який сенс. Ось це головне. І всі розрахунки і докази - просто обман.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
