823
"Сирна війна" може накликати на Україну гнів Митного союзу
На початку майбутнього тижня делегація Росспоживнагляду планує розпочати перевірку українських сироварів. На прохання Білорусі, якій Україна заборонила імпорт м'яса і молока, російські інспектори можуть перевірити і м'ясокомбінати України. Згодом до списку незадоволених може приєднатися і Казахстан.
Тривалий торговий конфлікт, який в пресі називають сирною війною, навряд чи завершиться на цьому етапі. У Києві очікують нових обмежень, пов'язаних не стільки з якістю продукції, скільки з політичним тиском Росії, для якої важливо інтегрувати Україну в Митний союз.
Чергова гостра фаза торгової війни почалася в лютому. Глава Росспоживнагляду, головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Онищенко заявив, що українські виробники додають в сир пальмову олію, не вказуючи її наявність і не знижуючи ціну на кінцевий продукт. Після чого російська сторона заборонила поставки на свою територію продукції низки підприємств.
У Києві вважають нападки Онищенка безпідставними: українська сторона попросила, але так і не отримала результати експертиз, на підставі яких був обмежений імпорт сирів.
Місцеві експерти розходяться в оцінках значимості сирної війни для економіки, але стверджують, що сума недоотриманого прибутку не перевищує 15 млн. дол на місяць.
"Це начебто крапля в морі. Але ця крапля відображає каламутну воду наших торгових відносин з Митним союзом. На тлі сирної війни з Росією розгорілася було молочна торгова війна з Білоруссю. Зараз Росспоживнагляд на прохання білоруських товаришів буде інспектувати виробників не тільки молочної, але і м'ясної продукції в Україні. Потім на черзі - цукрова війна. Можливо, свої претензії до якогось виду української продукції заявить також Казахстан: в Росспоживнагляді повідомили, що чекають таких звернень. Цьому немає кінця, тому що проблема криється не в економіці, а в політиці", - неофіційно сказав керівник однієї з галузевих асоціацій.
Він звернув увагу, що в інформаційній кампанії, якою супроводжуються торговельні суперечки, використовуються не дані аналізів і обґрунтовані аргументи, а переважно емоційні оцінки ситуації та взаємні звинувачення: "Якщо б когось дійсно цікавила якість, то немає нічого простішого: приїхали - перевірили - оприлюднили дані експертиз - прийняли рішення. Але цього не роблять, тому що торговельна війна політично вигідна".
За минулий час українська сторона перевірила якість продукції в деяких американських лабораторіях, але Росспоживнагляд не поставився серйозно до цієї інформації. Планувалося, що 19 березня делегація російських фахівців приїде в Україну, щоб самостійно перевірити продукцію. Проте весь минулий тиждень сторони обмінювалися образами, звинувачуючи одна одну в зриві перевірки. Як стало відомо вчора, вона все-таки може початися наступного тижня, в понеділок. Передбачається, що російські фахівці побувають на двох десятках українських підприємств, хоча до цих пір забракована була продукція семи сироварних заводів. До цього в п'ятницю Верховна Рада має намір вислухати міністра АПК Миколу Присяжнюка, який повинен буде пояснити депутатам, що відбувається в торгових відносинах з Росією.
Примітно, що лише днями президент України Віктор Янукович підписав ухвалений раніше Верховною Радою закон, що забезпечує захист місцевих виробників від дискримінаційних або недружніх дій з боку інших держав, союзів і наддержавних об'єднань. Документ передбачає, що факти утиску прав та інтересів національних виробників буде розслідувати структура в складі уряду і представляти висновки на розгляд Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яка отримає повноваження вводити відповідні заходи. Серед таких - застосування повної або часткової заборони на постачання товарів з країни або союзу, які недружньо ставляться до українських виробників; позбавлення їх виробників режиму найбільшого сприяння або пільгового спецрежиму; введення спеціального мита і ліцензування зовнішньоекономічних операцій, встановлення квот на постачання товарів.
Хоча автори документа раніше пояснювали, що закон необхідний для адекватних відповідей Києва на тиск з боку торгових партнерів, зараз перший віце-прем'єр України Валерій Хорошковський стримано оцінив ймовірність застосування захисних заходів у відносинах з Росією та Митним союзом. "Ми, зі свого боку, поводимось дуже толерантно і просимо своїх сусідів, своїх партнерів поводити себе відносно нас точно так само толерантно, тому що, на наш погляд, будь-яке зменшення обсягів двосторонньої торгівлі - це шкідливо абсолютно всім сторонам", - сказав він в понеділок, перебуваючи у складі української делегації в Москві. Разом з цим Хорошковський зауважив, що на сьогодні партнерів не влаштовує запропонований раніше українською стороною формат співпраці з Митним союзом за формулою "3+1". Тобто Україна розраховує залишитися спостерігачем в інтеграційних процесах в СНД, але отримати особливий торговий статус. Ця позиція не знаходить відгуку у партнерів.
Про те, чого добивається Росія, гранично ясно заявив на саміті ЄврАзЕС президент РФ Дмитро Медведєв: "Якщо ти береш участь в якомусь міжнародному утворенні, ти отримуєш певний набір привілеїв. Якщо ти в цьому правосуб'єктному об'єднанні не береш участь, відповідно у тебе можуть бути труднощі. Нашу позицію ми вважали за потрібне донести до відома деяких наших держав-спостерігачів".
Керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак в коментарі раніше припустив, що Росія буде нарощувати тиск на Україну: "Москві принципово, життєво важливо залучити Україну в свою орбіту. Питання не обмежується Митним союзом, а простягається до рамок анонсованого Володимиром Путіним Євразійського союзу. Рух України в бік ЄС якщо не ставить під сумнів перспективність цього проекту, то значно послаблює його вже на старті". Політолог переконаний, що сирна війна, як і непоступливість російської сторони в газових питаннях, - це тільки один з елементів політичного тиску.
Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський під час недавньої прес-конференції зазначив, що тиск з боку Росії приводить до протилежного результату: "Життя змушує нас дивитися в бік Європи". Експерт вважає, що через торгові війни, які мають політичні причини, українська влада висловлює все більшу зацікавленість у євроінтеграції.
За матеріалами: Независимая газета
Поділитися новиною
Також за темою
Литовська залізниця (LTG) зупинила транзит нафтопродуктів «Лукойлу» до Калінінграда
Оренда квартири: за скільки років витрати зрівняються з її вартістю
Українські акції, облігації та ВВП-варанти подорожчали після анонсу мирного плану США
Яким клієнтам Ощадбанку треба перевипустити картку до 1 січня 2026 року — пояснення банку
Через скільки часу айтівці закривають ФОПи (інфографіка)
Переговори у Женеві: США та Україна погодили оновлений проєкт мирного плану
