850
Невільна торгівля
Більшість захисних заходів проти імпорту товарів з України стосується металопродукції. І в 2012 році цей список може розширитися. Але з торговими бар'єрами можна боротися, причому завдяки відразу декільком інструментам.
Економісти сходяться на думці, що світова економічна криза призвела до зростання торгового протекціонізму з боку всіх основних країн. Так, за словами заступника голови ради Федерації роботодавців України (ФРУ) Дмитра Олійника, уже в 2009 році і Євросоюз, і США, і держави групи БРІК - в т.ч. Росія - почали вводити нові загороджувальні заходи. І це не тільки розслідування імпорту і ввізні мита, а й "непрямі" перешкоди типу посилених стандартів якості. Подібна політика цілком уживається з нормами СОТ, адже ця структура контролюється Заходом, констатує Д.Олійник. Подвійні стандарти поширені і в СНД, де багато років діють різні двосторонні режими вільної торгівлі. Всього ж проти вітчизняної продукції зараз діють 25 імпортних мит, 4 спеціальні захисні заходи, а також ведуться два антидемпінгових та два спеціальні розслідування. Нагадаємо, спеціальні розслідування (і заходи за їх результатами) за кордоном ініціюються при загрозі внутрішньому ринку і (або) внутрішнім виробникам - як і в Україні.
Разом з тим, уточнює член промислового комітету Верховної Ради Валерій Крайній, більшість заходів введено до кризи, а деякі - ще при СРСР (наприклад, мито на поставки сухого карбаміду в США). При цьому 4 мита та 4 спеціальні заходи введені Митним союзом (МС) РФ, Білорусі та Казахстану, який запрацював з 2010 року; обидва поточні спеціальні розслідування також проводить саме МС. Ось така "братня політика", нарікає депутат.
В трубній боротьбі
Загороджувальні дії країн МС дуже відчутні для українських постачальників: на ринки цих країн йде 40% нашого експорту. Так, у 2011 році Митний союз ввів мита на ввезення з України сталевих труб малого і середнього діаметру терміном до кінця 2015 р., і одночасно обклав спеціальним митом поставки вітчизняних нержавіючих труб. У зв'язку з цим уповноважений Кабміну зі співробітництва з РФ і СНД Валерій Мунтіян нещодавно звинуватив Білорусь у блокуванні імпорту українських нержавіючих труб в країни МС - хоча зазвичай цей чиновник активно виступає за зближення нашої країни з Москвою і Мінськом, за інтеграцію в ЄЕП і ЄврАзЕС.
За словами В. Мунтіяна, відразу після прийняття рішення про спецмито влітку-2011 була досягнута домовленість про прискорений (3 міс.) перегляд спецзахисного заходу з метою заміни на квоти країни. "Тим самим, квоти повинні були бути введені вже в 2011 році, притому надовго, років на 7. Але перегляд був закінчений лише 29 грудня 2011р. - і спецмито збереглося! Ми, як і раніше, не можемо відновити роботу в МС, а наше ринкове місце тим часом займають китайці", - тривожиться чиновник. В результаті експорт нержавіючих труб у Білорусь і Казахстан у ІІ півріччі 2011 р. впав до 2 тонн (раніше за півріччя це було 100-125 тонн сукупно), а в 2012 повністю припинився.
Уточнимо, в 2010 році продажі таких труб в МС становили 72% всього експорту, і перекриття цього напрямку завдає серйозного удару національному виробнику. Що ж стосується "великотоннажних" труб, то, незважаючи на бар'єри "братніх республік", їх експорт в минулому році виріс на 28% і перевищив 1,6 млн тонн, хоча і в цій групі МС споживає основну частину загального обсягу (більше 50%).
Отже, захисні заходи (особливо з боку традиційних споживачів) здатні вплинути на цілі галузі. В.Крайній зазначає, що абсолютна більшість нині діючих заходів проти товарів з України стосується металопродукції. "Всі провідні країни світу стежать за ситуацією на своїх металоринках, і в кризу особливо сприяють великим внутрішнім меткомпаніям, не соромлячись ні СОТ, ні чорта лисого. Це все дуже чутливо для України як великого постачальника металу", - сказав він.
Палітра контрзаходів
У свою чергу, Київ може протиставити протекціонізму декілька інструментів різного рівня і змісту, повідомляють аналітики. І питання не в диверсифікації ринків збуту, яка допомагає страхуватися від протекціоністських ризиків. За оцінкою екс-міністра економіки Володимира Ланового, обстановка на альтернативних ринках теж може змінитися, і переорієнтація виявиться марною. Так, в 2011 році вітчизняний металоекспорт через стиснення попиту частково перенаправили з Туреччини та СНД на ЄС. "Але Європа вступає в глибоку кризу, і навряд чи українські метпідприємства зможуть продавати сюди стільки ж, - коментує В.Лановий. - Є невеликі перспективи на Близькому Сході та в Китаї, але там сильна конкуренція і достатньо власних потужностей. Загалом, у разі торгових бар'єрів справа не стільки в екстенсивних географічних вишукуваннях, скільки в боротьбі з обмеженнями. Базова мета при цьому - довести, що зникли або ослабли умови, що послужили приводом для загороджувальних заходів".
І тут можуть стати в нагоді механізми СОТ. Д.Олійник вважає, що до цих пір Україна програвала від участі в цій структурі, відкривши свої ринки імпорту. Фахівець упевнений, що настав час поставити питання про застосування до нашої країни не тільки обов'язків, а й прав країни-члена. За необхідності Київ може звертатися і до Комісії СОТ з врегулювання суперечок, яка в останні роки займалася і "металургійними" конфліктами. Додамо, в 2012 році в СОТ вступить і Росія. А значить, у неї буде менше можливостей торгового тиску на Україну. Тим більше, що Захід, як і раніше, зацікавлений підтримувати Київ у різних суперечках з Кремлем.
Не будемо забувати і про такий типовий прийом, як перегляд захисних заходів. За інформацією Мінекономторгу, зараз на стадії перегляду перебувають 6 антидемпінгових мит - по 2 в ЄС і Мексиці, по 1 в США та Аргентині. Причому всі ці процеси стосуються імпорту металопродукції, і лише у випадку США це феросплави (феросилікомарганець). Звичайний термін перегляду мит - 5 років.
Крім того, режими зон вільної торгівлі (ЗВТ) допускають перетворення антидемпінгових та інших обмежень на квоти, акцентує В.Мунтіян. "Ми обговорили це і при підготовці угоди про ЗВТ з СНД. На жаль, поки що нам не поспішають назустріч в цьому питанні", - зауважує він. Одним з показових прикладів квотування є експорт групою "Інтерпайп" деяких видів труб в РФ. І хоча в даному випадку щорічно доводиться погоджувати з Москвою квоту на наступний календарний рік, такий режим означає стабільний канал продажів.
Нарешті, в лютому-2012 Верховна Рада ухвалила закон № 8571 "Про внесення змін до низки законів щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних угруповань". Документ розширює можливості дій у відповідь на торговельні та інші бар'єри - з акцентом на чутливих статтях імпорту з країн, що "провинилися". Так, ВР зможе відкрито приймати рішення про повну або часткову заборону торгівлі (тобто ембарго), про позбавлення режиму найбільшого сприяння, пільгового торгового режиму. А Кабмін отримує право самостійно вводити ліцензування імпорту товарів.
Проте аналітики припускають, що в 2012 році під загороджувальні заходи на зовнішніх ринках може потрапити ще кілька видів українських товарів. На думку В.Мунтіяна, це може бути гарячекатаний прокат при поставках до деяких країн Південно-Східної Азії. Також бар'єри можуть стосуватися неметалургійної мінеральної сировини та продукції машинобудування. А в ФРУ додають: ризик нових обмежень (в тій чи іншій мірі) є по 37 товарних групах: від АПК до різного устаткування.
Максим Польовий
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
