2387
Ніхто не хотів дорожчати
— Енергетика
Наприкінці лютого нафтопродукти в Україні почали дорожчати. До березневих свят, за даними UPECO, середня вартість А-95 на АЗС становила 10,40 грн/л, а ДП - 9,75 грн/л. За кілька тижнів літр 95-го подорожчав на 20 коп., а дизпалива - на 10 коп. Експерти констатують, що на цьому зростання не припиниться.
"До кінця березня ціна А-95 подолає позначку 11 грн/л, ДП - 10 грн/л", - вважає директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн. Подальшого зростання чекає і заступник директора науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев: "В березні паливо в Україні подорожчає приблизно на 4,5-5%".
Єдиною причиною зростання є подорожчання нафти і нафтопродуктів на світових ринках. Нагадаємо, в структурі роздрібної ціни на бензин вартість нафти становить до 60%. І якщо в листопаді 2011-го - січні 2012-го вартість нафти на найбільших біржах коливалася в межах 100-110 $/барель, то до 24 лютого стрімко підібралася до позначки 125 $/барель і на цьому рівні практично застигла. "Подорожчання бареля нафти на $10 додає до роздрібної ціни палива в Україні 50-60 коп.", - пояснює пряму залежність між вартістю нафти на світових біржах і в українському роздробі Сергій Куюн.
Зазвичай подорожчання нафти і нафтопродуктів розділені за часом на три-чотири тижні: поки буде поставлена на НПЗ нафта, поки нафтопродукти з цієї нафти потраплять в роздріб... Однак у випадку стрімкого подорожчання сировини (на 10% і більше за місяць) в ціноутворення втручається психологія - бажання гравців ринку зменшити ризики. Зокрема, НПЗ прагнуть збільшити грошові резерви і підвищують відпускні ціни. Тому нафта і нафтопродукти дорожчають практично синхронно або з тижневим розривом. Так, в Європі паливо підвищилося в ціні ще в січні, а в Україні завдяки холодам і запасливим імпортерам їздили на завезеному в кінці 2011 року "недорогому" паливі.
Від стрімкого подорожчання палива на 1 грн/л ринок врятував той факт, що зростання цін на бензин і ДП не вигідне ні споживачам, ні уряду, ні гравцям ринку. Останнім - з тієї причини, що платоспроможний попит на паливо при такому зростанні впаде на 15-20%. "Продажі бензину А-95 в 2011 році, коли вартість перевищила 10 грн/л, провалилися на 12%. Підвищення до 11 грн вдарить ще сильніше. Тому оператори ринку, як би дивно це не звучало, будуть знижувати свою прибутковість і гальмувати зростання цін", - упевнений Сергій Куюн.
На жаль, економічних можливостей для утримування цін на паливо ні в кого немає. Це розуміють і в уряді. Експертно-аналітична група (ЕАГ) з питань стабільного функціонування ринку нафти і нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості 29 лютого підвищила на першу декаду березня верхню межу цінового коридору на бензин і дизельне паливо на 10 коп./л. АМКУ не робить традиційних весняних заяв про змову нафтотрейдерів. У свою чергу власники АЗС, за оцінками експертів, знизили націнку на літрі палива з 1 грн до 60-70 коп. Є компроміс (ситуація для нафторинку дивовижна - ред.) і спільне розуміння того, що ціни будуть зростати. Головне - зберегти спокій і контроль, тобто не допустити різких стрибків.
Зростання цін - не єдиний весняний "сюрприз" для автолюбителів. "Бажання нафтотрейдерів максимально згладити підвищення цін для збереження попиту може супроводжуватися погіршенням якості палива", - коментує Геннадій Рябцев. За словами експерта, на користь такого сценарію розвитку свідчать дефіцит низькооктанового бензину в опті при малому обсязі роздрібного ринку, занижені в порівнянні з економічно обґрунтованими ціни на високооктанові бензини в крупному опті, зростання в 2011 році в 18 разів поставок біоетанолу виробництва Укрспирту. Очікує збільшення частки фальсифікату на ринку і тотального погіршення якості палива і Сергій Куюн: "Ринок буде скочуватися до фальсифікату".
Ідеальний ринок
Існуюча сьогодні структура роботи українського ринку нафтопродуктів ідеальна з урахуванням невисокого рівня власного видобутку нафти: податки на пальне - одні з найнижчих в світі, логістика поставок максимально диверсифікована, конкуренція висока, маржа по всьому ланцюжку націнки не перевищує 10%. Є чотири українські заводи (після закриття Лисичанського НПЗ залишиться три) і десяток напрямків імпортних поставок з різних країн - Румунії, Болгарії, Польщі, Литви, Росії, Білорусі... і різним транспортом: морським, автомобільним, залізницею. Обсяг імпорту досягає 60%. Проте ринок буде стабільний і при 100%. Справа в тому, що для економіки в цілому завозити в країну нафтопродукти вигідніше, ніж нафту.
"Низький рівень глибини переробки нафти на вітчизняних НПЗ (до 74%) фактично призводить до втрат третини всієї нафти, що поставляється, (з неї виходить мазут, а не бензин). Якщо з країни за рік "пішло" $6 млрд в рахунок сплати вартості нафтопродуктів, то для оплати еквівалентної кількості нафти (щоб з неї на українських НПЗ виробили стільки ж палива) треба було б $9 млрд", - пояснює директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
Андрій Бережанський
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
