2169
Безконечна "Юліна тисяча"
— Валюта
Напередодні парламентських виборів в Україні знову воскресла "Юліна тисяча", яка наробила стільки галасу після розпуску Верховної Ради в 2006 році і, по суті - разом з обіцянкою про контракт армії - принесла БЮТ перемогу, а Юлії Тимошенко - пост прем'єр-міністра країни.
Тоді одними з найбільш невтомних критиків пропозицій майбутнього прем'єра були Віктор Янукович та інші лідери Партії Регіонів: вони резонно вказували, що виплата компенсацій вкладникам Сбербанку СРСР може серйозно підірвати економічні можливості країни, розкрутити інфляційний маховик і є популістським ходом. До речі, багато застережень Януковича виправдалися, а виплата компенсацій посилила наслідки світової економічної кризи для нашої країни.
Здавалося б, нинішній український Президент мав зробити з цього недвозначні висновки. Але напередодні нових виборів він знову згадує про обіцянку, яка одного разу вже призвела до плачевних наслідків для української економіки. При цьому обстановка, в якій обіцяла Тимошенко, і обстановка, в якій обіцяє Янукович, просто непорівнянні. Тимошенко говорила про тисячу гривень в період стрімкого споживчого зростання - не лише в Україні, а й у всій Європі. Банки видавали товарні та іпотечні кредити, люди купували все нові і нові товари - і, здавалося, що всі наслідки збільшення грошової маси будуть згладжені цим святом споживання.
Але відтоді ситуація - і в країні, і в світі - корінним чином змінилася. Янукович очолює країну, уряд якої не знає, чи знайде гроші для виплат зарплат і пенсій: кількість заощаджень в казні тане з кожним днем, і ми в будь-який момент можемо опинитися перед початком періоду державних заборгованостей. Можливостей розраховуватися за енергоносії Україна вже давно не має, - платить "Газпрому" його ж грішми, все більше і більше потопаючи в кредитах. Ніяких можливостей брати запозичення Україна теж не має. Можна довго обговорювати, чому МВФ не хоче співпрацювати з нашою країною, але основна причина повинна бути очевидна - небажання підтримувати грошима авторитарні тенденції і безвідповідальні кроки. До речі, обіцянка виплатити тисячу гривень може стати додатковим подразником для переговорів з фондом, але, звичайно, вона принципово нічого не змінить, грошей все одно не дадуть.
Звідки на цьому тлі взяти кошти для компенсацій - непусте питання. Уряд і Національний банк можуть як завгодно довго звітувати в тому, що вони знайдуть кошти. Президент може сподіватися, що залишить "тисячу" на рахунках співгромадян. Насправді все буде набагато простіше - гроші для виплати компенсацій просто надрукують і люди їх просто заберуть - зрозуміло, ті, хто встигне це зробити до парламентських виборів, тому що після них виплату компенсацій призупинять на невизначений термін, швидше за все - до 2015 року.
Виплата грошей призведе до різкого підвищення цін у торговельних мережах, яке уряд спробує зупинити адміністративними методами. Торговельні мережі будуть відповідати "по-білоруськи" - тобто відсутністю товарів на прилавках, в результаті може з'явитися дефіцит низки важливих товарів, а коли вони знову з'являться, ціни на них зафіксуються на значно вищому рівні. Будь-який пенсіонер, якому пощастить отримати "тисячу Януковича", заплатить державі дві. А потім ще може й місяцями чекати призначеної йому пенсії... І це ніякий не похмурий прогноз - це просто сторінки з будь-якого підручника основ економіки, які зобов'язаний завчити кожен старанний студент.
Втім, є ще й основи політики. Вони вчать, що за владу треба боротися, і електорат потрібно залучати на свій бік - тим більше, коли він у тобі і твоїй партії розчаровується. За дужками цієї дисципліни залишається, однак, відповідь на інше питання: чи потрібно перемагати на руїнах?
Віталій Портніков
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
