2136
Точка G
— Казна та Політика
В процесі ворожінь на тему, чи отримає Україна гроші від МВФ, рідко порушується питання про те, що кредитор для початку сам повинен десь розжитися ресурсами. Зате ця тема гаряче обговорювалася в останні вихідні зими на саміті міністрів фінансів і глав центробанків країн "великої двадцятки" (G20) в столиці сонячної Мексики.
Дайте грошей Камдессю
Тон саміту задала песимістична промова директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард: "Світова економіка все ще перебуває в зоні небезпеки, і країни G20 повинні зміцнити стійкість перед майбутніми шоками, які можуть бути породжені як і раніше крихкими фінансовими системами, високим рівнем заборгованості і зростанням цін на нафту".
Далі Лагард перейшла до головного: для запобігання всім небезпекам і зміцнення взаємної довіри необхідно збільшити ресурси очолюваного нею Фонду. Вона нагадала, що раніше МВФ уже попросив у світової громадськості конкретну суму - $500 млрд. Зараз ресурси МВФ становлять всього $385 млрд, що не так вже й багато, якщо врахувати активізацію попиту на фінансові ресурси, особливо - на недорогі (хоча і пов'язані з політичними вимогами) кредити Фонду.
На думку Крістін Лагард, посилений МВФ буде обороняти людство від кризи плечем до плеча з Європейським механізмом стабільності і Європейським фондом фінансової стабільності. Останні передбачається об'єднати, в результаті чого європейська "подушка безпеки" налічуватиме EUR750 млрд ($1 трлн).
Рішення про збільшення ресурсів МВФ в принципі схвалили глави держав G20 на саміті в Канні, доручивши міністрам фінансів розглянути питання докладніше. Але ті не прийняли доленосного рішення і обмежилися визначенням механізмів майбутнього додаткового фінансування Фонду. Робити це збираються шляхом надання двосторонніх кредитів і випуску облігацій МВФ.
"Ми вже використовували цю модель раніше і знаємо, що вона може працювати швидко", - запевнила Лагард. Дійсно, в 2009 р., наприклад, Китай купив у МВФ облігацій на $50 млрд, а навесні 2010 р. Індія і Росія вклали в цінні папери МВФ по $10 млрд.
Не жени коней
"Прогрес цієї стратегії (поповнення резервів МВФ) буде розглянуто на наступному міністерському засіданні в квітні 2012 р.", - сказано в підсумковому комюніке G20. До цього часу Європі треба навести порядок у власних фінансах і зміцнити потенціал у боротьбі з кризою суверенних боргів. Сильні країни єврозони повинні для початку допомогти слабким сусідам.
"Це вплине на мобілізацію ресурсів для МВФ іншими учасниками G20", - пояснили учасники зустрічі в Мехіко. "Всі висловилися за те, що перш за все Європа повинна зробити перші кроки для свого порятунку", - повідомив журналістам міністр фінансів Росії Антон Силуанов. Його британський колега Джордж Осборн був більш категоричний: "Ми готові розглянути питання ресурсів МВФ, але тільки після того, як нам покажуть гроші єврозони, - поки ми їх не бачили".
Є і ще один камінь спотикання: система квот в МВФ, дає переважне право голосу при прийнятті рішень західним країнам (колишній "великій сімці"). "Країни G20, що розвиваються" цим незадоволені і пропонують більш справедливо перерозподілити повноваження, а потім уже говорити про гроші.
Особливо чітко про це заявили представники країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР), від яких і очікують поповнення рахунків МВФ в першу чергу. "Наші країни допоможуть тільки за двох умов: по-перше, вони (ЄС) повинні посилити власний захист, а по-друге, потрібна реалізація реформи МВФ", - сказав міністр фінансів Бразилії Гвідо Мантега.
Падіння в Європі
Фондові ринки з смутком сприйняли звістку про те, що поповнення казни МВФ відкладено. За підсумками торгів у понеділок, 27 лютого, на наступний день після саміту, європейські фондові індекси хоча ненабагато, але знизилися. Зведений індекс найбільших підприємств Європи Stoxx Europe 600 втратив 0,3%, французький CAC 40 - 0,7%, німецький DAX - 0,2%, британський FTSE 100 - 0,3%.
Вже 28 лютого рейтингове агентство Standard & Poor's змінило прогноз щодо рейтингів Європейського фонду фінансової стабільності з "що розвивається" на "негативний". А керівництво ЄС в цей же день вирішило відкласти переговори про створення єдиного антикризового фонду, про допомогу Греції та внесення додаткових коштів у МВФ.
Раніше ці питання збиралися обговорити 1-2 березня, але відмовилися внаслідок невизначеності щодо позиції Німеччини. Ці теми можуть бути підняті на спеціальній зустрічі міністрів фінансів єврозони (так звана Єврогрупа), яка може відбутися протягом березня. МВФ, зі свого боку, призначив засідання з питання участі у новій програмі фінансування Греції на 13 березня. Раніше повідомлялося, що Фонд може виділити EUR13 млрд для нових кредитів Греції, а також видати EUR9,9 млрд, що залишилися від першої програми.
До речі, дехто примудряється і в такій ситуації залишатися оптимістом. Інвестиційний холдинг Уоррена Баффета Berkshire Hathaway в кінці 2011 р. вклав в європейські акції EUR1,4 млрд.
В інтерв'ю американському телеканалу CNBC мільярдер повідомив, що інвестував кошти в акції восьми європейських підприємств, які істотно подешевшали внаслідок боргової кризи єврозони. За його словами, вартість цінних паперів цих неназваних підприємств поступово підвищується, у зв'язку з чим інвестор очікує прибутку вже в поточному кварталі.
Вічні цінності
Інші, менш сміливі, інвестори поки взагалі не бачать, у що можна "вкластися". Не в українські ж інфраструктурні проекти! Проблеми в Європі штовхають курс євро вниз, але навіть це вже не допомагає німецьким експортерам. В IV кварталі 2011 р. ВВП ФРН скоротився на 0,2%.
Слабку динаміку показали споживчі витрати (зменшилися на 0,2%) і експортний сектор (обсяг експорту скоротився на 0,8%). Приростом інвестицій на 1,1% Німеччина зобов'язана виключно активізації будівельної галузі. Саме цей сектор і певне нарощення держвидатків втримали німецький ВВП від більш істотного падіння.
З експортом не заладилося і в інших країнах G20, які традиційно "з нього живуть". Південна Корея в січні вперше за два роки зафіксувала від’ємне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу ($772,2 млн). Причина - скорочення експорту, зумовлене борговою кризою в Європі.
А японські експортери, як з'ясувалося під час опитування, не можуть зберігати рентабельність, якщо курс перевищує 82 ієни за $1. Ця новина була піднесена як позитивна (в минулому році беззбитковим вважався рівень 86,3 ієни за $1).
Але на практиці це не особливо втішає: восени 2011 р. курс підскочив до рекордної позначки за весь післявоєнний період - 75,35 ієни за $1, а в процесі торгів 28 лютого коливався на рівні 80,55 ієни за $1. Тобто в будь-якому випадку він вище "червоної межі". Не в силах заробити традиційним шляхом, японські компанії почали масово скуповувати підприємства за кордоном.
За даними уряду Японії, кількість угод зі злиття і поглинання за участю японських компаній в минулому році досягла рекордного рівня: 455 угод загальним обсягом 6,3 трлн ієн ($79 млрд). Найбільшою стала купівля японською компанією Takeda Pharmaceutical Co. свого швейцарського конкурента Nycomed за 1,11 трлн ієн.
Треба сказати, що це свідома політика: уряд створив програму, відповідно до якої Японський банк міжнародного співробітництва виділяє кредитні лінії в розмірі $43 млрд трьом банкам, у яких компанії можуть позичати на купівлю зарубіжних активів. З цих коштів поки використано $1,4 млрд, і сума, ймовірно, збільшуватиметься.
Вкладення в долар і в цінні папери західних країн аж ніяк не стали більш надійною перспективою за останні місяці. Швидше, навпаки: як з'ясувалося недавно, у першому півріччі 2011 р. обсяг ринку деривативів вперше перевищив $700 трлн і склав $707,6 трлн.
"Одним махом показник вискочив з кризової ями, причому за півроку ринок роздувся на $106,5 трлн. Майже все зростання ($88,4 трлн) - це деривативи на процентні ставки. Активність дуже різко зросла, і чим більший обсяг цього ринку - тим більш крихкою є система. Будь-який серйозний збій може призвести до дуже різких змін і великих збитків", - попереджає Єгор Сусін, аналітик ГК "Альпарі".
В цих умовах поки ще зростає світовий попит на золото: минулого року він вперше за 15 років перевищив $200 млрд, склавши $205,5 млрд, або 4067,1 т. При цьому в Європі головними покупцями жовтого металу стали Німеччина і Швейцарія, а точніше - їх центробанки, які з 2010 р. продовжують залишатися чистими покупцями золота. Схоже, у майбутнє євро не вірять навіть ті, кому це належить за родом діяльності.
Горюча тема
Іранія на дровах
Цікаво відзначити, що на саміті в Мехіко обговорювалися перспективи подорожчання нафти внаслідок ескалації конфлікту західних країн з Іраном, про що БІЗНЕС писав тиждень тому.
Експерти не відкидають, що ціна на нафту поб'є рекорд 2008 р. і досягне $200, а то і $300 за 1 барель. А для України це означає не тільки подорожчання нафтопродуктів (а отже, і продовольства), а й новий стрибок цін на російський газ - за найсміливішими прогнозами, до $700 за 1 тис.куб.м.
Минулого тижня голова Центрального банку Ірану Махмуд Бахмані офіційно запропонував покупцям іранської нафти розплачуватися своїми національними валютами і золотом: "При торгівлі з іноземними державами Іран не обмежує себе використанням тільки доларів США. Наш торговельний партнер може надати до оплати свою національну валюту. Якщо країна побажає, то може розрахуватися з нами золотом".
Буває так, що розплатитися в будь-якому випадку нічим. У Греції, де подорожчання нафти стало лише ще однією проблемою в цілій їх купі, темпи вирубки лісів настільки прискорилися, що всегрецький союз лісників б'є на сполох: ліс масово переводять на дрова для обігріву будинків.
На саміті з "нафтового" питання висловилися представники Канади, Мексики, Росії і Саудівської Аравії. Вони невизначено пообіцяли "вжити заходів", щоб нічого поганого не сталося. Які саме це будуть заходи, ніхто не пояснив, та й навряд чи міг би пояснити, адже на зустрічі зібралися представники фінансової влади.
Наш досвід
Золото для Полуботка
Найбільш очевидним претендентом на збільшені ресурси МВФ є ЄС, але в комюніке G20 спеціально підкреслюється, що ці гроші будуть доступні всім членам Фонду, а не призначені для конкретного регіону. Умови надання визначатимуться, як бачиться, радою МВФ.
Таким чином, чисто теоретично з розширенням "загашника" МВФ шанси України отримати від Фонду гроші підвищуються - або, принаймні, не знижуються. З точки зору самого МВФ, фінансування України не стане непосильною ношею: що таке $11 млрд (залишок кредитної лінії для України) на тлі $900 млрд (стільки можуть скласти ресурси МВФ після їх поповнення)?
Проблема лежить в інших площинах, про які БІЗНЕС неодноразово писав. Говорячи коротко, МВФ хоче в обмін на гроші проведення "структурних реформ", які українське керівництво зараз вважає для себе політично неприйнятними. Саме тому невеликі шанси домовитися про черговий транш від МВФ або про новий кредит від Світового банку до осінніх виборів до Верховної Ради.
Російські фінансисти завжди до послуг українського уряду, але вони, мабуть, теж запитають політичних поступок - саме тому Україна не поспішає брати гроші, пам'ятаючи про досвід прилеглої Білорусі: тій, щоб отримати стабілізаційний кредит, довелося створити режим максимального сприяння російським інвесторам при приватизації і повністю відмовитися від газотранспортних потужностей.
Крім того, російські гроші дорожчі від грошей МВФ: зрештою державі цього літа ще тільки належить розплатитися з російським Внешторгбанком. Розмови про те, щоб взяти кредит в Китаї, замовкли з невідомих причин. Розуміючи безвихідність свого становища, прем'єр-міністр Микола Азаров робить хорошу міну при поганій грі, пояснюючи громадянам, як їм пощастило з розуміючим все урядом.
"Для нас пріоритетним є політика стимулювання внутрішнього ринку, створення привабливого інвестклімату. Також наш уряд приділяє велику увагу активізації будівництва в країні", - сказав глава Кабміну 28 лютого на зустрічі з ученими-економістами. Микола Янович обрушився на некомпетентних керівників Італії, Греції, Іспанії, Португалії, Ірландії, які довели свої країни "до ручки": "Які результати їхніх дій? Поки ми не відчуваємо. Триває накачування фінансовими ресурсами в колосальних масштабах".
Покартавши європейців, Азаров нагадав, що Іспанія збільшує тривалість робочого дня і заморожує зарплати, а Великобританія проводить безпрецедентне урізання пенсійного забезпечення паралельно з підвищенням пенсійних внесків та віку виходу на пенсію.
Таким чином, уряд України намагається сколотити політичний капітал на власній міфічній "соціальності" (хоча де саме стимулюється внутрішній ринок - невідомо). А після виборів, можливо, зможе обміняти його на ліквідність від того ж МВФ і, виконуючи старий заповіт Азарова, "урізати все, по саме".
Денис Горбач
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
