2569
Питання часу: кому корисне переведення стрілок?
Чи потрібно в Україні переходити з літнього часу на зимовий, і кому взагалі вигідна дискусія про переведення годинників.
Не переводити стрілки українські політики закликають вже півроку. Ось тільки на якому часі - літньому або зимовому - зупинитися, все ніяк не можуть вирішити. За перехід на літній час нардепи в минулому році проголосували, але потім скасували рішення. Пізніше Кабмін запропонував закріпити зимовий час, але з 1 лютого цього року. У зв'язку з проведенням Євро-2012 чиновники пропонують в останній раз в цьому році перейти на літній час, а восени скасувати дію літнього часу і більше не переводити стрілки годинника.
Ми запитали у експертів, чи мають дискусії про те, за яким часом жити Україні, політичний підтекст, чи є від цього економія і взагалі - кому від цього стане краще.
Годинники втягнули в політичну гру
"Істерія" з переведенням стрілок пов'язана з бажанням бути схожими на росіян, переконаний Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента". "Дискусія починалася з того, що частина депутатів Партії регіонів, яка висувала ініціативу закріплення одного часу, просто копіювала російський досвід (Росія в жовтні минулого року вже не переводила годинники). Така психологія наших проросійських сил: Україні все потрібно робити так, як роблять в Росії", - вважає політолог.
Політичну гру в переведенні стрілок бачить і екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. "Починається гра "в дурника": підкидають тему, а потім навколо неї розкочують дискусії і суперечки. Наприклад, говорять, що якщо ми будемо в одному часовому поясі з Росією - це одне, якщо з Європою - це інше. Ніхто в Україні при цьому не цікавиться, як це пов'язано з біоритмами, рухом транспорту та іншими обставинами, які ускладнюються в контексті зміни часу", - вважає експерт.
Економія від переведення стрілок - уже не аргумент
Втім, якщо сто років тому переведення стрілок можна було обґрунтувати економією електроенергії, то у наш час цей аргумент є смішним, каже Володимир Лановий. "Переводити годинники в цілях економії вирішили в Англії та інших країнах Європи сто років тому. Тоді вибір можливостей економії електроенергії був дуже обмеженим, не було такого розмаїття, як зараз. Сьогодні для цього немає ніяких економічних підстав", - говорить Лановий.
Надуманими розмови про економічний ефект від часового питання вважає і Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова. "Істотно економити електроенергію це не допомагає - просто витрати домогосподарств переносяться на офіси, або навпаки. Якби дійсно прагнули економити електроенергію, краще було б, наприклад, початок робочого дня в різних компаніях дещо розвести в часі. Адже всі приїжджають на роботу на 9:00, включають освітлення, комп'ютери і т.д. Це - пікові навантаження, а всі неприємності в мережах відбуваються саме в цей час", - відзначає Юрчишин.
Лікарі не визначилися
Позиції лікарів щодо "часового питання" дещо розійшлися: одні вважають, що переведення годинників двічі на рік жодним чином не позначається на самопочутті людини, інші дотримуються прямо протилежної думки, відзначає ТСН.ua.
На думку Віталія Осташка, лікаря-невропатолога вищої категорії, найбільшої шкоди здоров'ю людини завдає невизначеність. "То переводимо годинники, то не переводимо - люди не знають, як їм діяти. Ця невпевненість більше шкодить здоров'ю, ніж стабільні переходи", - говорить лікар. Коли щодо часового поясу визначаться - це буде половина справи. І не важливо, що в результаті вирішать - залишити перехід, або закріпити свій час, вважає Віталій Осташко. На його думку, людина звикає до всього. "У моїй лікарській практиці не було жодного пацієнта, який би захворів через перехід із зимового на літній час або навпаки", - говорить він.
Іншої думки дотримується професор, доктор медичних наук Вадим Березовський. "Все живе перебуває під впливом ритму сонця. Коли цивілізована людина змушена прокидатися вдосвіта або працювати в нічну зміну, у неї починаються розлади центральної нервової системи. Це так званий десинхроноз: коли людина виходить з нормального живого ритму освітлення, у неї починаються різні проблеми і з центральною нервовою системою, і з периферичною, і з травленням", - говорить він. За словами Березовського, є природний ритм, якому підкоряється людина. І коли вводяться штучні ритми і зміщується на цілу годину активність людини, відбувається втручання в її внутрішнє життя. Це втручання називається стресом. "Тому міняти часові пояси - це жахлива дурість", - вважає Березовський.
Дискусія триває
В умовах, коли Закарпаття ближче до середньоєвропейського часу, а Луганськ хоче жити за російським часом, щоб уникнути розколу, необхідно зберегти існуючу ситуацію, яка досі влаштовувала і тих, і інших, вважає Володимир Фесенко. "Потрібен здоровий консерватизм. Ми звикли жити за зимовим та літнім часом, до цього пристосувалася і країна, і люди. І навколо цієї теми ніколи не було дискусій", - зазначає політолог.
"Головний критерій у цій ситуації - зручність для людей. Будь-які інші міркування вторинні. А оскільки немає істотних економічних аргументів на користь постійного переходу з літнього на зимовий час і навпаки, то краще закріпити постійний час", - вважає Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень. На думку експерта, треба вибрати більш прийнятний для України варіант одного часового поясу, який не буде позначатися на Ужгороді та Луганську. Але якщо єдиний часовий пояс неможливий, то варто закріпити різницю в часі на території України, наприклад, в півгодини, відзначає експерт.
Противником переведення стрілок є Володимир Лановий. "Я особисто вважаю, що краще закріпити один час, тому що цикли та часові виміри не можуть бути штучно змінені. Штучні зміни - технократизм, який був властивий капіталізму на початкових етапах", - говорить Лановий. В якому саме часовому поясі варто залишитися Україні? На думку експерта, це досить нескладно зрозуміти. "Це повинні дослідити фахівці. Ми знаходимося в одному часовому поясі з Каїром, Ізраїлем, Туреччиною, Естонією. Треба просто провести меридіан - і нічого тут гадати", - говорить Лановий.
Але, як бачимо, поки що далі розмов чиновники і політики не заходять. А враховуючи те, що в жовтні відбудуться парламентські вибори, тим більше незрозуміло, куди повернуться стрілки на політичних "годинниках" після них.
Надія Майна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
