Посил для посла
28 лютого в Міністерстві закордонних справ України заявили про неприпустимість поведінки посла Євросоюзу в нашій країні Жозе Мануеля Пінту Тейшейра. У зовнішньополітичному відомстві впевнені: Тейшейра занадто багато собі дозволяє. В ЄС відкинули всі звинувачення українського МЗС і заявили про "інформаційну війну" проти посла об'єднаної Європи.
Ліз не в своє діло
У вівторок 28 лютого посол Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінта Тейшейра заявив: "Завершення процесу угоди про асоціацію підірвано останнім розвитком подій в Україні, в основному використанням вибіркового правосуддя для політичних цілей". Крім того, на думку Тейшейри, український президент Віктор Янукович не виконав обіцянки викорінити корупцію та покращити бізнес-клімат. Це було друге висловлювання Тейшера з критикою українського президента за цю зиму. Раніше Тейшейра заявив: "З того, що ми бачили в 2011 році, вертикальна влада, яку встановив президент (Віктор) Янукович, не виконала свої зобов'язання щодо реформ". "Реформи державної служби почалися як позитивні кроки, проте результати були також невдалими з (моменту) прийняття нового закону, який може поставити під загрозу нашу допомогу в цій сфері через невідповідність європейським стандартам", - зазначив він тоді.
На цей раз реакція МЗС не змусила себе довго чекати. "У МЗС України з подивом спостерігають за публічними висловлюваннями Посла ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, які від місяця до місяця все менше відповідають тому, що за прийнятими в міжнародному спілкуванні традиціями можуть собі дозволити дипломати", - заявили в Департаменті інформаційної політики Міністерства закордонних справ України. "Від ситуації навколо майбутніх виборів мера міста Києва до стану інвестиційного клімату в Україні - все те, що зазвичай є предметом обговорення українських громадян, політиків та експертів, регулярно стає приводом для коментарів і оцінок людини, в чиї офіційні функції входить представляти дипломатичні інтереси інтеграційного об'єднання іноземних держав", - дивувалися українські дипломати. "Питання навіть не тільки в тональності висловлювання Посла Тейшейри, а в тому, що той, хто був направлений в Україну як дипломат, і саме в такій ролі сприймається і в Брюсселі, і в Києві, самовільно прагне перетворитися фактично в учасника українських внутрішньополітичних процесів та публічного дискурсу", - резюмували в МЗС.
Тут прийшла черга обурюватися Європі. "З особливим розчаруванням ми відзначили коментарі Департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України на адресу голови делегації Європейського Союзу Жозе Мануеля Пінту Тейшейри. Ці зауваження є необґрунтовані і невиправдані атаки на особисту чесність і професіоналізм посла Тейшейри. Ми їх категорично відкидаємо", - йдеться в коментарі прес-секретаря верховного представника з питань зовнішньої політики і політики безпеки ЄС, віце-президента Європейської комісії Кетрін Ештон Майї Кочьянчич. "Тейшейра, як і раніше, користується повною довірою ЄС і має підтримку з боку Ештон та Європейської служби зовнішніх відносин", - зазначила Кочьянчич.
Пізніше українські ЗМІ повідомили, що в ЄС заяви українського МЗС сприйняли як оголошення Європі "інформаційної війни". "Це виглядало як удар не по Тейшейрі, а як зневажливе ставлення до позиції всіх 27 країн Євросоюзу", - сказало джерело "Комерсант-Україна" в структурах ЄС, зазначивши, що цей скандал збігся за часом з безпрецедентним обміном звинуваченнями між ЄС і Білоруссю. Таким чином, Київ ризикує повторити досвід Мінська. А це означатиме повну євроізоляцію.
Слідами "бацьки"
Приклад Мінська Київ може багато чому навчити. Незважаючи на досить прохолодні відносини між Білоруссю і ЄС, президент республіки Олександр Лукашенко до недавнього часу все ж намагався "не бити горшки" з Європою. Однак 27 лютого все змінилося. В цей день Євросоюз у черговий раз розширив список "нев'їзних" білоруських чиновників. Замість очікуваного поповнення цього списку на 135 осіб, включаючи Юрія Чижа, якого білоруські опозиційні ЗМІ називають "гаманцем режиму", лише 21 чиновнику заборонили в'їзд в ЄС. При цьому Чижа серед цих людей не виявилося. Здавалося б, звичайне поповнення "чорних списків", які для Білорусі не були чимось серйозним. Однак на наступний день в білоруський МЗС запросили главу представництва ЄС Майру Мора і посла Польщі Лешека Шерепка. Їм запропонували "виїхати в свої країни для консультацій, щоб довести своєму керівництву тверду позицію білоруської сторони про неприйнятність тиску і санкцій". В той же день Мінськ відкликав "для консультацій" свого представника в ЄС Андрія Євдоченка і посла в Польщі Віктора Гайсенка. Таким чином, Білорусь, фактично, пішла в добровільну "ізоляцію". В ЄС не збиралися терпіти подібної поведінки від Лукашенка. Глава дипломатії ЄС Кетрін Ештон заявила, що країни ЄС відкликають з республіки своїх послів. Крім того, у пресі з'явилися новини про те, що в Євросоюзі готуються внести в чорний список декількох бізнесменів, пов'язаних з білоруською владою.
Після того, як український МЗС розкритикував діяльність Тейшейри, вітчизняні експерти стали висловлювати побоювання в можливості повторення подібного сценарію для України. "Заява МЗС за стилем і риторикою збігається із заявами білоруського уряду. Але ж Білорусь перебуває в стані глибокої холодної війни з ЄС, а не на етапі переговорів про підписання Угоди про асоціацію", - цитує "Комерсант-Україна" заступника директора фонду ПАУСІ Святослава Павлюка. Проте пізніше європейці поспішили спростувати саму можливість такого розвитку подій. Датський посол Мікаель Борг-Хансен в інтерв'ю "Українській правді" зазначив, що ЄС навіть не буде вводити санкції для українських чиновників. "Цього не буде", - сказав він, відповідаючи на запитання про можливість арешту рахунків або блокування віз українських чиновників з боку ЄС. "Незалежність правосуддя в такому сумному стані, що треба щось робити. Але санкції не дуже впливають на ці питання. Ми застосовуємо санкції, коли уряд, як в Сирії, вбиває тисячі людей. Звичайно, в Україні не йде про це мова", - пояснив Борг-Хансен. За його словами, Євросоюз не купиться на демонстративний "дрейф" України в бік Росії. "Звичайно, ми не хочемо, щоб Україна зникла як незалежна держава. Але це українська відповідальність", - сказав він. "Зараз ми бачимо, що Україна спливає від нас. Українській владі в минулому році давалися добрі поради на найвищому рівні. Але ми побачили, що всі ці поради ігнорувалися. І тепер для них нібито стало великим сюрпризом, що така їх позиція спровокувала наслідки. Звичайно, це отримало наслідки!", - зазначив Борг-Хансен. "Піде Україна назустріч Росії? Так, можливо, якщо вона так вирішить. Україна ж сама просила нас про євроінтеграцію! Мабуть, влада в Україні вирішила стати сірою зоною. Але ця зона не дуже перспективна для євроінтеграції", - резюмував він. До речі, датський посол теж зробив наголос на тому, що взявшись за реформи, їх треба довести до кінця. "Треба не лише говорити про реформи, а й послідовно впроваджувати їх у життя, щоб виграло населення України. Все це треба робити для країни, а не для вашої так званої еліти, яка не хоче міняти спосіб ведення справ в Україні. Для них це рай!", - зазначив він. При цьому, за словами посла, справи з "елітою", яка його шокує, йдуть в Україні гірше, ніж в Росії.
Разом з тим, навіть Борг-Хансен відзначає - перешкодою в справі євроінтеграції для України може стати і справа екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. До речі, 29 лютого Європейська народна партія прийняла резолюцію щодо України. "Європейська народна партія... поділяє думку Європейського Парламенту та урядів ЄС, що Угода про партнерство і асоціацію між Україною і ЄС не повинна бути підписана і ратифікована, поки лідери опозиції будуть за ґратами і не зможуть взяти участі у виборах", - йдеться в документі.
Цікаво, що буквально в розпал скандалу з Тейшейрою прозвучала заява комісара ЄС з питань розширення і політики добросусідства Штефана Фюле про те, що Брюссель може найближчим часом парафувати дві угоди з Україною - про асоційоване членство і про зону вільної торгівлі. Правда, з однією важливою обмовкою: статися це може після виборів до Верховної ради, які намічені на 28 жовтня цього року. Схоже, таким чином Європа ще раз натякає офіційному Києву, що прозорість, чесність і демократичність майбутньої парламентської кампанії стане визначальним фактором для подальшого співробітництва.
Але ні прозорі натяки Європи, ні критика реформ та судової системи, ні конфлікт між дипломатичними відомствами України і ЄС не бентежать українське керівництво. Немов не помічаючи цих подій, начебто перебуваючи в якомусь своєму всесвіті, після грізних МЗСівський заяв Віктор Янукович, наче нічого не сталося, віддає доручення прем'єр-міністру якомога швидше парафувати угоду з ЄС...
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною