Европа ізолювала Білорусію — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Европа ізолювала Білорусію

Казна та Політика
913
Новий виток конфлікту Євросоюзу і Білорусі почався у вівторок з рішення ЄС посилити санкції щодо Білорусі. Брюссель розширив список білоруських громадян, яким заборонений в'їзд на територію Європейського союзу і європейські активи яких мають бути заморожені.
Перший список небажаних громадян був складений після скандальних президентських виборів у грудні 2010 року: ЄС ввів візові санкції стосовно президента Олександра Лукашенка і ще 209 білоруських чиновників. 28 лютого ЄС розширив список, додавши в нього ще 21 людину - в основному це судді, яких білоруські правозахисники звинувачують у винесенні політично мотивованих вироків щодо представників опозиції.
Відповідь білоруської влади на це рішення була блискавичною - ввечері 28 лютого представники Євросоюзу Майра Мора і посол Польщі Лешек Шарепка були оголошені персонами нон ґрата. Ближче до ночі Брюссель повідомив про відповідний крок - всі без винятку країни ЄС відкликали з Мінська своїх послів для консультацій. Цим конфлікт не вичерпався, оскільки верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон заявила про підготовку повномасштабних економічних санкцій проти режиму Лукашенка. За її словами, рада міністрів Євросоюзу в березні розгляне повний список білоруських підприємств і бізнесменів, до яких можуть бути застосовані нові обмеження. Мінськ також не має наміру зупинятися на досягнутому і планує заборонити виїжджати з Білорусі 108 представникам опозиції.
Примітно, що ще недавно влада Білорусі намагалася налагодити діалог з ЄС. На початку лютого Мінськ відвідав глава департаменту Європейської служби зовнішніх дій Гуннар Віганд, який спробував домовитися з представниками влади про формулу компромісу: Брюссель був готовий не розширювати і навіть пом'якшити санкції в обмін на обіцянку Мінська провести осінні вибори в парламент відповідно до стандартів ОБСЄ. Спроба виявилася невдалою - невдовзі Олександр Лукашенко заявив, що до нового складу парламенту "базіки не потраплять", а зовнішні сили не мають права втручатися у політичний процес.
Експерти переконані, що конфлікт навколо послів означає одне - президент Лукашенко вже не сподівається домовитися із Заходом. За словами засновника інтернет-сайту "Білоруський партизан" Павла Шеремета, в Мінську існує думка, ніби ЄС перебуває в жахливо тяжкому економічному становищі і не буде закривати кордон з Білоруссю. "Два білоруські НПЗ є важливими постачальниками нафтопродуктів в Польщу і Німеччину, - заявив експерт. - Є оцінки, що припинення поставок з Білорусії призведе до зростання цін на паливо в цих країнах на 20%. Ось тільки в Мінську не розуміють, що Європа це підвищення переживе, а Білорусь без цих грошей вже через три місяці буде не в змозі платити за рахунками".
Київ протягом кількох років заявляв про готовність виступати в ролі посередника в примиренні Мінська і Брюсселя - це намір декларували як колишній президент Віктор Ющенко, так і нинішній - Віктор Янукович. Однак на сьогодні ситуація виявилася настільки складна, що місію посередника в Україні вже не розглядають всерйоз. "У нас з Мінськом теж не все добре", - зазначив співрозмовник в українському МЗС, нагадавши, що Білорусь відмовляється завершити процедуру обміну ратифікаційними грамотами щодо угоди про держкордон. Тим часом ставати на бік ЄС в цьому конфлікті українська влада також не має наміру. "Про відкликання з Білорусії нашого посла мова не йде", - відзначило джерело.
У сформованій ситуації виграє лише Москва, яка публічно підтримала Мінськ ще 24 лютого - у формі спільної заяви двох президентів про неприпустимість санкцій стосовно Білорусії. Росія вже отримує дивіденди від того, що Білорусь, яка потрапила в умови жорсткої фінансово-бюджетної кризи, не може розраховувати на кредити Заходу. У листопаді 2011 року "Газпром" купив другу половину акцій "Белтрансгазу" за $2,5 млрд і знижку на російський газ, що, втім, не дозволило Мінську покрити дефіцит коштів. У нинішніх умовах Москва дуже розраховує на швидкий початок переговорів про продаж російським структурам інших ласих шматків білоруської економіки. Перш за все мова йде про НПЗ "Нафтан" і Мозирський НПЗ загальною продуктивністю 22 млн т на рік, "Білоруськалій" і молочні заводи.
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас