З ЄС запитають за лукавство — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

З ЄС запитають за лукавство

Енергетика
1036
Наша країна вирішила більш жорстко відстоювати свої енергетичні інтереси. Про це йдеться в листі міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка, який було надіслано керівнику Секретаріату Енергоспівтовариства Славчо Нейкову (копія є в розпорядженні видання).
"Головною метою української сторони в рамках приєднання до Договору ... було створення єдиного енергоринку з дотриманням правил його функціонування, які відповідають законодавчим вимогам ЄС... Незважаючи на прагнення України... створювати належні умови для забезпечення енергобезпеки Європи, на жаль, ми сьогодні бачимо дії країн ЄС та Енергоспівтовариства, спрямовані на просування проекту "Південний потік", активне узгодження його параметрів... зокрема, Словенією, що відбулося 27 лютого 2012 р.", - йдеться в листі глави Міненерговугілля.
Будівництво російським "Газпромом" магістралі "Південний потік" фактично залишить Україну без доходів від транзиту російського газу на територію Євросоюзу. Таким чином, інвестиції в проекти модернізації української ГТС, які Київ зацікавлений здійснити спільно з європейськими та російськими партнерами, виявляться безглуздими і збитковими. Тому Міненерговугілля звертається до Славчо Нейкова з проханням "провести роботу" і перевірити дії Словенії щодо "Південного потоку" на відповідність загальноприйнятим принципам Енергоспівтовариства.
Міненерговугілля звертає увагу на особливі переваги української газової інфраструктури, її стратегічну роль у забезпеченні енергобезпеки та ефективної роботи єдиного енергоринку ЄС.
"У цьому контексті ми б хотіли бачити з боку Енергоспівтовариства конкретні дії, спрямовані на захист інтересів повноправних країн-членів... Україна багаторазово звертала увагу на важливість модернізації ГТС для країн ЄС і пропонувала надати проекту модернізації ГТС статус загальноєвропейського значення", - йдеться в листі.
Відносини Секретаріату Енергоспівтовариства і України стали загострюватися після того як наприкінці минулого року Сербія ввела в експлуатацію черговий інфраструктурний об'єкт в рамках проектних розробок по "Південному потоку", який є прямим конкурентом української ГТС. При цьому єврокомісар ЄС з енергетики Гюнтер Еттінгер, захищаючи принципи ЄС щодо прозорості та розвитку конкуренції ринку, заявляв, що "Південний потік" "має політичний характер, а не економічний". Однак це не заважає деяким країнам ЄС підтримувати плани "Газпрому", що суперечать лібералізації і спрямовані на посилення монопольного впливу російської корпорації.
"Без успішного лобізму в кабінетах єврочиновників своїх стратегічних бізнес-інтересів впливовими країнами - членами ЄС, які виступають партнерами Кремля не тільки по "Південному потоку", але і часто у зовнішньополітичних планах, "Газпром" навряд чи б так впевнено і без зайвої суєти прагнув будувати новий газопровід", - сказав "i" Сергій Дубов з інвесткомпанії "Профіт Гарант". Німецький експерт Олександр Рар також вважає актуальною проблему вибірковості країн - членів ЄС при розгляді енергетичних питань. "Подвійні стандарти - в них можна звинуватити всіх. І десь, до речі сказати, і Європейський союз. Тому що десь комусь вони роблять поблажки, а комусь ні", - зазначив він.
Незважаючи на складнощі у взаєминах Києва та Секретаріату Енергоспівтовариства, експерти звертають увагу на низку переваг від членства України в цій організації: сприяння розширенню доступу українських експортерів до енергетичних ринків країн Європи; можливість прямого виходу на кінцевих споживачів і уникнути посередницьких послуг, створення ринкових умов в енергосекторі економіки, які сприятимуть залученню інвестицій для розширення можливостей та вдосконалення існуючої енергетичної інфраструктури; сприяння подальшому розвитку та інтеграції українських енергетичних мереж до європейської системи.
Проект "Південний потік" передбачає будівництво газопроводу через акваторію Чорного моря в країни Південної і Центральної Європи. Передбачається, що він буде складатися з чотирьох ниток потужністю по 15,57 млрд. куб. м кожна. Очікується, що перша черга буде введена в експлуатацію 30 грудня 2015 р. А на повну потужність (63 млрд. куб. м на рік) газопровід вийде в 2018 р. Проте досі "Газпром" не вирішив низку бюрократичних питань з Єврокомісією, тому , як вважають експерти, гарантії щодо згаданих термінів у компанії немає.
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас