7581
Нічого не винні
— Кредит&Депозит
Побоюючись другої хвилі кризи, уряд намагається обмежити споживче кредитування. Новий закон може допомогти проблемним позичальникам, але банкам він обіцяє суттєві збитки.
На початку 2008 року киянин Олексій оформив кредит під заставу своєї однокімнатної квартири в одному з банків. Ці гроші підприємець витратив на розвиток бізнесу, пов'язаного з виробництвом меблів. Але вкладення не виправдали його сподівань. "У кризу мої справи не ладналися, - розповідає позичальник. - Збіднілі співвітчизники найменше цікавилися придбанням меблів". У 2010 році банк через суд домігся рішення продати квартиру Олексія для покриття боргу. Але оскільки за час кризи нерухомість впала в ціні, виручених грошей не вистачило. У 35-річного Олексія є всі підстави впасти у відчай - тепер йому доводиться знімати житло для себе і своєї літньої матері, до того ж він залишився винен банку ще $8000. Втім, якщо буде прийнятий законопроект "Про споживче кредитування", Олексій зможе не платити кредитору залишок боргу.
Новий законопроект, який зараз активно обговорюється в парламенті, пропонує заборонити банкам вимагати повної виплати боргу, якщо застава не покриває його. Крім цієї є й інші норми, що значно обмежують права фінустанов. Автор законопроекту впевнений, що це допоможе захистити позичальників, банкіри ж погрожують згортанням кредитних програм. Можливо, саме це і є справжньою метою законопроекту, адже про шкідливість споживчого кредитування в уряді говорять з кінця минулого року.
Споживай, але перевіряй
Піддавшись "кредитній лихоманці", яка передувала фінансовій кризі, українці пристрастилися до життя в борг. З 2006 по 2008 рр. число споживчих кредитів, виданих банками, зросло більш ніж утричі. Потім довелося відвикати. У 2011 році обсяги кредитування були далекі від докризових масштабів. Зменшилися і суми кредитів. Якщо раніше банки охоче позичали гроші на купівлю житла або автомобіля, то тепер швидше готові кредитувати невеликі покупки, наприклад, побутової техніки. Зараз 92% всіх кредитів фізосіб - споживчі, терміном до трьох років, стверджує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Видаючи невеликі кредити під високі відсотки, банки не особливо стурбовані перевіркою платоспроможності клієнтів, а позичальники часто не володіють необхідним рівнем фінансової грамотності і можуть не розуміти, в яку кабалу вони потрапляють, оформивши кредит, вважає член Комітету Верховної Ради з питань фінансів Юрій Полунєєв.
Законопроект регіонала Полунєєва "Про споживче кредитування" пропонує змусити банки більш відповідально ставитися до відбору позичальників. Претензії до проблемних боржників обмежать лише сумою іпотечного покриття. Борги на суму, що не перевищує 50 мінімальних зарплат, заборонять передавати колекторам. Крім того, пропонується зобов'язати банки повідомляти клієнтам у письмовій формі загальну суму всіх витрат за всі роки користування кредитом. Право на нерухомість, яка перебуває в заставі за іпотечним кредитом, буде передаватися банку тільки за рішенням суду. Законопроект також передбачає заборону реклами фінансової послуги, якщо в ній не представлена повна інформація. Ще один крок назустріч позичальнику - встановлення максимальних штрафних санкцій. Відповідно до законопроекту, банки не можуть встановлювати в кредитному договорі пеню в розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ (15,5%). А загальний розмір неустойки не зможе перевищувати половини тіла кредиту. За словами Юлії Яшенкової, старшого юриста міжнародної юридичної групи AstapovLawyers, це захистить позичальника від ситуації, коли штрафні санкції по кредиту в рази, а то і в десятки разів перевищують суму заборгованості.
На думку автора документа, такі жорсткі заходи необхідні для запобігання другій хвилі фінансової кризи, однією з причин якої послужило безконтрольне зростання споживчого кредитування не тільки в Україні, а й у світі. "Життя в борг - застаріла модель розвитку, - говорить Полунєєв. - У багатьох країнах світу відбулися зміни в законодавстві, які поставили споживче кредитування в більш регульовані рамки".
Споживчі кредити також шкідливі для економіки, упевнений депутат: кредитування призводить до зростання імпорту, а значить, ми фінансуємо виробників інших країн. Це погіршує платіжний баланс і не сприяє розвитку виробництва в Україні. З цієї причини в листопаді минулого року Кабінет міністрів своїм розпорядженням наказав банкам скоротити споживче кредитування і посилити вимоги до позичальників.
Гра ва-банк
Як і варто було очікувати, законопроект викликав різку критику з боку банків. Експерти Українського кредитно-банківського союзу вважають, що документ необґрунтовано обмежує права кредиторів. Адже ринкова вартість заставного майна нерідко зменшується протягом терміну кредитування, і банки почнуть зазнавати збитків, якщо не зможуть покрити борги за рахунок іншого майна позичальників.
Через збільшення ризиків банкіри будуть змушені посилювати умови кредитування. "Якщо цей законопроект приймуть, початковий внесок при оформленні іпотечного кредиту досягне 70%", - припускає голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін.
Нерозуміння у банкірів також викликають жорсткі вимоги до реклами споживчих кредитів. На думку Тимонькіна, повідомлення всіх деталей кредиту в рекламі суперечить самій ідеї реклами. Адже повну інформацію протягом 30-секундного ролика все одно надати не вдасться. Знімати таку рекламу - даремно витрачати гроші, каже банкір. Та й повідомляти суму всіх витрат по кредиту теж ні до чого, вважає він. Це і неможливо. Наприклад, розрахувати вартість послуг нотаріуса та страховика можна тільки для першого року терміну кредиту. А якщо кредит береться на кілька років? Норма про те, що позичальник, який одержав кредит, зможе змінити умови договору, якщо доведе, що не володів повною інформацією на момент його укладення, на думку Тимонькіна, створить великі можливості для зловживань та шахрайств.
Генеральний директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер вважає, що закони не повинні збільшувати ризики споживчого кредитування, а проект Полунєєва несе саме таку загрозу. Він призведе до подальшого стиснення ринку, який і так скорочується. У січні 2009 року банки надали кредитів на 269 млрд грн., а в січні 2011-го - всього на 178 млрд грн.
Незважаючи на опір з боку банків, нардеп Полунєєв упевнений, що законопроект буде прийнятий. За словами депутата, його формально підтримує Кабінет міністрів. Позитивно ставляться до ініціативи в Національному банку і в Комісії з регулювання ринків фінансових послуг. "Я згоден з тим, що обсяги кредитування зменшаться, але це необхідний процес регулювання такої послуги", - говорить автор законопроекту і обіцяє максимально врахувати побажання банкірів при його доопрацюванні.
Закон виживання
Оптимізм народного депутата не поділяють юристи, що відстоюють інтереси позичальників у судах. За словами Анатолія Соболевського, старшого юриста ВГО "Захист прав споживачів фінансових послуг", законопроект сирий і в нинішньому вигляді працювати не буде: банки з легкістю зможуть обійти обмеження, наприклад, змінивши автокредитування на лізинг. Тому внесення змін неминуче, якщо проект не переслідує чисто популістських цілей. "Не виключено, що ця законодавча ініціатива - просто передвиборча кампанія Полунєєва", - припускає юрист.
На думку Соболевського, навіть якщо закон буде прийнятий, він навряд чи помітно змінить стан речей. Адже проект Полунєєва - вже не перша законодавча ініціатива, покликана поліпшити положення позичальників, але поки українські суди частіше приймають сторону банків. 10 листопада 2011 р. Конституційний суд прийняв рішення поширити Закон "про захист прав споживачів" на весь час дії кредитного договору. "За три місяці, які вже минули з моменту його прийняття, споживачі фінансових послуг поліпшень на собі не відчули, - розповідає юрист. - Наші суди просто ігнорують це рішення". У практиці Соболевського був, наприклад, випадок, коли суд відмовив клієнту у проханні подати позов за місцем проживання, в Закарпатті, і зажадав судитися за місцем реєстрації банку, в Шевченківському суді Києва. У рішенні пояснювалося, що кредитні відносини - це не споживання.
Ірина Гамалій
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
