1907
Кінець Нафтогазу
— Енергетика
Днями Верховній Раді України в черговий раз не вдалося прийняти резонансний законопроект про реформу НАК "Нафтогаз України". Представники опозиції заблокували роботу парламенту з категоричною вимогою не приймати документ, який, на їхню думку, загрожує енергетичній незалежності країни.
Але рано чи пізно він буде прийнятий. А поки навколо нього тільки наростає "інформаційний бум": опозиція лякає громадськість, що влада має намір продати українську ГТС за ціною, в рази нижче ринкової вартості, а представники більшості запевняють, що ГТС не буде приватизована. У нинішній версії законопроект № 9429 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу" дозволяє Кабінету міністрів реформувати НАК "Нафтогаз України". Такий крок пояснюється необхідністю адаптації законодавства України до законодавства ЄС та умовами договору про Енергетичну співпрацю.
Ініціатива про реформу Нафтогазу належить Президенту Віктору Януковичу: ще у вересні 2011 він доручив прем'єр-міністру Миколі Азарову підготувати проект реформування компанії. Сам же прем'єр повідомив, що після реорганізації Нафтогаз припинить своє існування.
Першим кроком номінально стала ліквідація ДК "Газ України", яка поставляла газ споживачам: Міністерство енергетики та вугільної промисловості вирішило приєднати ДК до НАК "Нафтогаз України". Зараз до НАК входять 11 дочірніх компаній, а після остаточного прийняття закону будуть створені три незалежні структури, які займатимуться видобутком, транспортуванням і продажем енергоносіїв.
В цілому сам законопроект №9429 складно назвати реформою Нафтогазу, він не вирішує ключових проблем, які були поставлені перед урядом Президентом. Реформа повинна бути комплексною. Це підтвердив і глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, заявивши, що для приватизації ГТС України недостатньо прийняття закону про реформування Нафтогазу. За його словами, для цього знадобляться додаткові проекти законів, і цим займеться Кабінет міністрів.
Експерти МінПрому скептично оцінюють наміри уряду. Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін відзначив, що європейські зобов'язання, якими пояснюється необхідність прийняття документа, вже застаріли, і те, що в ньому пропонується, не зовсім відповідає європейським критеріям. Тому виникає сумнів, чи справді Кабмін всерйоз думає про те, щоб реформувати Нафтогаз за європейськими лекалами.
Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич, посилаючись на неофіційні джерела, заявив, що законопроект створювався для того, щоб дозволити приватизацію тих активів Нафтогазу, що не зайняті транспортуванням енергоносіїв, а саме об'єкти Укргазвидобування і Чорноморнафтогазу. "У такому контексті це набуває пікантного відтінку. Все майно, яке не відноситься до магістрального транспорту, може бути відчужене і, по суті, приватизоване. Я не відкидаю, що під знаменами початку реформи певні сили, близькі до уряду, хочуть протягнути такий варіант, який відкриє можливість ділити держвласність до всяких реформ за непередбачуваним сценарієм і з великим корупційним присмаком", - пояснив експерт і підкреслив, що в такому випадку подібні ініціативи важко назвати реформою.
Крім того, за його словами, існує неофіційна інформація, що прем'єр-міністр побоювався наполягати на цьому законопроекті, тому що розумів: якщо раптом опозиція виграє парламентські і президентські вибори, то його можуть посадити за відповідні маніпуляції. Є підстави вважати, що навіть Президент неактивно просував реформу, зокрема законопроект №9429.
У вересні М.Азаров заявив, що припинення існування компанії послужить приводом для перегляду чинних газових контрактів з Газпромом. Але пропонована реформа не вплине на виконання чинних угод Нафтогазу: нинішня схема припускає, що НАК буде розділена на три самостійні компанії. Отже, логічно припустити, що нова транспортуюча компанія займеться транзитом російського газу в Європу, а компанія, якій відійдуть поставки на внутрішньому ринку, візьме на себе зобов'язання щодо купівлі газу у Газпрому. Проте якщо внаслідок цього дійсно з'явиться конкурентне середовище, не виключено, що держкомпанія припинить переговори з Газпромом, а в них вступлять інші приватні компанії.
Інша справа, що законопроект фактично приймається для того, щоб зробити можливим створення газового консорціуму з Росією та Євросоюзом. Адже без зняття заборони на приватизацію Нафтогазу ні про який консорціум мова йти не може. При цьому незалежний експерт Валентин Землянський уточнює, що питання не в самій приватизації, а в управлінні майном компанії.
Д.Марунич також вважає, що, судячи з того, як іде переговорний процес і як законопроект №9429 то з'являється, то зникає, глава Міненерговугілля Юрій Бойко намагається показати Газпрому, що Україна робить певні кроки. "Тому що без цього законопроекту взагалі незрозуміло, про що з Газпромом говорити, хоч якісь зрушення повинні йти, щоб почати процес. Якщо ми зобов'язуємося створювати консорціум, а я бачу це єдиним способом отримання дешевого газу, то, не показавши Газпрому ніяких кроків, на яку відповідь з їхнього боку і компроміс можна розраховувати?" - підкреслив експерт.
При цьому виникає ще одне питання: хто з правонаступників Нафтогазу увійде до газового консорціуму? Експерти МінПрому не відкидають, що в разі умовного поділу НАК на Укргазвидобування, Укртрансгаз і Нафтогаз як реалізуючу компанію, саме Укртрансгаз увійде до консорціуму з боку України. При цьому Д.Марунич вважає, що це буде таке собі ТОВ з повноваженнями з управління газотранспортною системою, причому воно перебуватиме в держвласності.
Перспектива реформи Нафтогазу порушує ще одну проблему: що робити з чималими боргами компанії. В кінці 2008 року Нафтогаз вперше почав платити за російський газ за рахунок бюджетних грошей і випуску облігацій внутрішньої державної позики. Відтоді статутний фонд НАК виріс в 10 разів, уряд закачав в компанію понад 45 млрд грн. Останнє "вливання" було зроблено 22 лютого, коли Кабмін знову ухвалив рішення збільшити статутний капітал НАК "Нафтогаз України" - на цей раз на 4 млрд грн., до 49,84 млрд грн.
Варто зазначити, що поки реструктуризація Нафтогазу турбує кредиторів компанії. Ще восени відразу після заяви Президента представники американської Merchant International Company Ltd повідомили Кабмін про намір блокувати реформу доти, доки Нафтогаз не погасить борг у 28 млн дол, що виник ще в 1990, за поставлений в Україну газ.
Можливо, завдяки висновку компанії на IPO уряд зможе залучити кредити та фінансування для модернізації газотранспортної системи України та для погашення боргів компанії. Проте експерти сходяться в думці, що борги Нафтогазу можуть бути або розподілені між трьома новими компаніями, або одна з них візьме тягар боргів на себе. В.Землянський зазначає, що компанії, зайняті видобутком і транзитом газу, будуть апріорі прибутковими, тоді як компанія, якій дістанеться реалізація газу всередині країни, виявиться збитковою. На його думку, держава може зробити її планово збитковою і дотувати її з держбюджету, як нинішній Нафтогаз. В іншому випадку доведеться змінювати тарифну політику, а це загрожує значним пониженням рейтингу влади, тим більше, напередодні парламентських виборів.
І.Газізуллін допускає, що взяти на себе борги Нафтогазу може Росія, якщо отримає частку в українській ГТС. Або ж, за його словами, вони можуть бути перекинуті на компанії, які займуться видобутком і транспортуванням газу.
Д.Марунич нагадав, що свого часу за євробондами в 1,6 млрд дол, які консолідували в собі всю заборгованість НАК іноземним банкам (крім кредиту Газпромбанку в 500 млн дол, отриманого перед Новим роком), по боргах компанії були представлені держгарантії, тобто в будь-якому випадку вони будуть дотуватися державою. Тому ніяка реформа ні на що не вплине.
У будь-якому випадку закрити питання по боргах Нафтогазу буде дуже складно, адже вони ростуть як на дріжджах. За прикладом далеко ходити не треба: сьогодні ціна закупівлі російського газу компанією дорівнює 416 дол./тис. куб. м, а ціна реалізації блакитного палива для теплокомуненерго - 130 дол. Різниця ж записується на рахунок НАК.
Враховуючи все вищесказане, зрозуміло, що закон №9429, що дозволяє Кабміну реформувати Нафтогаз, буде прийнятий незабаром. І ніяка опозиція не завадить: переговори з Газпромом потрібно зрушити з мертвої точки, не кажучи вже про особисті інтереси чиновників в приватизації об'єктів української ГТС.
Олександра Кривуля
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
