2358
"До" того
Існує легенда про те, як у Стародавній Греції формувалося законодавство. Громадяни могли пропонувати будь-які зміни, але якщо вони не підтримувалися народом, їх авторам треба було повіситися. Тож закони змінювалися дуже рідко, але виконувалися. Може, аналогії і недоречні, але все ж... 9 лютого ВР за основу був прийнятий проект нового Кримінального процесуального кодексу (законопроект № 9700 від 13.01.12 р., поданий Президентом; далі - Проект).
Зараз він готується до другого читання, а в унісон ведеться пропагандистська кампанія, яка зводиться до закликів якомога швидше прийняти цей революційний документ, який поступається за значимістю тільки Конституції України, і т.п. Експерти ж Бізнесу впевнені: тут той випадок, коли поспішати не можна.
Старий кінь
Рівень захисту в Україні прав і свобод громадян під час кримінального процесу не влаштовує багатьох. Тому не дивно, що вже не перший рік ведуться розмови про розробку нового КПК, який би враховував європейські принципи захисту. Мовляв, життя зміниться, якщо перейдемо до іншої моделі кримінального процесу.
У пояснювальній записці до Проекту сказано, що кримінальний процес характеризується низькою ефективністю досудових і судових процедур, а також наявністю значної кількості формальних документів, що веде до затягування вирішення питання про притягнення особи, яка перебуває найчастіше під вартою, до кримінальної відповідальності. Виходить, що органи дізнання і слідства довго возяться з порушенням кримінальних справ, і від цього всі біди.
Більшість опитаних Бізнесом юристів і захисників-практиків вважають інакше. Нинішній КПК немолодий, він прийнятий в 1960 р., але старий кінь борозни не зіпсує, нехай і нову не зоре. Проблеми, що виникають у кримінальному процесі, зовсім не в нормах старого КПК. Цей трудяга ще може "пахати". Інше питання, що співробітники згаданих вище органів нерідко змушують бідолашного вести плуг по асфальту або, запрягаючи в упряжку, танцювати кордебалет.
"Основна маса порушень конституційних прав і свобод громадян в кримінальному розслідуванні відбувається внаслідок хибного розуміння і перекручення співробітниками органів достатньо адекватних норм "старого" УПК", - підкреслює Ігор Головань, керуючий партнер адвокатської фірми "Головань і Партнери". Юрій Забіяка, віце-президент адвокатської фірми "Грамацький і партнери", вказує, що при цьому найчастіше органи дізнання і слідства "пустують" в тих випадках, коли кримінальна справа ще не порушена.
Мова йде, наприклад, про злощасні ст.190, 191 КПК ("Проведення огляду", "Порядок проведення огляду"), якими регламентовано проведення огляду місця події у невідкладних випадках до порушення кримінальної справи і якими співробітники ДСБЕЗ, податкової міліції користуються, щоб вилучати у підприємців товарно-матеріальні цінності, документи, не вдаючись до обшуку і виїмки - процесуальних дій, проведення яких можливе лише після порушення кримінальної справи. Згідно ст.190, 191 КПК, кримінальна справа має бути порушена відразу ж після проведення огляду.
"Але цього не трапляється практично ніколи!" - каже Дмитро Нікішин, заступник голови Чернігівської міської профспілки "Підприємець". БІЗНЕС неодноразово описував випадки вилучення товару та документів, які не закінчувалися порушенням кримінальної справи. Юристи впевнені, що нинішній механізм порушення кримінальних справ в Україні працює на захист прав і свобод громадян.
Володимир Тимошенко, голова адвокатського об'єднання "Тимошенко і партнери", пояснює, що необхідність порушення кримінальної справи, в тому числі і обов'язок слідчого виносити відповідну постанову, - це фільтр, що відсіває відверте свавілля органів. Адже постанову про порушення кримінальної справи може бути скасовано прокурором або судом. "За інформацією Верховного Суду України, в 2010 р. суди скасували близько 3 тис. таких постанов, а органи прокуратури - близько 4 тис. У минулому, думаю, дані не сильно відрізняються", - говорить адвокат.
Скасовуються ті постанови, які були винесені, незважаючи на те, що для порушення справ не було законних підстав. Згідно ст.94 чинного КПК ("Приводи і підстави для порушення кримінальної справи"), щоб порушити кримінальну справу, органам МВС, СБУ, податкової міліції та прокуратури потрібні не тільки законні приводи, наприклад, реєстрація заяви про злочин, а й законні підстави - достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (кримінально караного діяння). Немає ознак злочину - немає справи.
Нове порушення
Якщо Проект буде прийнятий в нинішньому вигляді, то "фільтра" не буде. Адже документом взагалі не передбачена стадія дослідчої перевірки. "Згідно з Проектом, дізнання та досудове слідство об'єднуються в одну стадію - досудове розслідування", - розповідає Тимошенко.
Передбачається, що перевіряти заяви про злочини до порушення кримінальної справи тепер не будуть. Не важливо, чи є в заяві достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Приймуть і оброблять все, в тому числі, мабуть, і повну ахінею.
Статтею 214 Проекту ("Початок досудового розслідування") передбачено, що якщо в орган досудового слідства надходить заява про скоєне кримінальне правопорушення (новий термін) або орган виявляє його самостійно, то протягом одного дня слідчий або прокурор зобов'язані внести дані, що містяться в заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань (порядок формування та ведення його встановлює Генпрокуратура).
При внесенні даних до реєстру слідчий, виходячи з Проекту, не зобов'язаний складати ніяких процесуальних документів, які потім можна оскаржити в прокуратуру або в суд, як це відбувається при порушенні кримінальної справи. Зате органи зможуть проводити слідчі (розшукові) дії: огляди, допити та інші, які характерні для нині існуючого порядку розслідування кримінальної справи.
"Відсутність постанови - дуже велика втрата для захисту", - засмучується пан Забіяка і нагадує, що й раніше слідчий виносив постанову про порушення кримінальної справи, але у зацікавлених осіб не було права на оскарження цього документа. Тому органи могли незаконно штампувати кримінальні справи, щоб в їх рамках проводити обшуки, виїмки, допити.
Але, згідно з рішенням Конституційного Суду України (КСУ) від 30.01.03 р., заборона на оскарження постанови про порушення кримінальної справи була визнана неконституційною. КСУ послався на норму ч.2 ст.55 Конституції про те, що кожен має право на оскарження до суду будь-якого рішення, дії чи бездіяльності органу влади. КПК було доповнено відповідною ст.236-7 ("Оскарження до суду постанови про порушення справи"). Тепер темні часи можуть повернутися?
Володимир Тимошенко зауважує, що в останні роки, судячи з офіційної статистики, лише приблизно у 15% випадків подачі громадянами заяв та повідомлень про злочин порушуються кримінальні справи. При цьому щорічно тільки органи МВС реєструють близько 3,5 млн заяв про скоєння злочинів. "Якщо кожна така заява буде потрапляти до реєстру, то невже за нею буде проводитися розслідування?" - дивується адвокат. Але й це ще не все.
В процесі таких розслідувань, згідно з Проектом, передбачена можливість проведення цілого комплексу так званих негласних слідчих дій. Їх спектр надзвичайно широкий: маються на увазі не лише прослуховування телефонів, читання електронної пошти і sms. По суті, мова йде про оперативно-розшукову діяльність, вимоги до якої містяться у відповідному Законі. Одна з найважливіших його вимог - відкриття відповідної оперативно-розшукової справи. Судячи ж з Проекту, для негласних слідчих дій цього не потрібно - потрібно лише отримати "добро" "слідчого судді" (і знову новий термін!).
Створити плутанину
Юристи зауважують, що Проект може призвести до плутанини, що погано позначиться на захисті прав та інтересів громадян. Наприклад, документом вводиться нове поняття - "кримінальний проступок" (знову новий термін!). "Можливо, це будуть діяння, суспільно небезпечніші від адміністративних правопорушень, передбачених КпАП, але менш значимі, ніж злочини, передбачені КК. Однак за їх вчинення буде передбачена саме кримінальна відповідальність", - міркує Тимошенко.
Тому в п.7 ч.1 ст.3 Проекту йдеться, що крім Кримінального кодексу встановлювати кримінальну відповідальність буде й інший законодавчий акт про кримінальні проступки, а не злочини. Хоча, згідно ст.2 КК, підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК. Та й Конституція оперує тільки одним поняттям - "кримінальний злочин". Виходить, що потрібно буде вносити зміни і в КК, і в Основний Закон. Нісенітниця...
Схожа ситуація і з роллю прокуратури. Андрій Портнов, керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента, заявив, що Проект значно урізав права прокурора, позбавивши його можливості заарештовувати майно. Тепер для цього потрібно отримувати згоду "слідчого судді", чому підприємці повинні бути раді.
Насправді, як висловилася одна столична адвокатеса, це лише переведення стрілок: тепер на бідах бізнесу будуть більше заробляти саме суди. В дійсності ж роль прокуратури навіть зросла. Згідно з Проектом, прокурор буде здійснювати процесуальне керівництво процедурою кримінального провадження, даючи доручення слідчим, погоджуючи ключові процесуальні рішення. Раніше такого не було.
Моріна Белла
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
