3603
Корупційна мораль: колообіг мільйонів доларів у Верховній Раді
Історія з "операцією чікі-пікі" у Верховній Раді триває. Стало відомо, що Генпрокуратура не побачила порушення закону в отриманні грошей народним депутатом Романом Забзалюком від голови депутатської групи "Реформи заради майбутнього" Ігоря Рибакова.
Значить, українське законодавство дозволяє вільний обіг мільйонів доларів у Верховній Раді.
УНІАН спробував з'ясувати, а чи існують взагалі критерії та форми внутрішньопарламентської корупції і що про це говорить закон?
ГПУ: торгівля депутатами - не наша компетенція
У листі Забзалюку заступник генпрокурора Віктор Занфіров зазначив, що в історії з підкупом депутатів "відсутні будь-які дані, які свідчили б про дачу або одержання посадовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи в інтересах того, хто дав хабар, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії...".
На майбутнє ГПУ порадила Забзалюку утримуватися від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду, державу.
Нагадаємо, недавно Генпрокурор Віктор Пшонка заявив, що розгляд заяв спікера ВР Володимира Литвина та народних депутатів Романа Забзалюка та Ігоря Рибакова про підкуп депутатів - не в компетенції ГПУ.
"Це не процесуальна діяльність Генеральної прокуратури - це моральне питання. Всі питання, які стосуються повернення боргів, хто кому давав гроші, питання наклепу - з цих питань досудового процесуального слідства Генеральна прокуратура не проводить", - говорить головний прокурор.
А ось колишній заступник генпрокурора Олексій Баганець іншої думки.
- Якщо є звернення голови Верховної Ради про проведення перевірки та про наявність ознак злочину, то ГПУ повинна була у відповідності до вимог статті 97 КПК України організувати перевірку, тобто провести опитування, вилучити необхідні документи і або порушити кримінальну справу або відмовити. У цій ситуації мова йде про корупцію. І ГПУ повинна була проводити перевірку. Я вважаю, це її обов'язок.
Академік, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділом проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. Корецького НАНУ Олександр Костенко теж не поділяє точки зору Пшонки.
- Ця історія має серйозне суспільне значення. Згідно з чинним законодавством є кілька способів прокурорського реагування на ці події, - говорить фахівець. - Спочатку зробити перевірку, а на підставі її порушувати кримінальну справу. Це не випадає з компетенції Генпрокуратури відповідно до чинного на сьогодні КПК і закону про прокуратуру. Інша справа, що згідно із законодавством прокурор вирішує питання, керуючись внутрішнім переконанням. Але можна поставити питання про оскарження дій прокурора, є судовий контроль за діями прокурора і прокуратури в цілому. Можна звертатися в інші інстанції з проханням порушити кримінальну справу і дати правову оцінку цій події. Наприклад, до суду.
Адвокат Олександр Плахотнюк теж упевнений, що тут мова йде не тільки про моральну складову і цій події потрібно дати правову оцінку.
- Банальне запитання: за що ж ці гроші давалися? Так це можна спробувати і як хабар розглядати. Тут потрібно проводити перевірку, слідчі дії і робити висновки.
Мораль чи корупція?
Відомий адвокат Тетяна Монтян упевнена, що вся ця тушканізація і масове перекуповування нардепів в парламенті - питання виключно політичної відповідальності.
- А яка тут корупція? Бабло дали за перехід з фракції у фракцію. Хто постраждав? Депутат був - депутат залишився. В якій він фракції - це внутрішні проблеми кожного складу ВР. Тут формально нікому нічого не пришиєш, як би не обурювалися люди.
- А звідки такі шалені гроші на перекуповування? - цікавимося думкою адвоката.
- Вибачте, а у нас що: хтось в країні цікавиться, звідки взялися у суддів і прокурорів їхні дачі, машини і все інше? Якщо перевіряти, то перевіряти треба всю країну, щоб все задекларувати, що є і де взяли. А наші люди на це не згодні. Ідіть запитайте у простого смертного, на які кошти він купив собі квартиру? У нас практично вся країна живе в тіні.
Правознавець і політик Ігор Коліушко переконаний, що явище перекуповування депутатів - це так звана політична корупція, яка неоднозначно може бути кваліфікована в правовій площині.
- Це однозначно має спричинити політичну відповідальність, - вважає експерт. - Коли люди зраджують своїм передвиборчим обіцянкам, своїм політичним деклараціям за гроші - в нормальному суспільстві у них не може бути ніякого майбутнього.
А професор Костенко стверджує, що будь-який злочин - це проблема моралі. Але в цій ситуації мова йде не тільки про питання моралі.
- Цьому явищу безсумнівно повинна бути дана правова оцінка. Я як фахівець, як експерт абсолютно впевнений, що ознаки корупційного злочину тут, - каже академік.
Як Рибаков заради Забзалюка два місяці жив без зарплати
З приходом до влади Віктор Янукович взявся за корупцію.
"Кричущою проблемою в роботі державної влади є корупція і зловживання повноваженнями. Посади в управлінській вертикалі часто перетворюються на приватні годівниці для чиновників", - промовляв гарант.
У квітні 2011 року був ухвалений закон "Про засади запобігання та протидії корупції". У цьому документі чітко написано, що суб'єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції, це зокрема Президент, Кабмін і... Генпрокурор.
Але Пшонці як борцю з корупцією чомусь не цікаво, звідки Рибаков взяв 450 тисяч доларів? Задекларовані вони як його прибуток, чи ні? Якщо це були не його гроші, то хто їх йому дав і де їх узяв той, хто дав?
Згідно з декларацією Рибакова від 17 квітня 2011 року, його місячний дохід складає не більше 2,5 тисячі доларів. Заявлена загальна сума сукупного доходу - 243 190 грн. (з них матеріальної допомоги - 34 850 грн.) І крім зарплати у Рибакова - жодних фінансових надходжень. Жодного долара, гривні або євро в банку. Ні цінного папірця. Правда нардеп задекларував 4 автомобілі, а також прогулянкову баржу, гідроцикл і катери. Утримання автогідропарку йому либонь півзарплати коштує...
До речі, Рибаков стверджує, що сума 3,6 млн. грн. (стільки БЮТ передав в "Охматдит" і нібито саме стільки отримав Забзалюк від Рибакова за перехід в "Реформи заради майбутнього") в п'ять разів більша від тієї, яку депутати фракції "зібрали на лікування" Забзалюка.
Уявімо навіть, що Рибаков правий і дав Забзалюку тільки 720 тисяч гривень, які збирав всією депутатською групою. Розділити на 20 членів "Реформ" - значить по 36 тисяч з людини. Для Рибакова - це майже рівноцінно двомісячному доходу. Така жертва. Хоча є ще один цікавий нюанс... Тарас Чорновіл, наприклад, зізнався, що до нього за грошима для Забзалюка ніхто і не звертався. І він можливо не один такий...
На персональному сайті Рибакова сказано: "Депутатська група "Реформи заради майбутнього" всебічно підтримує корінні реформи у всіх сферах політичного, економічного та суспільного життя країни, успішно започатковані Президентом України Віктором Януковичем і його урядом".
І от скажіть, як така віддана Президенту людина може викликати підозри у Генпрокурора?
Ми також поцікавилися в Інституті держави і права ім.Корецького, що говорить український закон про явище перекуповування депутатів?
- Закон говорить, що це злочин, - зазначає пан Костенко. - У кримінальному кодексі є статті про отримання хабара № 368 та щодо давання хабара № 369. Якби я був прокурором, я б досліджував, чи є тут ознаки з одного боку давання хабара, а з іншого - отримання. Ці ознаки абсолютно чітко прописані. Тут потрібно дослідити ще такі злочинні дії як провокація хабара. Це теж підлягає перевірці та оцінці. Правда, є один нюанс. Депутати - це не звичайні громадяни, вони користуються імунітетом. Це певною мірою ускладнює цей процес. Але це не означає, що дорога закрита.
Анна Ященко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
