1355
Важкі обійми Європи
— Казна та Політика
Інтеграція з ЄС може зробити економіку України більш ефективною, але "зворотним боком" стане приплив імпорту на внутрішній ринок і спад торгівлі з СНД. Тому експерти не радять так вже поспішати в обійми Брюсселя.
Для зовнішньої політики України друга половина 2011 р. пройшла під знаком євроінтеграції. До осені стало зрозуміло, що до кінця року буде готовий і погоджений з Брюсселем текст угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі (ЗВТ), чому передували довгі роки переговорів. На офіційному рівні все звучало як "небувалий успіх", але грудневий євросаміт в Києві показав, що навіть для парафування договору з Євросоюзом доведеться докласти чималих зусиль. Втім, головне питання не в термінах прийняття угоди, а в тому, що вона реально дає Україні. Адже в останні роки зближення з ЄС перетворилося на фетиш, самоціль, яка не обговорюється. Але в цьому питанні не все так однозначно.
Значущі плюси...
Нагадаємо, Євросоюз за результатами 2011 року займає приблизно 30% в структурі вітчизняного експорту - це ненабагато менше, ніж Росія та інші члени Митного союзу (40%). Притому в минулому році частка ЄС в експортній структурі знову відновилася, хоча в 2010 був спад на 3%, до 26,9%. Левову частка поставок, за експертними даними, складає металургійна продукція - приблизно 35%, машини та обладнання - 12-13%. Для порівняння, експорт в РФ складається з машинобудівної продукції приблизно на 35%. Тобто в Європу поставляється набагато менше високотехнологічної продукції, акцентує директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. І це не варто забувати при аналізі збуту українських товарів на євроринки. "Євросоюз споживає з України насамперед сировину і напівфабрикати, - продовжує аналітик, - тоді як наші машини і прилади в Євросоюзі слабо конкурентоспроможні. І Брюссель не поспішає відкривати свої ринки; особливо це стосується сільськогосподарської та кондитерської продукції".
Чи зміниться щось від вступу в ЗВТ з ЄС? Оптимісти запевняють, що так: так, заступник голови вітчизняного МЗС Павло Клімкін вважає, що в результаті вдасться помітно наростити експорт в європейські країни. За словами дипломата, це буде досягнуто за рахунок поглибленого і всеосяжного характеру ЗВТ, що закріплено у відповідних документах: "Це означає лібералізацію не тільки торгівлі товарами і послугами, а й руху капіталів, а також, певною мірою, робочої сили. На відміну від інших ЗВТ з участю Євросоюзу, наша угода передбачає адаптацію українського галузевого законодавства до євростандартів - у сфері транспорту, енергетики, АПК, послуг та ін. Це дозволить послабити нетарифні (технічні) бар'єри і тим самим розширить взаємний ринковий доступ". Договір обмежить можливі заходи торговельного захисту (розслідування, мита), уніфікує правила встановлення походження продукції - цей пункт традиційно важливий для зовнішньоторговельних операцій. Крім того, в документ закладені принципи врегулювання суперечок між компаніями, правила конкуренції, взаємного інвестування тощо.
Фактично все це призведе до поступової інтеграції до спільного ринку Євросоюзу, чого немає в інших прикладах асоційованого членства в об'єднанні, продовжує П. Клімкін. І уточнює: для цього Київ бере на себе навіть більше юридичних зобов'язань, ніж деякі нові країни-члени ЄС. І вже в перший рік після вступу угоди в силу додаткове зростання ВВП України складе приблизно 2%, зазначає уже колишній перший віце-прем'єр і колишній глава Мінекономрозвитку Андрій Клюєв. Також він вважає, що поглиблення євроінтеграції змусить вітчизняні підприємства підвищувати якість товару для збереження конкурентоспроможності. А значить, зробить економіку більш ефективною.
...і вагомі мінуси
Але це поки все теорія. Є підстави вважати, що в останні місяці у відносинах Києва і Брюсселя намітилося охолодження. Нещодавно президент Європарламенту Єжи Бузек навіть допустив введення санкцій проти нашої країни, хоч і "висловив надію", що до цього не дійде. А охолодження означає не тільки затримку ратифікацію на невизначений час, але і те, що Європа зможе поторгуватися за більш вигідні для себе умови зближення. "Так, текст договору погоджений і в найближчі місяці буде парафований. Але при бажанні Євросоюз зможе добитися для себе додаткових бонусів", - вважає заступник голови ради національної Федерації роботодавців Дмитро Олійник. І наводить приклад технічного нормативу REACH ("реєстрація, оцінка та авторизація хімікатів"), за рахунок якого ЄС в останні років 10 міг обходити імпортні нормативи загального характеру. Даний норматив жорстко регламентує вимоги до хімскладу, і далеко не всі виробники здатні їм відповідати. В результаті європейські ринки додатково захищені, і в майбутньому подібні прийоми збережуться.
Директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць додає, що екс-прем'єр Юлія Тимошенко для Брюсселя - швидше привід "покачати права", а не справа принципу: "Не було б Тимошенко, знайшовся б інший casus belli (лат. "привід для війни"): корупція, зарегульованість економіки, "слабкість" демократії, - вважає він. - На ділі ж обережність європейців викликана небажанням порушити баланс своїх і так слабких ринків на тлі нової хвилі кризи в єврозоні. Так, Європі потрібен український імпорт, але вибірково, в основному сировинний".
У свою чергу, Євросоюзу потрібні наші внутрішні ринки, продовжує Д.Олійник. Більше того, впевнений він, ЗВТ сьогодні потрібніші ЄС, ніж Києву - як би дивно це не звучало. На думку фахівця, з початком кризи Україна стала одним із чинників підтримки економічної стабільності єврозони: "Своїм споживанням ми допомогли Європі утримати виробничі показники. Те ж саме буде і при подальшій лібералізації торгівлі: потік європейських товарів зросте, підтримуючи їх виробників. Так що не варто відчувати себе бідними родичами; ми велика індустріальна країна, і свої інтереси треба поважати".
З цим заочно згоден і директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин: "Не потрібно перетворювати завдання і проблеми євроінтеграції на "символ віри", їх треба розглядати тверезо та об'єктивно, з урахуванням національних інтересів". За його словами, в рамках угоди про асоціацію та ЗВТ країна бере на себе великі зобов'язання щодо доступу товарів на свій внутрішній ринок. Солідарний з ним і перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради Владислав Лук'янов: режим вільної торгівлі з Євросоюзом, крім можливих плюсів, небезпечний зростанням імпорту, особливо товарів широкого вжитку. "Але особливих захисних заходів вживати не можна, адже ми обмежені участю в СОТ. Тому боротися з імпортом буде складно, - нарікає депутат. - Що стосується експорту, то в Європі зараз серйозна криза, і Україні варто було б більше розраховувати на ринки провідних країн, включаючи і Китай. У таких країнах є попит на вітчизняну продукцію, плюс прийнятні вимоги до якості товару і термінів поставки".
А за оцінками Євразійського банку розвитку (ЄАБР), запуск ЗВТ з ЄС призведе до зростання українського експорту до Європи на 10% - але при одночасному збільшенні європейського імпорту на 15%. При цьому проросійський ЄЕП, швидше за все, введе проти Києва захисні заходи, передбачені механізмами ЗВТ СНД, в т.ч. мита на рівні тих, що діють у торгівлі з Євросоюзом. Це викличе скорочення товарообігу з ЄЕП приблизно на 2,5%, підкреслює глава правління ЄАБР Ігор Фіногенов. "Причому за рахунок зниження експорту продукції машинобудування, АПК, товарів широкого вжитку, - переконаний він. - Також підвищаться ціни на газ, що відчутно вдарить по економіці України".
Все вищесказане не означає, що "Європа - це погано". Є потенційні плюси, є й мінуси. Але в будь-якому випадку не варто піддаватися політичним емоціям, забуваючи, що зближення з ЄС - лише один з варіантів інтеграції. І при розстановці пріоритетів, як правильно зауважують в МЗС, перш за все, треба просувати власні національні інтереси.
Максим Польовий
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
