1546
Команді Віктора Януковича пророкують розкол
Перестановки, що пройшли напередодні в уряді України, деякі експерти схильні порівнювати з конфліктом, який вибухнув у "помаранчевій" команді президента Віктора Ющенка в 2005 році, коли у відставку були відправлені прем'єр Юлія Тимошенко і глава Радбезу Петро Порошенко, які один одного на дух не переносили. Цього разу президент Віктор Янукович також змінив голову Радбезу і зняв зі свого поста першого віце-прем'єра країни Андрія Клюєва - людину, що входить до першої п'ятірки українського політичного бомонду.
На відміну від часів Ющенка, коли будь-які переміщення політиків у владі супроводжувалися тривалим шумом в ЗМІ, нинішня влада всі свої внутрішні конфлікти від громадськості приховує. Тому залишається тільки висловлювати припущення з приводу того, що саме стоїть за кадровими перестановками, на які глава держави останнім часом настільки щедрий.
14 лютого Віктор Янукович відправив у відставку міністра охорони здоров'я Олександра Аніщенка, пересадивши в його крісло главу Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Раїсу Богатирьову, місце якої, в свою чергу, і зайняв Андрій Клюєв. Буквально за кілька днів до зазначених перестановок президент Центру інноваційного консалтингу КДА Дмитро Корнійчук передбачив, що Клюєв стане одним з тих, кого першим торкнеться караюча рука президента. Пояснюючи свою точку зору, експерт вказав на те, що перший віце-прем'єр, відповідальний в уряді за контакти з ЄС, фактично провалив євроінтеграцію, а також, як міністр економічного розвитку і торгівлі, - і ті реформи, які були анонсовані правлячою коаліцією після приходу до влади.
Пост віце-прем'єра Клюєв дійсно втратив. Як "відступне", пообіцяв Корнійчук, Клюєву повинні були запропонувати пост глави виборчого штабу Партії регіонів на майбутніх парламентських виборах. Але Клюєва відправили в РНБО, який за часів Януковича остаточно втратив будь-який вплив на політичні процеси (місце у виборчому штабі за ним поки заброньовано). До виборів ми ще повернемося, а що стосується Радбезу, то тут, треба зауважити, існують дві точки зору. Однієї з них дотримуються ті, хто вважає, що Клюєва просто "злили", а РНБО при ньому так і залишиться бутафорською конторою. Інші ж вважають, що Янукович і його оточення намірилися зробити з Радбезу ще один центр впливу, який би забезпечував баланс у протистоянні різних угруповань, з яких, власне, і складається вся система влади в Україні.
Прийнято вважати, що згаданих угруповань три: "група Ахметова", вони ж "донецькі", "група Фірташа - Льовочкіна" і власне "сім'я", тобто близьке оточення Януковича. Остання група сформувалася досить недавно, але вже встигла себе зарекомендувати як найбільш агресивна та ласа що до грошей, що до посад.
Наприклад, коли на початку року стали множитися чутки про можливу відставку голови Мінфіну Федора Ярошенка, якого було прийнято вважати "донецьким", на його місце, за оцінками експертів, мітили глава СБУ Валерій Хорошковський з "групи Фірташа" і заступник голови Нацбанку Юрій Колобов, який представляє "сім'ю". Міністерство в результаті отримав Хорошковський. Однак СБУ замість нього очолив Ігор Калінін - людина "сім'ї". Такі ось міркування "на трьох" і визначають зараз всі перестановки у владі.
Але приклавши подібне мірило до нового призначення Клюєва, миттєво заплутуєшся, оскільки і новий глава Радбезу, і його попередниця Богатирьова - "донецькі" (хоча Клюєв і в меншій мірі залежить від клану). Існують дві версії, згідно з якими Клюєв, дійсно, пішов на пониження через конкретні помилки. Перша стосується скандалу з грошима (31 мільйон євро), виділеними Україні з коштів ЄС на програми енергозбереження, але спрямованими на оснащення сонячних електростанцій, що належать бізнес-структурам, які мають відношення до Клюєва. Після цього Євросоюз нібито взагалі зарікся давати Україні гроші.
Друга версія стосується скандалу з підкупом депутатів у Раді. Мовляв, саме Клюєв курирував тих парламентаріїв, які нібито підкуповували опозицію. Втім, більшість спостерігачів вважають цю версію вкрай слабкою, вказуючи на те, що замішаних у скандалі депутатів з групи "Реформи заради майбутнього" "кришувала" адміністрація президента, а не перший віце-прем'єр.
Ймовірним здається припущення, що "сім'я" вирішила всерйоз натиснути на "донецьких" і "фірташівців" почасти й для того, щоб звалити на них невдачі внутрішньої і зовнішньої політики. За такою логікою, наступним відставником повинен стати міністр закордонних справ Костянтин Грищенко як людина Дмитра Фірташа. До нього й так накопичилося чимало претензій (провальні поки що переговори щодо газу з Росією, слабкі зрушення в євроінтеграції), плюс ще тепер треба врівноважити в уряді відставку Клюєва.
У будь-якому випадку, всі, хто гадають про те, чи отримав Клюєв підвищення чи пониження, сходяться на думці, що важливіше дочекатися призначення нового першого віце-прем'єра. Основних кандидатів двоє: вже згадуваний Валерій Хорошковський і віце-прем'єр Сергій Тігіпко, що хоч і розгубив через союз з "регіоналами" і проведення не найвдаліших реформ колишню популярність, але тим не менше володіє потужною харизмою. При цьому Тігіпка, як і українського прем'єра Миколу Азарова, складно назвати представником якоїсь групи впливу. Не виключено, що саме та людина, яка замінить Клюєва, і очолить партійний список "регіоналів" на парламентських виборах. Або виборчий штаб. Хоча, якщо штаб завжди можна доручити якомусь суто технічному фахівцю, то "перший номер" повинен вже до осені стати лідером, за яким потягнеться електорат. В такому випадку варіанти, коли Клюєв очолює штаб, а Тігіпко або Хорошковський йдуть на чолі списку, або Тігіпко очолює штаб (досвід вже є), а Хорошковський - партію, здаються, цілком реальними.
Особливо якщо Хорошковський найближчим часом займе місце Азарова, про що нині говорять усі кому не лінь. В цілому, якщо підсумувати всі прогнози, то в нинішнього голови Мінфіну - найбільш світле майбутнє, аж до президентського поста. Інша справа, що нинішня українська влада стала такою ж кулуарною, як і російська, тому прогнози тут - справа невдячна. Одне зрозуміло точно: три угруповання впливу всерйоз активізувалися в очікуванні виборів. У випадку з "помаранчевими" така активність призвела до розколу єдиного табору і краху правлячої верхівки. На падіння рейтингів Партії регіонів і самого президента приховані міжсобойчики поки що навряд чи впливають - тут все більше залежить від зростання цін, ходу реформ та інших об'єктивних причин. Однак якщо кулуарні конфлікти переростуть у відкриті зіткнення, у влади просто не вистачить запасу міцності, щоб не закінчити так само плачевно, як і команда Ющенка.
Саме з побоюваннями з приводу подібного сценарію, до речі, пов'язують і тенденцію передачі силових структур під контроль "сім'ї". Після того як Ігор Калінін очолив СБУ, на чолі міністерства оборони став Дмитро Саламатін, що також вважається людиною конкретно президента. Якщо врахувати, що МВС очолює приятель сина президента Олександра Януковича - Віталій Захарченко, а Генпрокуратуру - кум глави держави Віктор Пшонка, то слід визнати, що "сім'я" серйозно підстрахувалася на випадок, якщо спровоковані розколом у владі і не найбагатшим життям українці зважаться вийти на вулиці.
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
