10503
"Покращення" триває
— Казна та Політика
З 1 березня українців очікує чергове підвищення тарифів. Зростання цін на воду буде супроводжуватися "війною з тіньовими зарплатами" з боку Мінсоцполітики, що позначиться на житті простих українців. Партія регіонів, що обіцяла поліпшення в соціальній сфері, не поспішає виконувати обіцянки.
Надто вже мінімум
Прожитковий мінімум і мінімальна зарплата з 1 січня 2012 року в Україні становлять 1073 гривні. З 1 квітня вони підростуть до 1094 гривень, а з 1 грудня - до 1134 гривень. У той же час, як зазначає у статті для "Дзеркала тижня" колишній заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко, на ці гроші прожити просто неможливо. "На той прожитковий мінімум і мінімальну зарплату, що встановлені на поточний рік, нереально було прожити вже в липні 2011-го", - говорить він, нагадуючи, що за даними самого Кабінету міністрів України в липні 2011 р. фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб в нашій країні склав 1180 гривень. Але й це ще не все, впевнений Розенко. Так, перший тарифний розряд продовжує залишатися нижче мінімальної зарплати, що йде врозріз з існуючим трудовим законодавством. "Приміром, з 1 січня вчитель першої категорії, лікар, науковий співробітник (11-й тарифний розряд) повинні мати такий посадовий оклад: 1073 (мінімальна зарплата) х 1,97 (тарифний коефіцієнт) = 2114 гривень. Але насправді їх оклад буде менше: 773 (закладено урядом у бюджеті) х 1,97 = 1523 гривень! Як бачимо, тільки за окладом недоплата становить майже 600 гривень", - пояснює експерт. Таким чином, "рідна держава" недоплатить громадянам від 300 до 2500 гривень залежно від тарифного розряду. "Після прийняття держбюджету на 2012 рік вже можна стверджувати, що замість анонсованих урядом підвищень заробітних плат на 20-25% (500-800 гривень) реальне зростання зарплат в середньому за рік у бюджетників складе приблизно 180-250 гривень", - резюмує Розенко.
При цьому, Партія регіонів і чинний президент під час виборів 2009 року обіцяли зростання соціальних виплат і поліпшення матеріального добробуту українців. Але вже сам розмір мінімальної зарплати свідчить про протилежне. За даними Державної служби статистики України, середня зарплата в 2011 році склала 2633 гривні. Навіть на такі гроші в багатьох містах України просто складно вижити. Що ж стосується прожиткового мінімуму, то він майже в два з половиною рази нижче середньої зарплати. І це середньої офіційної зарплати. Адже більша частина українських зарплат, завдяки "розумній" податковій політиці держави, перебуває "в тіні".
Втім, з цим скоро українцям доведеться попрощатися. Міністерство соціальної політики підготувало низку законів щодо боротьби з неофіційними зарплатами, і найближчим часом внесе їх на розгляд до Верховної ради. "Відповідальність держави - це одна складова, і за це з держави треба питати, оцінювати, критикувати. Але й відповідальність суспільства і окремо громадянина повинна бути. Це радянська казка про засіки батьківщини, де можна взяти все", - пояснив заступник міністра Василь Надрага. Те, що горезвісні "засіки батьківщини" для пересічних українців, а не для народних депутатів і великих чиновників, мізерні, Надрагу не бентежить. Боротьба з "зарплатами в конвертах" передбачувано призведе до посилення перевірок. Частині підприємств доведеться терміново переходити на "білу" зарплату. З урахуванням відрахувань у всілякі фонди та податкового навантаження для того, щоб виплачувати співробітникам пристойну зарплату, потрібно скоротити їх чисельність. Робота скороченого, природно, ляже на плечі "колег". Таким чином, частина українців, прогнозовано, може втратити роботу. А частині доведеться працювати ще більше за ті ж гроші. І все завдяки турботі про "засіки батьківщини", які й так порожні для пересічного громадянина.
Для порівняння: в країнах ЄС, куди Україна так прагне, мінімальна зарплата не так сильно відрізняється від середньої. У Франції мінімальна зарплата з грудня 2011 року становить близько 1394 євро при 35-годинному робочому тижні. Середня зарплата в країні - близько 1700 євро. У Німеччині мінімальна зарплата чітко не встановлена: вона відрізняється в різних регіонах і в різних галузях зайнятості. В середньому вона дорівнює 11 євро на годину, тобто при 35-годинному робочому тижні - 1540 євро. Середня зарплата в Німеччині вища, ніж у Франції - близько 2000 євро. Але треба врахувати, що в країні також є соціальна допомога для тих, у кого після виплати всіх рахунків залишається менше ніж 640 євро. При цьому треба враховувати й істотну різницю в зарплатах по регіонах. Втім, така різниця є і в Україні. Що стосується найближчого європейського сусіда і одвічного "адвоката" нашої країни в ЄС - Польщі - тут потрібно зазначити, що мінімальна зарплата дорівнює 1500 злотим - близько 359 євро. При цьому, середня зарплата в країні в січні склала 4015 злотих або 936 євро. Втім, якщо порівнювати легкість ведення бізнесу і податковий гніт, то тут у Польщі значно кращі показники, ніж у України. Але навіть нинішні середні українські зарплати скоро перестануть радувати українців. Адже на носі чергове підвищення тарифів.
Дорогі наші
Підвищення тарифів - болісна тема для українців. Після того, як хвиля народного гніву докотилася до Facebook прем'єр-міністра Миколи Азарова, він пообіцяв ретельно розібратися з "необґрунтованим завищенням". "Анатолій Михайлович, прошу Вас у випадках, коли є необґрунтоване підвищення тарифів, негайно передавати матеріали по цих справах до правоохоронних органів та контролюючих органів", - сказав він на нараді в уряді профільному міністру Анатолію Близнюку. Азаров попросив взяти такі справи на контроль та заступника Генерального прокурора Віктора Занфірова. "Підключитися до цієї роботи повинні Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг, Антимонопольний комітет України та Агентство з цінової політики", - пояснював голова уряду. Трохи пізніше прем'єр запропонував свій спосіб боротьби з високими платежами за тепло. "Треба зупинити неаргументоване зростання тарифів. Ми пішли на перегляд один раз, підняли. Треба зупинитися, треба займатися вдосконаленням, займатися тим, щоб на котлах поліпшити енерговитратність. Достовірна оцінка реальних енерговитрат потрібна не тільки для населення, а й для всієї країни", - сказав він, кажучи про необхідність енергоаудиту.
Втім, слова - словами, а на ділі все трохи інакше. З 1 березня українців очікує чергове зростання тарифів. На цей раз на воду. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринку комунальних послуг (Нацкомуслуг), узгодила з 1 березня 2012 року підвищення в середньому на 7,8% тарифу на водопостачання та водовідведення для населення. "Сьогодні в середньому підвищили для підприємств на 7,8%. Щоб люди розуміли: в середньому по Україні відро води коштувало 2,44 копійки, зараз буде коштувати 2,46 копійки. Тобто, дуже незначне підвищення", - заспокоює українців голова Нацкомуслуг Валерій Саратов. За його словами, при коректуванні тарифів та їх приведення до економічно обґрунтованого рівня враховувався виключно зростання вартості електроенергії в структурі собівартості. "Ми повинні це враховувати, тому що інакше водоканали не зможуть вам (населенню - Ред.) подати воду", - сказав Саратов. Однак цифри, наведені Саратовим, не викликають довіри. Якщо зростання тарифів буде 7,8%, то умовне "відро води", про яке сказав голова Нацкомісії, буде коштувати ніяк не 2,46 копійки, а 2,63 копійки. Крім того, зараз тариф на холодну воду в Києві, який знаходиться на берегах досить повноводного Дніпра, становить 0,318 копійки за літр або 3,18 гривні за кубічний метр. У звичайному відрі - 10 літрів, таким чином вартість відра холодної води в Києві - 3,18 копійки. Хоча, може, голова Нацкомісії мав на увазі якесь інше відро... Загалом, про розміри нових тарифів українці дізнаються після 1 квітня, коли отримають "березневі" платіжки.
Громадянам України доведеться платити державі більше, а отримувати - менше. І то - не сповна. Говорячи про фінансову дисципліну "маленького українця", державні мужі чомусь не люблять згадувати про те, що самі подібної дисципліною похвалитися не можуть.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
