Банківське реформаторство-2012: від А до Я (частина 2) — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Банківське реформаторство-2012: від А до Я (частина 2)

2167
Ми продовжуємо огляд змін у банківському законодавстві, які найбільшим чином вплинули на діяльність банків.
Продовження. Початок читайте тут.
Реформа №3 - Картковий бізнес, або "з миру по нитці - голому сорочка" - не зовсім реформа банківського сектора, але завдяки їй картковий бізнес розвивається стрімкими темпами і приносить банкам суттєві доходи. Цим банкіри зобов'язані таким нововведенням:
Здійснення розрахунків у торгівлі з використанням спеціальних платіжних засобів (Закон "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", постанови КМУ від 29.09.2010 № 878 та від 29.06.2011 № 706): обов'язок торговців, що здійснюють господарську діяльність, з 31 грудня 2011 забезпечити можливість для розрахунку за товари з використанням платіжних засобів, при цьому за порушення даної вимоги чинного законодавства передбачена адміністративна відповідальність.
Результати реформи: розрахунково-касове обслуговування клієнтів та обслуговування пластикових карт принесли довгоочікувані доходи банкам. Розглянуті реформи регуляторів у цій сфері були до речі, оскільки кількість бажаючих стати власниками платіжних засобів і встановити у себе платіжні термінали зростає. В результаті в 2011 році банки значно підвищили свою прибутковість і надалі планують розвивати цей напрямок. Водночас обмежені ресурси банків і підприємців, а також досить низький рівень розуміння основною масою населення переваг використання платіжних засобів є стримуючими факторами для розвитку цього напрямку. А щоб ресурсів у банків стало більше, треба, щоб банків стало менше, і в цьому напрямку теж є певні реформи.
Реформа №4 - "Капітальна" реформа, або "революція без жертв не буває" - реформа являє собою один із кроків на шляху до глобалізації банківської системи країни, в рамках якої відбулося таке:
Підвищення вимог до капіталу банків (Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків", зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність", постанови НБУ від 08.09.2011 № 306 та від 17.11.2011 № 410): мінімальний розмір статутного капіталу банку на момент реєстрації повинен становити не менше 120 млн.грн., при цьому діючі банки зобов'язані виконати ці вимоги протягом 5 років (спершу передбачалося встановити вимоги до капіталу на рівні 500 млн. грн.).
Можливо, регулятори не мали на меті закрити дрібні і середні банки. Швидше ці нововведення - спроба перекласти на плечі власників банків частину ризиків по виконанню зобов'язань перед вкладниками і кредиторами, оскільки в період кризи деяким великим банкам вдалося вижити лише завдяки підтримці держави, і при повторенні кризи такої підтримки може не вистачити.
Також в рамках цієї реформи:
спрощена процедура державної реєстрації банків поряд з усіма суб'єктами господарювання, при цьому за Національним банком збережені функції узгодження статутів та ведення Державного реєстру банків, а також НБУ може ухвалити рішення про заборону певній особі бути власником банку;
при погодженні статутів у Національний банк в установленому порядку подаються відомості про структуру власності, ділову репутацію та фінансовий стан засновників, при цьому засновники зобов'язані дотримуватися встановлених вимог до ділової репутації та фінансового стану протягом усього часу свого засновництва;
банкам забороняється укладати договори з пов'язаними особами на сприятливіших умовах, а також оновлено порядок ліцензування банківської діяльності (в т.ч. встановлено вимогу переоформити ліцензії діючим банкам протягом 6 місяців), порядок відкриття відокремлених підрозділів банків, вимоги до зовнішнього аудиту банків, продовжено термін повноважень тимчасової адміністрації для системних банків.
Дані нововведення - ще один крок на шляху до прозорості та підвищення професіоналізму банківського бізнесу, що є важливою передумовою для підвищення довіри вкладників до банківської системи.
Результати реформи: минулий рік змусив замислитися власників дрібних і середніх банків про те, чи надовго вони в банківському бізнесі і яка їхня головна мета - заробити з мінімальним ризиком для себе, але максимальним - для вкладників і кредиторів, чи все-таки поповнити капітал свого банку. В кінцевому підсумку нові вимоги до капіталу затверджені на цілком прийнятному рівні і термін для виконання цих вимог встановлено достатній. За 2011 рік власники 92 банків поповнили капітал, при цьому кількість банків, які необхідно докапіталізувати відповідно до нових вимог, скоротилася з 72 до 54, в т.ч. за рахунок ліквідації трьох банків. На жаль, інвестування в капітал банку при нинішніх умовах - збиткове заняття, оскільки крім зниження прибутковості минулий рік окреслив тенденції до підвищення затратоємкості банківської діяльності як наслідок наступних реформ.
Реформа №5 - Персональні дані, або таємниця на таємницю - реформа зачепила всі сфери підприємницької діяльності, не оминувши і банки, і в цьому напрямку регулятори придумали таке:
Персональні дані тепер під захистом (Закон "Про захист персональних даних", постанова КМУ від 25.05.2011 № 616, наказ Мін'юсту від 30.12.2011 № 3659/5): законодавче врегулювання питання захисту персональних даних, в т.ч. встановлення заборони на поширення персональних даних без згоди суб'єкта цих даних, особливий порядок обробки таких даних і обов'язок реєструвати бази даних, що використовуються, в спеціальному реєстрі.
Крім того, з початку 2012 року мав набрати чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних", що встановлює кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Даний термін перенесено на 01.07.2012, оскільки сам Закон "Про захист персональних даних" відправлений на доопрацювання.
Специфіка банків така, що основна маса використовуваних персональних даних відноситься до банківської таємниці, порядок розголошення якої регламентується Національним банком, при цьому регуляторні документи НБУ щодо обробки персональних даних ще не затверджені.
У той же час банки використовують і не пов'язані з банківською таємницею персональні дані, порядок роботи з якими вже регламентований.
Результати реформи: нововведення про захист персональних даних - значний крок у бік цивілізованого банківського бізнесу і сприяє зміцненню довіри вкладників до банків, в той же час дане питання ще недостатньо врегульовано підзаконними актами, та й сам закон викликає більше запитань, ніж відповідей. При цьому робота вже кипить і коло регуляторів, що регламентують і перевіряють діяльність банків, знову розширилося. Виконання норм закону вимагає від банків додаткових зусиль і ресурсів для реєстрації використовуваних баз, зміни договорів з клієнтами та отримання погоджень клієнтів на використання їхніх даних, а також на доопрацювання програмно-технічного забезпечення з урахуванням нових вимог. При цьому банківські генії програмно-технічного забезпечення не на жарт здивовані такою реформою.
Реформа №6 - Інформаційна безпека, або "зроби те, не знаю що" - дана реформа також уособлює прагнення до цивілізації і зниження супутніх банківській діяльності ризиків в епоху стрімкого розвитку інформаційних технологій:
Впровадження стандартів інформаційної безпеки (постанова від 28.10.2010 № 474): впровадження стандартів з управління інформаційною безпекою в банківській системі, в основі яких відповідні міжнародні стандарти (ISO / IES 27001:2005, ISO / IES 27002:2005) і вимоги щодо захисту інформації відповідно до потреб банків і вимогами НБУ. Банки повинні були до 01.10.2011 впровадити зазначені стандарти, і Національний банк мав намір з цієї дати проводити перевірки інформаційного ризику і застосовувати адекватні заходи впливу в разі порушення банками вимог з управління таким ризиком. На додачу до стандартів 01.03.2011 банкам надано Методичні рекомендації щодо впровадження системи управління інформаційною безпекою та методики оцінки ризиків відповідно до стандартів НБУ.
Результати реформи: впровадження стандартів інформаційної безпеки - необхідні заходи для підвищення надійності та інвестиційної привабливості банків, але оскільки самі стандарти є трохи адаптованим перекладом відповідних міжнародних документів і регламентують концептуальні питання інформаційної безпеки, недостатньо роз'яснюючи питання їх практичної реалізації, робота над їх впровадженням почалася не відразу. Після отримання методичних рекомендацій НБУ і загрози всіх перевірити і покарати процес пішов, однак ресурсів і часу у банків для виконання вимог регулятора у встановлені терміни не вистачило. Вільних ресурсів у банків в даний час мало, а витратних вимог у регуляторів - багато, в тому числі і наступна реформа.
Реформа №7 - Фінансовий моніторинг, або верховенство процесу над результатом - як завжди, своєю активністю регулятори відзначилися в сфері протидії легалізації доходів, де відбулися такі зміни:
Нововведення в сфері протидії легалізації доходів (зміни до Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму", постанова НБУ від 31.01.2011 № 22): встановлюється порядок управління ризиками легалізації, порядок зупинення підозрілих фінансових операцій, регламентовані ділові відносини з політичними діячами, уточнено заходи впливу за порушення законодавства у сфері протидії легалізації, заборону подальшого моніторингу операцій під час проведення перевірок НБУ.
Крім того, відповідно до вищезазначених змін і просто для емоційного струсу затверджено такі документи:
зміни до Складу реквізитів та структури файлів інформаційного обміну між уповноваженим органом та банками (постанова від 25.05.2011 № 164);
Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (постанова від 20.06.2011 № 197);
Положення про застосування НБУ санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (постанова від 15.06.2011 № 192).
Результати реформи: щодо нововведень у сфері протидії легалізації можна зайвий раз переконатися, що фінансовий моніторинг уже вийшов за рамки протидії легалізації і розвивається сам по собі.
Впровадження системи оцінки ризику легалізації та інших документів потребувало додаткових зусиль і ресурсів для доопрацювання програмного забезпечення банків. Вимога про припинення подальшого моніторингу операцій клієнта при проведенні перевірки НБУ ледве вписується в рамки зобов'язань банків перед Законом про протидію легалізації, але при цьому закриває лазівку для банків, що дозволяє уникати штрафних санкцій за результатами перевірок.
Загальним результатом розглянутої чудової сімки реформ є те, що банкіри здорово втомилися. Регулятори лякають перевірками та санкціями, при цьому реформ багато, а працівників після скорочень залишилося мало, та й пріоритети у банкірів зараз зовсім інші - як би протриматися і хоч щось заробити.
Тому досить корисні нововведення регуляторів якось загубилися в масі інших листів, постанов і розпоряджень. Але враховуючи, що законодавство пишеться не на один день і розраховано на перспективу, швидше за все, ці нововведення принесуть свої плоди в майбутньому, і ці реформи далеко не останні. Далі Prostobankir.com.ua пропонує послухати думки експертів, обговорити деякі свіжі документи, що набирають чинності з початку поточного року, розглянути цікаві законопроекти, а також спробувати зробити деякі прогнози.
Думки експертів про законодавче регулювання-2011
Андрій Пічугін, начальник управління активами і пасивами ПАТ "АктаБанк"
На наш погляд, регуляторна політика НБУ в 2011 році була в цілому адекватна і відповідала ситуації в банківському секторі України.
Безсумнівно, будь-які регуляторні зміни НБУ впливають на банки, тому що змінюються "правила гри". Наприклад, при формуванні обов'язкового резерву зміна ставок резервування, розміщення частки обов'язкового резерву на окремому рахунку, облік фінансових інструментів, які зараховуються до розрахунку обов'язкового резерву, призводять до змін в обсязі високоліквідних коштів банку. Або заборона кредитування фізичних осіб в іноземній валюті підвищує попит на ресурси в гривні для банків, які працюють в сегменті кредитування фізичних осіб.
У 2011 році пріоритетними завданнями для НБУ, на наш погляд, залишалися стабільність банківської системи і стабільність національної валюти. У 2011 році в цілому ці завдання виконані. Але необхідно пам'ятати, що НБУ не є всесильним, стабільність банківської системи і курс гривні залежать від стану та очікування розвитку економіки України, економічної політики уряду, процесів в економіці інших країн.
Ростислав Берегій, начальник управління планування та бюджетування АТ "ЕРДЕ БАНК"
В цілому, в 2011 році діяльність регулятора була дуже плідною і, за результатами року, адекватною і ефективною.
Незважаючи на той факт, що більшість постанов НБУ носило по своїй суті скандальний характер (підвищення вимог до капіталу банків, боротьба за дедоларизацію економіки України, стримування інфляційних процесів тощо), все-таки до кінця 2011 року вони зробили позитивний вплив на ситуацію на банківському ринку, і НБУ виконав свою головну функцію, а саме - забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Водночас, багато критиків відзначають, що дана політика в подальшому може призвести до протилежного результату, однак, про це зараз судити ще досить рано.
Якщо говорити про банківську систему в цілому, то всі заходи, які були спрямовані на дедоларизацію економіки України (зміна розміру ліміту довгої валютної позиції, обмеження при обміні валют, зміна ставок резервування по валюті, заборона споживчого кредитування в доларах тощо), так чи інакше, вплинули на управління банками. Банки швидко відреагували на них і прийняли відповідні управлінські рішення.
На мій погляд, головними завданнями НБУ були: стабільність національної валюти, дедоларизація економіки України, стримування інфляції, при цьому забезпечення економіки необхідним обсягом грошової маси, який був необхідний для забезпечення зростання ВВП України. В цілому, за підсумками минулого 2011 року, НБУ утримав контроль над ситуацією, і активно шукає інструменти щодо забезпечення стабільності національної валюти, що, на мою думку, є найбільш важливим для банківського сектора. На мій погляд, основною проблемою для НБУ в 2012 році залишиться відновлення довіри населення до національної валюти України.
Костянтин Юхименко, Заступник Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк"
На тлі попередніх років активність законодавця в 2011 році була значною, що відобразилося і в банківській сфері. Аналізуючи законодавчі зміни в різних галузях життєдіяльності країни, можна зазначити, що в безпосередньо банківських законах минулого року простежувалася деяка послідовність. Цей висновок можна віднести і до витіснення іноземної валюти з грошового обігу, і до регулювання споживчого кредитування.
Знаковим явищем минулого року стало відновлення права законодавчої ініціативи Національного Банку, яке повернулося разом з поверненням країни до Конституції зразка 1996 року.
Не можна сказати, що регулятор активно користується цим конституційним правом, але його значимість можна оцінити на прикладі Закону України, яким було скасовано збір до Пенсійного фонду з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти. У ситуації, коли на початку 2011 року на валютно-обмінному готівковому ринку панувало повне нерозуміння в питанні сплати збору до ПФУ, з моменту реєстрації Національним Банком законопроекту в парламенті до підписання закону Президентом пройшло всього дев'ять днів.
Не можна не відзначити позитивну роль банківських асоціацій у законодавчому процесі, активність яких істотно підвищилася з появою нового гравця в особі НАБУ. Даний факт лише підтверджує те, що і серед банківських асоціацій конкуренція приносить користь.
Оцінюючи загальний стан законодавства в банківській сфері в цілому, хочеться спостерігати суттєві якісні зміни і системний підхід. Це навіть більше стосується підзаконних нормативних документів, що регулюють систему реєстрації прав на нерухомість, виконавче виробництво, застосування позасудових способів стягнення і т.д. Також хочеться сподіватися, що з наближенням парламентських виборів у законодавчій практиці не відродяться популістські мотиви, бо в парламенті вже знаходяться законопроекти, що істотно обмежують права банків-кредиторів. Дані кроки можуть послабити і без того низький рівень платіжної дисципліни і культури боргових відносин у нашому суспільстві.
Далі буде ...
За матеріалами:
Простобанк Консалтинг
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас