1118
Річний атестат
— Валюта
Українські банки знову у збитках. Результат мінус 7,7 млрд. грн. - в два рази краще від 2010 року і більш ніж в п'ять разів менше, ніж втрати 2009-го. Але це не виправдання, кажуть банкіри. І звинувачують у річному провалі кількох ключових гравців ринку.
Винуватці
Збитки банківських установ стали вже звичним явищем, тому великих прибутків особливо ніхто не чекав. Крім самих фінансистів. До осені 2011 року все складалося так, що ринок вперше після кризи повинен був вийти в плюс. У числі передумов називалося відновлення кредитування, кілька місяців банки отримували прибуток, а співвідношення доходів і витрат покращилося. За рік система отримала доходів на 6 млрд. грн. більше (142,8 млрд. грн.), а витрати вдалося втримати майже на рівні 2010-го (зростання на 0,5 млрд. грн. - до 150,5 млрд. грн.). Заступник голови правління банку "Контракт" Павло Крапівін визнає, що більшість прогнозів виявилися занадто оптимістичними, а реальною оптимізацією витрат багато банків зайнялися тільки восени, так і не дочекавшись пожвавлення бізнесу і вкотре відчувши нестачу грошей.
"Якщо подивитися на результати окремих банківських установ, то загальний збиток банківської системи в 2011 році пояснюється негативним результатом всього лише декількох банків", - нарікає начальник відділу аналізу і досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб. Перш за все мова йде про два націоналізовані банки, реабілітація яких ще триває. Збитки Укргазбанку склали 3,6 млрд. грн., хоча в 2010-му фінустанова отримала прибуток. Родовід Банк, на базі якого уряд восени ухвалив рішення створити санаційний банк, зменшив збиток в 2011 році до 1,4 млрд. грн. Третій націоналізованій фінустанові - банку "Київ" - вдалося отримати 17 млн. грн. прибутку. Раніше проблемний Надра Банк також вийшов в плюс на 2 млн. грн.
У список збиткових потрапили і ті банківські установи, які до сих пір не завершили формувати резерви під проблемні кредити. Традиційним лідером з втрат став УкрСиббанк, що належить французам, зі збитками 3,7 млрд. грн. Незважаючи на скорочення бізнесу, оптимізацію витрат, зміну валюти позик, втрати в порівнянні з минулим роком зросли на чверть. Всьому виною кредити, видані до кризи, виправдовуються в банку. Частину з них вдалося продати (близько 10 млрд. грн), частину списати. Але процес ще триває, і на покриття ризиків в минулому році УкрСиббанку довелося "заморозити" 5,5 млрд. грн. За підсумками 2012-го у фінустанові розраховують на прибуток.
Банк Форум в 2011-му спрацював більш ефективно. Якщо за підсумками 2010 року він входив до трійки найбільш збиткових, то в 2011-му йому не вистачило 800 млн. грн., щоб показати позитивний підсумок роботи. Не дотягнув до прибутку і банк Костянтина Жеваго "Фінанси та Кредит", отримавши майже 80 млн. грн. збитку. Поліпшили свої показники два російські банки - ВТБ Банк і Промінвестбанк: у 2010 році вони були в мінусі, тоді як за підсумками 2011-го отримали прибуток. У Кредитпромбанку протилежний результат. В цілому на групу найбільших українських банків припадає майже 10 млрд. збитків, з яких дві третини отримані двома фінустановами. В Dragon Capital впевнені, що в поточному році ситуація зміниться, і банки точно покажуть прибуток. "Ми вже не чекаємо побачити негативний результат у великих іноземних банків, у тому числі в УкрСиббанку, Банку Форум, а також рекапіталізованих Укргазбанку і Родовід Банку", - говорить аналітик компанії Анастасія Туюкова.
Експерти відзначають, що у кожної фінустанови ситуація особлива. Наприклад, у випадку з банком "Фінанси та Кредит" всі проблеми списуються на потреби компаній однойменної групи. Неофіційно фінустанову навіть прозвали "скарбничкою" Жеваго. Передбачається також, що банк далекий від справедливого розміру резервів. Тому не виключено, що його збитки можуть ще вирости.
Цікаво порівняти результати Райффайзен Банку Аваль і УкрСиббанку. Обидві фінустанови розвиваються за схожим сценарієм, обидві належать іноземним групам, але сьогодні перша має прибуток, а друга збиток. "Райффайзен Банк Аваль почав раніше оптимізувати мережу, у банку вища чиста відсоткова маржа. Скорочення портфеля УкрСиббанку не пропорційно скороченню адміністративних витрат", - пояснює ризик-менеджер компанії "Ренесанс Капітал" Дмитро Куклін. В цілому, каже експерт, саме в минулому році багато хто зрозумів, що криза - це, по-перше, надовго, а, по-друге, клієнти мають проблеми не з ліквідністю, а з платоспроможністю. У першому випадку треба просто почекати, а в другому, щоб оживити клієнта, треба списувати частину боргу.
Однак просто забути про борги клієнтів банкіри не можуть. Тому, часто маючи позитивний операційний прибуток, в банках воліють відкласти гроші на резерви і показати збиток. За словами заступника голови правління VAB Банку Сергія Борисова, потрібно розрізняти баланс банку і реальну діяльність фінустанови. Якщо на балансі проблемні активи не зменшилися, значить, банк і далі змушений формувати резерви. "Якби прибрати зараз старі "гріхи" у вигляді проблемних активів, то банки змогли б вже показати плюс. Є комісійний дохід, невисока кредитна активність, однак разом з тим всі результати цієї діяльності часто перекриваються тими відрахуваннями в страхові резерви, які в тому числі впливають на фінансовий результат банку", - говорить Борисов. Так пояснюється і збиток УкрСиббанку, який показав би прибуток, якщо б не відніс до резервів понад 5 млрд. грн. До формування резервів Укргазбанк також був у плюсі: прибуток склав 379 млн. грн. Але, за словами першого заступника голови правління Укргазбанку Станіслава Шлапака, рекомендація зарезервувати 3,8 млрд. грн. надійшла від міжнародних аудиторів.
Є позитив
Торік банки видали кредитів на 70 млрд. грн. більше. Це рекордні після кризи 9% зростання, у порівнянні з "+1%" в 2010-му і "-6%" в 2009 роках. Головними позичальниками були компанії, населення поки обережне, і нові кредити не перевищили погашення старих. Довіри до банківської системи за рік не додалося: незважаючи на зростання внесків від населення на 35,5 млрд. грн. і компаній на 42,2 млрд. грн., дві третини депозитів фізосіб були оформлені на строк до одного року. Грошовий приплив пояснюється, в тому числі, і підвищенням відсоткових ставок за внесками - минулої осені вперше з 2008 року багато банківських установ першої десятки пропонували депозити зі ставками вище 20% річних у гривні. Дмитро Сологуб пояснює це тим, що банкам довелося реагувати на нестачу коштів. "Відіграти" подорожчання пасивів за рахунок зростання кредитних ставок вдалося лише частково, відзначає Павло Крапівін. За даними НБУ, на кінець січня середньозважена ставка кредитів для фізосіб становила 26,1%, для юросіб - 15,3%.
НБУ стимулює підопічних до активного кредитування: наприкінці року регулятор послабив вимоги до застав за кредитами. Це може звільнити близько 5-7 млрд. грн., припускає начальник управління планування та бюджетування Ерде Банку Ростислав Берегій. Однак дуже сумнівно, що вивільнені кошти будуть спрямовані на пряме кредитування. Швидше за все, говорить Берегій, банки переглянуть кредитні портфелі, а пом'якшення торкнуться лише нових позичальників. З такими вимогами за підсумками поточного року фінустанови цілком зможуть, нарешті, показати прибуток. Крім того, норми постанови також зближують національні та міжнародні стандарти звітності.
Сергій Борисов наводить такий приклад: раніше банк мав кредит на один мільйон гривень і відповідну заставу. Через деякий час забезпечення знецінилося до 500 тис. грн. (або позичальник перестав справно обслуговувати кредит), і регулятор вимагав від банків або збільшувати застави, або доформовувати їх за рахунок фінансового результату, створюючи резерви. Постанова НБУ змінює ситуацію. Банкам дали можливість враховувати метал під 80% (проти 60% раніше), тобто той метал, який оцінювався в 600 тис. грн., тепер буде коштувати 800 тис. Це на руку банкірам. Однак вся справа в тому, що більша частина застав - це матеріальні цінності, які не можуть бути реалізовані в один момент, і зміна коефіцієнта застави просто змінить балансові показники банку, підтвердивши, що у фінустанови стало більше застави, тобто менше ризику, і нічого більше. Баланси зміняться, але ліквідності банкам це не додасть.
У той же час за кредитними операціями чиновники хочуть внести і низку обмежень: наприклад, заборонити рекламу без детальної інформації про умови. Банкіри неоднозначно оцінюють спроби НБУ, з одного боку, вплинути на зростання позик, а з іншого - знизити ризики системи. Адже все, що пов'язано з рекламою, торкнеться, в першу чергу, роботи з населенням щодо споживчих позик, автокредитування, кредитів готівкою. За словами генерального директора Platinum Bank Грега Краснова, кількість конкурентів у цьому сегменті за останній рік подвоїлася. Споживче дає найвищий дохід навіть за умови підвищених ризиків. Згідно з Індексом КредитМаркет, в споживчому ефективна ставка становить сьогодні 121,85% річних, за картковими кредитами - 56,2%, автомобільними - 40,1%. Іпотека на цьому тлі виглядає найдешевшою - 25,16%. Але й найбільш проблемною, адже в економіці немає довгих ресурсів. "Поки він (довгий ресурс. - Ред.) не буде створений - шляхом посилення пенсійного та страхового секторів і створення економічної і політичної передбачуваності, іпотеки не буде", - підсумовує Грег Краснов. А значить, цього року розраховувати на дешеві кредитні ставки на придбання житла не доводиться. І найпривабливішими залишаться кредити компаніям і короткострокові позики населенню.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
