2533
Янукович замінив шило на мило
— Казна та Політика
8 лютого президент України призначив нового міністра оборони. Ним став колишній глава "Укрспецекпорту", а потім - концерну "Укроборонпром" Дмитро Саламатін. Більш дивну кандидатуру на пост міністра оборони складно уявити, запевняють експерти. Адже у Саламатіна є всі задатки для того, щоб піти по стопах попередника.
Непрофільний міністр
Призначення попереднього міністра в 2010 році викликало багато питань і шквал критики. До того, як стати міністром оборони, адмірал Михайло Єжель вже мав звинувачення з боку ГПУ у незаконному продажі допоміжних кораблів ВМС. Після того, як Єжель став міністром, скандали не припинилися. Навпаки, в лютому 2011 р. його звинуватили вже в зриві постачання продуктів для армії і преференції для "свого" постачальника харчування. З урахуванням всього вищенаведеного складно було очікувати, що і піде міністр за своїм бажанням або тоді, коли розпустять Кабінет міністрів. Тим більше, в пресі вже не раз з'являлися повідомлення про можливу відставку міністра, викликані різкою критикою діяльності оборонного відомства з боку президента України Віктора Януковича. Наприклад, влітку 2011 року президент при інспекції аеродрому "Бельбек" дізнавшись від військових льотчиків про те, що з 20 бойових літаків може злетіти лише один, зробив Єжелю догану. Таким чином, відхід міністра оборони внаслідок корупційного скандалу складно назвати "дивним". 6 лютого на засіданні Кабінету міністрів України Єжель намагався провести через уряд проект постанови про передачу землі під Києвом на потреби Адміністрації президента, Кабміну та Міноборони. 60 гектарів землі з підведеними комунікаціями, що знаходяться на 32-му кілометрі Житомирської траси, рішенням Міноборони були занесені в список "надлишкового майна". Землю хотіли поділити на ділянки по 20-30 соток під будівництво котеджів. Проти подібного "відведення" різко виступив новопризначений міністр фінансів Валерій Хорошковський, який назвав прохання Єжеля банальним "розпилом". Через 2 дні - 8 лютого Єжель не з'явився на засіданні Кабміну - його викликали до президента. Підсумок зустрічі з Януковичем - відставка.
В той же день з'явилися і дані про призначення нового міністра оборони. Ним став... глава "Укроборонпрому" Дмитро Саламатін. На відміну від попередника, до армії Саламатін практично не має відношення. Він не займав командних посад, і навряд чи в нього є необхідна для командування українськими Збройними силами підготовка. За фахом Саламатін - гірський інженер. Пізніше, після перепідготовки, Саламатін став інженером-економістом. В українській політиці він встиг відзначитися в кількох скандалах. Так, активно обговорювалася участь Саламатіна в жорстокій бійці у Верховній Раді після підписання Харківських угод. Пізніше, 16 грудня 2010 р. Саламатін - уже глава "Укрспецекспорту" жорстоко б'є "бютівців", які заблокували трибуну Верховної ради. Пізніше в ЗМІ потрапила новина про те, що Саламатін побив директора держпідприємства "Термохолод". При цьому, колишній глава "Укрспецекспорту" довгий час не здавав депутатський мандат, хоча зобов'язаний був це зробити. Крім того, українським громадянином Саламатін став лише в 1999 році. Таким чином, кандидатура нинішнього міністра оборони більш ніж спірна. Це третій після Валерія Шмарова та Юрія Єханурова міністр оборони без військової освіти або, на крайній випадок, досвіду роботи в спецслужбах. При цьому, вищезгадані міністри не раз піддавалися критиці за свою діяльність. При цьому, причиною промахів міністрів називали в тому числі відсутність військового досвіду. Зараз же перед військовим відомством дуже гостро стоїть питання реформування. І непрофесіонал може просто знищити українські Збройні сили. Можна, звичайно, апелювати до досвіду тих же США, де міністр оборони теж не завжди військовий. Але там у міністра є реальна противага - комітет начальників штабів, який серйозно впливає на політику оборонного відомства і в крайньому випадку може апелювати до президента. У нас подібної структури немає.
Так навіщо Януковичу призначати на пост настільки одіозну і неоднозначну фігуру? Це нагадує таку собі спеціальну олімпіаду, де учасники як на підбір - один гірший від іншого, а хто б не виграв - все одно залишиться в програші. Тим більше, на місце Саламатіна призначили людину, з вини якої Україна опинилася восени 2011 року втягнута в скандал з Азербайджаном, який, на думку деяких, відгукнувся зривом угод про постачання азербайджанського газу в Україну.
Чого чекати українській армії?
Після новини про призначення нового міністра оборони коментарі політиків не змусили себе чекати. "Регіонал" Олександр Кузьмук, який найдовше перебував на посаді міністра оборони, так прокоментував призначення Саламатіна: "Один відмучився, а іншому бажаю успіху". Небагатослівність Кузьмука, який нічого так і не сказав про новопризначеного міністра, красномовна - фактично, якось охарактеризувати людину, без досвіду служби в "силових" структура досить складно навіть однопартійцю і досвідченому військовому. Заслуговує уваги і те, як Кузьмук охарактеризував службу попередника Саламатіна. Інакше як "мукою" для Збройних сил країни назвати перебування на посту міністра оборони сьогодні дійсно складно. Ця посада вимагає неабияких особистих якостей і готовності до жорстких, радикальних реформ. Чи є такі якості у Саламатіна, який раніше якщо і займався чимось пов'язаним з армією, то це були питання продажу зброї і "послуг військового та спеціального призначення".
На відміну від члена ПР, опозиціонери були набагато говіркішими. "Мене не здивувало і не дивує те, що пана Саламатіна призначили на посаду міністра оборони. Єдине, що я не знаю, яке він має відношення до армії", - прокоментував призначення Саламатіна "бютівець" Андрій Шкіль. "Це продовження лінії нинішньої влади, тобто призначати своїх незалежно від того, якими б вони не були. Найголовніше, щоб свій... Я вважаю, що це прискорить завершення володарювання нинішнього керівництва України", - конкретизував опозиціонер. З ним солідарний і "нунсівець" Геннадій Москаль. "Як можна з такою біографією ставити на такі високі державні посади? А потім ще дивуватися, що з якогось переляку падає рейтинг правлячої партії", - дивувався Москаль 8 лютого. Особисті характеристики Саламатіна від Москаля: "невихований" і "хамовитий". "Що він там "дідівщину" буде розводити в армії? Чи буде він користуватися авторитетом?", - дивується екс-міністр внутрішніх справ.
Інший представник опозиції - екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, був, мабуть, найбільш багатослівним з тих, хто висловився. "Саламатін не проявив себе як людина, яка розуміється на військовій політиці, військовій стратегії, і я не впевнений, що він взагалі усвідомлює ту сферу, за яку йому тепер доведеться відповідати. Ця людина жодного разу не висловлювалася і, очевидно, не має власного розуміння напрямів реформування і розвитку Збройних сил, підвищення їх боєздатності, що створить серйозні проблеми в практичній діяльності", - зазначив Гриценко. Втім, за його словами, "бойове минуле" у Саламатіна таки є. "У той же час Саламатін добре відомий всій країні і за її межами як один з бійців Партії регіонів у парламенті, який брав безпосередню участь в бійках проти опозиції, після яких депутати з двох фракцій (БЮТ і НУ-НС - Ред.) опинялися на лікарняних ліжках", - охарактеризував екс-міністр нинішнього міністра оборони. Як і Шкіль, Гриценко вважає, що головне, чим керувався український президент при призначенні Саламатіна - особиста відданість останнього, "готовність виконати будь-який наказ". "Це призначення не демонструє готовність Віктора Януковича реалізовувати кадрову політику, яка була б дійсно спрямована на просування і захист інтересів держави", - зазначив Гриценко. "Янукович таким призначенням, очевидно, не дасть поштовх серйозній системній оборонній реформі, але буде спокійним за те, що армія знаходиться під надійним контролем міністра Саламатіна", - резюмував екс-міністр оборони.
Таким чином, чекати українській армії радикальних реформ, а значить і поліпшення стану навряд чи слід. Очевидно, та стагнація, в якій знаходяться Збройні сили України, продовжиться ще не один рік. Зате буде всеперемагаюча стабільність при мізерному фінансуванні. При цьому навряд чи нового міністра сприймуть самі військові. Все-таки армія втомилася від непрофесіоналів. Тим більше, ця людина приходить напередодні обіцяного великого скорочення ЗСУ. За якими критеріями він буде визначати необхідність скоротити ту чи іншу частину? Чи будуть це критерії, які виходять з необхідності забезпечити безпеку держави? Або, що більш очікувано від людини з бізнес-структур, це буде питання виключно "економічної доцільності" в розумінні її українською владою? Українська армія могла б стати серйозною противагою МВС, що все більше мутує і набуває страшних рис. І, як це було в Грузії, служити гарантією того, що реформи відбудуться у всіх силових відомствах. Але цього не станеться. Принаймні, поки.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
