1115
Росія вдарилась у мітинги
4 лютого в Росії ознаменувалося численними маніфестаціями. Незважаючи на морози, на вулиці міст вийшли сотні тисяч людей, щоб висловити своє ставлення до влади. Підсумки мітингів свідчать: ні влада, ні опозиція висновків з тривалого протистояння, що загострилося останнім часом, для себе не зробили.
True опозиція
Мітинги на підтримку або проти діючої влади в Росії проходили в багатьох містах. За результатами цих мітингів можна відзначити, що існує тенденція до зростання їх чисельності. Так, майже в два рази більше людей мітингувало 4 лютого в Санкт-Петербурзі. Проте найбільш масштабними вони були в столиці РФ - Москві. Тут загальна кількість учасників усіх мітингів за даними російського міністерства внутрішніх справ перевищила 170 тисяч осіб. Втім, опозиція стверджує, що дані щодо одного з її мітингів сильно занижені. Мова йде про мітинг на Болотяній площі, де, згідно з МВС, зібралося всього 36 тисяч осіб. Втім, і цих показників, на думку російських поліцейських, вистачає, щоб назвати опозиційний мітинг рекордним за кількістю учасників. Самі опозиціонери кажуть, що на Болотяній площі було набагато більше протестуючих. На думку самих опозиціонерів - близько 100 тисяч людей. "На піку на Поклонній було десь близько 80-ти, то на піку на Болотяній було десь 65. Відповідно, якщо брати все в цілому, то, напевно, цифри б'ються як 120-140", - зазначила Юлія Латиніна під час своєї передачі "Код доступу". Та й сторонні спостерігачі запевняють - в МВС неправі. "На Болотяній площі навіть візуально було більше 36 тисяч людей, на Поклонній ж - я сумніваюся, що було 140 тисяч", - заявив в суботу агентству "Інтерфакс" голова Інституту сучасного розвитку (ІНСОР) Ігор Юргенс. Цікаво, що два інші мітинги, що проходили в Москві, були не настільки масовими. Характерно, що коли говорять про акції протесту, ці мітинги не згадують. Це зібрання тих, хто підтримує Ліберально-демократичну партію Росії, на Пушкінській площі чисельністю близько 1000 осіб і мітинг на проспекті Сахарова, зібраний двома дисидентами - Костянтином Боровим і Валерією Новодворською. Чисельність учасників останнього склала всього 150 осіб. Правда, сам Боровий стверджує, що на його мітингу було близько 500 людей. Як видно, опозиція, незважаючи на свою нелюбов до режиму, готова піти на співпрацю не з усіма силами. В ході до Болотної площі брали участь як комуністи, так і ліберали і націоналісти, але деякі опозиціонери все ж таки вирішили піти своїм шляхом. "Ну, було ще 2 пародії на мітинг - один мітинг проводила пародія на опозицію, я маю на увазі панів Новодворську і Борового, і інший мітинг проводила пародія на політичну партію, я маю на увазі Жириновського", - зазначає Латиніна. Сам Боровий не тривожиться невеликою кількістю учасників свого мітингу. "Це добре, у нас дійсно були тільки ті, хто не може протестувати з комуністами і нацистами. Нам здається, що ми можемо знову провести мітинг 26 лютого паралельно з ходою", - пише він у своєму блозі.
Такі настрої серед опозиціонерів не рідкість. Під час минулого великого опозиційного мітингу на проспекті Сахарова досить сильно конфліктували між собою націоналісти і ліберали. Примітно, що один з лідерів націоналістів - Єгор Холмогоров 4 лютого навіть збирався виступати на пропутінському "антипомаранчевому мітингу". Очевидно, проблема взаємовідносин ще буде не раз піднята серед російської опозиції. Тим більше, до мітингу зламали пошту одного з лідера "Наших" Крістіни Потупчик. "Епістолярна спадщина" Потупчик свідчить: деякі з популярних опозиціонерів були "слугами двох панів", працюючи і на владу, і на опозицію. З'ясування, хто найбільш справжній опозиціонер і хто гідний представляти опозиціонерів у владі, будуть ще досить довго. При цьому найчастіше будуть ігноруватися можливості для впливу на владу. Так, на цьому мітингу теж був присутній екс-міністр фінансів Олексій Кудрін, чия поява серед учасників могла б значно похитнути ряди прихильників президента РФ Дмитра Медведєва і прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна. Тим більше, що й російська влада не робить для себе висновків з помилок опозиціонерів та й своїх теж.
Уже не єдинороси?
Наймасовіший мітинг прихильників влади проходив в Москві на Поклонній горі. Навіть опозиціонери визнають, що цей мітинг все ж перевищував їх збори за чисельністю. Однак рецепт такої "перемоги" вони вбачають у тому, що мітингувальників зігнали майже в 20-градусний мороз на головну алею на Поклонній горі насильно. Приміром, опозиційна "Нова газета" пише про те, що директора дитячо-юнацького центру "Каравелов" Олена Травіна, яка раніше повідомила про те, що влада спустила "рознарядку" в школи на участь в урядових мітингах, була звільнена. "Начальниця сказала їй: "Або пишеш за власним бажанням, або звільню за статтею". І ця нещаслива стаття, за якою засновник може звільнити керівника без пояснення причин з формулюванням "втрата довіри", висить над кожним директором", - пишуть в "Новій". Примітно, що Травіну звільнили за те, що вона... нібито відправляла вчителів на проурядовий мітинг. Подібних фактів добровільно-примусової участі в мітингу на Поклонній вистачає.
Також примітно, що на антипомаранчевому мітингу не виступив той, на підтримку якого цей мітинг, власне, і збирався. Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін міг би з'явитися, нехай і в сильний мороз, і тим самим продемонструвати свою єдність з народом. Замість цього на мітингу виступали такі люди, як історик Сергій Кургінян і письменник і "блогер" Едуард Багіров. Останній відомий, серед іншого, своїм провокаційним монологом проти росіян. Якби Холмогоров не захворів в останній момент, йому довелося б пояснювати своїм соратникам, як він зміг ділити сцену з такою людиною. Втім, Путіну, який неодноразово називав себе "російським націоналістом", присутність такої людини на мітингу на підтримку влади теж навряд чи зіграє на руку. До речі, примітно, що вже й в республіках - суб'єктах федерації Путіним теж незадоволені...
Безвідносно до мітингу, можна помітити, що позиції влади в Росії не зазнали серйозних змін. Стаття Путіна, що вийшла в "Коммерсанте" в понеділок 6 лютого, свідчить - висновків з того, що відбувається, він для себе не зробив. Стаття здебільшого декларативна. За її прочитання відразу виникає питання: а що заважало зробити перелічені реформи Путіну і Медведєву раніше? Адже, по суті, сам Путін більше 10 років при владі. В цей же день російський прем'єр проводив зустрічі з політологами, серед яких виявився Холмогоров, що дивом одужав, і... директор російських і азіатських програм Центру оборонної інформації США Микола Злобін. Досить дивні учасники зустрічі з людиною, прихильники якої виступають проти "помаранчевих революцій". На цій зустрічі Путін знову заговорив про демократію і зокрема про вибори губернаторів. "Ми проходили період, коли ось ці прямі вибори до чого звелися? За спиною кандидатів відразу постають місцеві олігархічні структури, а часом і кримінал, які здійснюють прямий тиск на цей процес!", - говорив прем'єр політологам. Парадоксально, але Путін визнав, що жоден з кандидатів від опозиції не зрадить Батьківщину.
Окремо слід згадати про реакцію на мітинги російського президента. Медведєв, зокрема, не вірить в опозиційність Кудріна - політика, який свого часу був одним з найбільш популярних міністрів. "Образ непримиренного борця за ліберальні цінності, мені здається, він не цілком відповідає тому, що було. Зараз виник якийсь міф, який досить активно підтримується самим Кудріним, що він був якимось опозиціонером..." - говорить Медведєв, очевидно, до цих пір відмовляється прийняти свою кадрову помилку. Російський президент упевнений: "Неможливо, перебуваючи в команді, працювати проти цієї команди. Цього й не було". Той факт, що Кудріна звільнили через його розбіжності щодо фінансової політики, Медведєв не визнає.
Ще одним цікавим результатом протистояння влади та опозиції в Росії стала поступова втрата впливу "Єдиної Росії". Так, в російських ЗМІ говорять про інструкції журналістам з висвітлення пропутінських мітингів, до яких є вимога не (згадувати) ЄР і політиків-"єдиноросів"! Це говорить про те, що партія остаточно дискредитувала себе як в очах російського суспільства, так і влади. І президентські вибори в березні цього року можуть ознаменуватися небувалою партійною чисткою.
У будь-якому випадку, підсумок мітингів такий: ні влада, ні опозиція висновків зі своїх помилок не зробили. А це означає, що навряд чи після виборів в березні 2012 в Росії щось різко зміниться.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
