2485
"Кислі" активи зіллють у санаційний банк і спишуть?
— Кредит&Депозит
Схоже, що немає межі творчого потенціалу українських чиновників. Раз у раз вони експериментують, так би мовити, творять. Саме по собі це явище - позитив, але якщо оцінити кінцевий результат діянь, особливо з урахуванням того, що "реформаторські" проекти реалізуються за гроші платників податків, то висновки напрошуються прямо протилежні. Серед прикладів "корисності" дій влади можна назвати рекапіталізацію трьох приватних банків у пік кризи.
В принципі, такий механізм порятунку фінустанов є світовою практикою, тільки там "реанімовані" вже стали на ноги і повернули витрачене на них, у нас же ні "реінкарнація", ні повернення коштів до цих пір так і не відбулися. Хоча в проблемні банки було вкладено стільки державних грошей, що за них можна було створити не один банк з найвищим рівнем статутного капіталу.
Ініціативний ентузіазм продовжує прогресувати і нині. Серед експериментів із сумнівною перспективою - створення санаційного банку на базі рекапіталізованого "Родовід Банку". "Піонерський" проект ґрунтується на виділенні держкоштів, "санатор" повинен абсорбувати "погані кредити" всіх українських фінустанов. Проти ідеї виступив Світовий банк. Точніше, він був не проти створення санаційного банку як такого, але категоричний у питанні використання бюджетних грошей. Також СБ заявляв, що вже якщо така структура і створюється на базі "Родовід Банку", на який витрачено чимало держкоштів, то ця фінустанова має працювати виключно з "токсичними" активами "старих" і нових держбанків.
Глава Національного банку Сергій Арбузов ще в квітні м.р. заявляв, що питання обмеження банківської ліцензії для "Родовід Банку" буде розглянуто в кінці 2011-го. Як і обіцяв куратор регулятора, в кінці січня ц.р. НБУ оприлюднив ухвалений 23 грудня м.р. циркуляр під назвою "Положення про порядок реєстрації, видачі ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку і нагляду за ним", в якому позначив своє бачення вищевказаного процесу.
Так, санаційний банк буде створений в форматі публічного акціонерного товариства для "проведення роботи з активами державних банків і банків, у капіталізації яких взяла участь держава, спрямованої на максимізацію надходжень від повернення цих активів".
Термін діяльності санаційного банку буде виписаний в його статуті, хоча в урядовому розпорядженні визначено, що працювати з активами державних і націоналізованих банків він повинен не більше п'яти років.
На санаційний банк не будуть поширюватися вимоги, встановлені НБУ щодо обов'язкових економічних нормативів і лімітів валютної позиції, обов'язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку.
Для роботи в новій іпостасі "Родовід Банк" повинен буде отримати в НБУ відповідну ліцензію, яка одночасно стане генеральною для здійснення валютних операцій.
У ліцензії буде вказано, що банку надається право розміщувати кошти, в тому числі в іноземній валюті і банківських металах, від свого імені, на власних умовах та на власний ризик в рамках купівлі/отримання активів у держбанків. Свої кошти "Родовід Банк", зможе розміщувати на депозитах в державних або націоналізованих банках. Також реорганізовану установу наділять правом здійснювати операції з державними цінними паперами та сертифікатами НБУ.
Регулятор, серед іншого, залишив право за санаційним банком здійснювати: торгівлю іноземною валютою як на готівковому, так і безготівковому валютному ринку; інкасацію коштів і перевезення валютних цінностей. Внутрішні положення "Родовід Банку" повинні регламентувати порядок здійснення операцій з передачі активів і подальшої роботи з ними. Передбачено, що в погашення заборгованості банк зможе приймати не тільки грошові кошти, а й майно.
Кошти, отримані від повернення активів, санаційний банк буде витрачати на власний розсуд. Порядок їх використання повинен бути прописаний внутрішніми положеннями, які затверджує Наглядова рада "Родовід Банку", вони передаються в НБУ.
Між тим, в одному з націоналізованих банків повідомили, що на сьогодні розглядається варіант, що "погані" активи будуть передані санаційному банку безкоштовно, а кошти, отримані ним в результаті проведення роботи з даними активами, в повному обсязі будуть направлятися до держбюджету на відшкодування витрат держави на капіталізацію банків.
"Ми вважаємо, що прагматично - нормальний документ. Він відображає ту ідею санаційного банку, яку ми обговорювали з НБУ та Міністерством фінансів", - прокоментував ситуацію координатор фінансових проектів Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Маріус Вісмантас.
СБ має намір продовжити супровід процесу створення санаційного банку і спостерігати за його роботою в подальшому. "Ми хочемо, щоб він запрацював і був успішним, наскільки це можливо, і досяг тих цілей, про які ми домовлялися", - сказав Вісмантас.
В "Укргазбанку", який є одним з тих, для кого, власне, і створюється санаційний банк, вважають, що він може реально почати свою роботу не раніше, ніж через півроку.
З цього приводу директор департаменту врегулювання боргових конфліктів "Укргазбанку" Олена Єрмолова сказала: "З огляду на обсяг підготовчої роботи, яку необхідно провести, а саме: ухвалення Закону "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава" та внесення змін до чинних законодавчих актів, вважаємо, що санаційний банк зможе запрацювати не раніше, ніж у другій половині 2012 року".
У банку вважають, що створення "санатора" не послабить бажання державних і рекапіталізованих банків самостійно повертати прострочені кредити. Як приклад Єрмолова навела ситуацію з "Укргазбанком", якому, за її словами, за рік вдається повернути таких позик на 300 млн. грн. "Токсичні" активи, в залежності від їх обсягу, на думку банкіра, можуть передаватися санаційному банку одним або двома траншами, "розтягування процедури на більш тривалий термін недоцільно".
Після значних вливань бюджетних коштів "картинка" з проблемними кредитами в державних і рекапіталізованих банках не виглядає критично. Згідно з оприлюдненою звітністю, в кожному з них сформовані майже 100% резервів за кредитними операціями, які класифіковані як "безнадійні" і 30-50% резервів по "сумнівних" операціях.
Звичайно, віддавши, нехай і задарма, проблемні активи, банки позбудуться від "головного болю" і істотно поліпшать стан балансу. Вони зможуть розформувати резерви і збільшити обсяг фінансування реальної економіки. Але звітність свідчить, що у державних банків адекватність капіталу перевищує 30% (встановлений НБУ норматив - 10%), а в банку "Київ" і "Укргазбанку" - більше 20%. Тобто, ці показники дозволяють їм видавати кредити в значних масштабах, але це просто не відбувається.
З цього випливає, що, можливо, в уряді не виключають подальшого погіршення ситуації з проблемними кредитами. Крім того, варто згадати ще про одну особливість українських реалій - позики, виділені "Нафтогазу". Списавши борги НАК за тим принципом, як "пробачається" його податкова заборгованість, вдасться істотно поліпшити зовнішню "обкладинку" його фінансової звітності. А це вже є не останньою справою у відносинах уряду та Міжнародного валютного фонду.
Безперечним позитивом у створенні структури є те, що поверненням проблемних боргів будуть займатися "спеціально навчені люди". Питання в тому, чи зможе цю роботу налагодити "Родовід Банк", у якого обсяг "проблемки" досить вагомий. І головне, чи зуміє держава "утриматися" від витрати коштів на придбані банківські активи і коли отримає, якщо отримає взагалі, хоч мізерне повернення того, що вже витрачено?
Дмитро Бобесюк
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
