1195
Зимовий "слаЛОМ"
Цінова рівновага на українському ринку металобрухту нинішньої зими визначається двома протилежними факторами. З одного боку, традиційне для грудня-лютого зменшення брухтозаготівлі створює передумови для дефіциту пропозиції і зростання цін. З іншого - цей фактор нівелюється слабким попитом на основному експортному ринку, в Туреччині. Це дозволяє вітчизняним металургам утримувати котирування на стабільному рівні.
Турецький гамбіт
Затишшя в Туреччині настало в листопаді 2011 року. Корективи в робочі графіки внесло святкування на початку місяця мусульманського свята Курбан-Байрам. Крім того, через волатильність попиту на готовий прокат місцеві виробники зайняли вичікувальну позицію і звели закупівлі брухту до мінімуму. Котирування на купівлю брухту з України в той період становили 415 дол./тонн, з Російської Федерації - 420 дол./тонн.
Для порівняння: ще в середині червня 2011 року компанія "Colakoglu" закуповувала український брухт марки bonus grade по 434 дол./тонн, "Izmir Demir Celik" - по 453 дол./тонн, "Asil Celik" по - 484 дол./тонн, "Tosyali Holding" - по 441 дол./тонн. При цьому за видом розфасовки близько 97% українського брухту в цілому експортувалося в кусковому вигляді і лише 3% - в пакетованому. Проте в грудні турецькі металурги були змушені вийти на ринок для забезпечення роботи сталеплавильних агрегатів у січні-лютому. Це підняло цінові індикатори на брухт марки 3А з СНД до 435-450 дол./тонн. За українським брухтом котирування йшли 435-440 дол./тонн CIF.
Але коли споживачі змогли законтрактувати необхідні обсяги, попит на імпортний брухт у Туреччині знову знизився. Тому, незважаючи на номінальне зростання котирувань у січні до 450-460 дол./тонн CIF, учасники ринку відзначають, що насправді постачальники були змушені знизити вартість брухту за угодами. Враховуючи майбутні в лютому новорічні свята в Південно-Східній Азії, турецькі трейдери прогнозують перенаправлення на місцевий ринок частині обсягів брухту з США - що знову створює передумови для зниження контрактних цін.
У повній відповідності з динамікою в Туреччині розгорталися події і на внутрішньому ринку України. У листопаді через відсутність експорту брухту місцевим металургам вдалося зменшити ціни на брухт 3А в середньому на 150 грн./тонн. При цьому котирування становили 2450-2590 грн./тонн без ПДВ та доставки. На початок грудня вони знизилися до 2370-2510 грн./тонн. Потім маятник хитнувся у зворотному напрямку і індикатори повернулися на рівень 2450-2590 грн./тонн під впливом експортних цін. Але подальшого зростання, всупереч очікуванням аналітиків і брухтозаготівельників, в січні так і не відбулося. За їхніми даними, постачання брухту на метпідприємства в січні істотно відставали від запланованих, проте металурги використовували складські запаси. Тому січневі котирування так і залишилися в межах 2450-2590 грн./тонн.
Брухтова рівновага
В принципі подібна тактика металургів не є несподіванкою для брухтовиків. Наприклад, до початку січня 2011 р. сталеві виробники також постаралися запастися брухтом про запас. За даними асоціації Уавтормет, в результаті його складські запаси досягли 200 тис. тонн. Проте зараз ціновій рівновазі набагато більше сприяло своєрідне "перемир'я" між електрометалургійним заводами і традиційними підприємствами. Ні ті, ні інші не намагалися "перетягнути ковдру" на себе з допомогою більш високої пропозиції купівлі. Тим часом в червні 2011 р. якраз через конкуренцію цих груп сталевих виробників внутрішні ціни на брухт піднялися з 2640 грн./тонн до 3080 грн./тонн.
Крім того, в лютому 2011 р. була змушена тимчасово зупинити виробництво курахівська Електросталь донецького підприємця Ігоря Андрєєва - у зв'язку зі збільшеними обсягами спотових відвантажень брухту на комбінати повного циклу, що запропонували постачальникам цікавіші умови. Перебити їх ціну підприємство не зуміло. З тієї ж причини до імпорту брухту із сусідньої РФ були змушені перейти ще два великі споживачі: Донецький електрометалургійний завод російської групи "Мечел" і Дніпровський меткомбінат ім.Дзержинського корпорації "Індустріальний союз Донбасу".
Таким чином, якщо електрометалурги і метзаводи традиційного циклу зможуть зберегти існуючий статус-кво на ринку, то і в лютому немає підстав очікувати підвищення котирувань. Їх зростання прогнозується в березні-квітні на тлі сезонного підвищення попиту на металопродукцію. На січень-лютий об'єднання "Металургпром" прогнозує виплавку 5,529 млн тонн сталі. Для цього буде потрібна поставка на заводи 990 тис. тонн брухту. Зруйнувати рівновагу на ринку може електросталеплавильний комплекс "Дніпросталь", побудований на базі Нижньодніпровського трубопрокатного заводу корпорації "Інтерпайп". Як відомо, його запуск в промислову експлуатацію намічений на березень поточного року.
Поки ж у забезпеченості брухтом сталевих виробників нічого не змінилося. Як і раніше, повністю закривають свої потреби маріупольські комбінати ім.Ілліча і Азовсталь, а також Запоріжсталь, що входять до групи "Метінвест", і ДЕМЗ. Відносно непогано почувається комбінат "ArcelorMittal Кривий Ріг", у якого забезпеченість близько 90%. Гірше від всіх по брухту на ДМКД та Алчевському меткомбінаті корпорації ІСД.
За даними Металургпрому, поставки брухту за підсумками 2011 року на метпідприємства України склали загалом 6,746 млн тонн, що на 7% більше, ніж за попередній період. Це обганяє динаміку сталевого виробництва, яке показало зростання на 6,2%. За рахунок цього питома витрата брухту при виплавці сталі виявилася дещо більшою, ніж у 2010 році. Тоді показник був 308,4 кг/тонн, а за 2011 року він піднявся до 314,2 кг/тонн. При цьому утворення оборотного брухту в металургійному комплексі збереглося на рівні 4,26 млн тонн, що відповідає торішнім значенням. Зазначимо, що фактичні поставки брухту на метпідприємства за підсумками 2011 року виявилися нижчими, ніж прогнозні балансові дані, які передбачали 7,454 млн тонн і питома витрата 316,2 кг/тонн. Забезпеченість брухтом загалом по галузі за 2011 склала 94% від балансової потреби.
На поточний рік Металургпром розраховує на збільшення виплавки сталі до 36,5 млн тонн. Проте більшість аналітиків набагато стриманіші у своїх прогнозах. На їхню думку, показник або буде дорівнювати торішньому - 34,58 млн тонн, або підвищиться до 34,7-35,4 млн тонн. У такому випадку при збереженні досягнутої питомої витрати брухту в сталеплавильному процесі потребу в ньому на 2012 рік можна оцінити 10,87 млн тонн. При незмінному оборотному брухтоутворенні потреба в привізному брухті складе 6,61 млн тонн. Генеральний директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк відзначає, що брухт є єдиним із сировинних ресурсів ГМК, за яким в 2012 році очікується подорожчання - в середньому на 5%. Тоді як по залізній руді і коксівному вугіллю експерт прогнозує зниження на 13% і 10% відповідно.
Віце-президент асоціації підприємств чорної металургії "Укрмет" Сергій Грищенко у коментарі Мінпрому зазначив, що прогнозує в 2012 році збільшення поставок брухту на підприємства в межах 3-5% до попереднього періоду. За його словами, це пов'язано з поступовим пожвавленням українського машинобудування, яке змінює внутрішній баланс брухту. С.Грищенко зазначив, що за кордоном приблизно 80% брухту припадає на відходи машинобудування і лише 20% - на демонтоване обладнання і т.д. "У нас співвідношення з точністю до навпаки, основу становить амортизаційний брухт. Але, враховуючи приріст металофонду і внутрішнього металоспоживання машинобудуванням, який зараз спостерігаємо, можна говорити про збільшення обсягів ділового брухту, тобто відходів виробництва машинобудівної продукції", - сказав Грищенко.
Разом з тим він звернув увагу на зниження кількості оборотного брухту на метпідприємствах за рахунок переходу до використання технології безперервного розливання сталі. Також віце-президент Укрмету припустив, що і в 2012 році ситуація на турецькому ринку буде впливати на ціну брухту в Україні. "В даному випадку міркування логістики є визначальними, тому турецький ринок для експортерів брухту залишиться основним. Враховуючи, що в Туреччині працюють в основному потужності з переплавки, вони здатні в принципі переробити весь обсяг брухту, що надходить з України", - резюмував Грищенко.
Ігор Воронцов
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
