Розбудити ринок: що заважає Україні бути успішною — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Розбудити ринок: що заважає Україні бути успішною

Казна та Політика
3720
Уже п'ять років поспіль Україна закуповує більше товарів і послуг за кордоном, ніж продає їх іншим країнам. За даними Держкомстату, за 10 місяців 2011 року експорт українських товарів зріс на 35,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року. Але навіть незважаючи на цей факт, сальдо торговельного балансу Україна залишається негативним - на рівні $11,4 млрд. Кабмін розраховує змінити ситуацію до 2015 року. Чи реально це?
Збільшенню від’ємного торговельного сальдо сприяє кілька причин, в тому числі зовнішньоекономічна політики держави - вступ України до СОТ, активізація створення зони вільної торгівлі з країнами Євросоюзу. Ці фактори суттєво урізали можливості держави надавати протекцію українським виробникам. При цьому основою вітчизняного експорту, як і раніше, залишається сировина, а не готова продукція, що також негативно позначається на стані торговельного балансу. Крім того, іноземним компаніям доступні набагато дешевші і довгострокові кредити, що на собі відчувають у першу чергу машинобудівні компанії, пише ЛігаБізнесІнформ.
В умовах відкритої ринкової економіки, коли українським виробникам стає складніше конкурувати зі своїми іноземними колегами, виправити цю ситуацію можна виключно за рахунок розвитку внутрішнього виробництва товарів і послуг.
До 2016 року уряд Азарова збирається скоротити імпорт російського газу на 70% (до 12 млрд куб. м на рік). Залишається сподіватися, що Росія погодиться з таким зниженням обсягів і прийме їх як нову реальність. За підрахунками уряду, досягти позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу до рівня $1,5-2 млрд можна вже до 2015 року. Принаймні, таке завдання озвучив прем'єр-міністр Микола Азаров. На його думку, таких результатів можна досягти, якщо знизити річні темпи приросту імпорту до рівня 9-9,5% і забезпечити середньорічний темп приросту експорту не менше ніж на 7-10%. Це основні завдання Держпрограми розвитку внутрішнього виробництва. Давайте зупинимося на основних її положеннях.
На що може спертися Україна?
Енергоресурси
Програма передбачає, що зростання виробництва конкурентоспроможних українських товарів має супроводжуватися повним енергозабезпеченням країни. Це дуже амбіційне завдання.
Очікується, що потреба в імпортних енергоресурсах скоротиться за рахунок видобутку власних нафти, газу та розвитку альтернативної енергетики. Зрештою, це допоможе здешевити вироблену в Україні продукцію та підвищити її конкурентоспроможність. Адже сьогоднішня ціна газу, яка перевищує навіть ціни для більшості європейських країн, негативно впливає не лише на наших хіміків і металургів, а й на сільське господарство та багато інших галузей.
До 2016 року уряд Азарова збирається скоротити імпорт російського газу на 70% (до 12 млрд куб. м на рік). Залишається сподіватися, що Росія погодиться з таким зниженням обсягів і прийме їх як нову реальність.
Передбачається, що до 2015 року енергетичний баланс країни буде виглядати таким чином: природний газ - близько 5 трлн кубометрів, нафта і конденсат - близько 1 трлн тонн. Крім того, в Україні є величезні запаси метану - близько 11 трлн кубометрів і сланцевого газу - близько 8-10 трлн кубометрів. При поточних рівнях споживання цього вистачить на сотні років.
Один з найбільш затребуваних енергоресурсів - електроенергетика, перевищує 2/3 продукції вітчизняного паливно-енергетичного комплексу. Незважаючи на те, що її перспективний розвиток вимагає майже повної модернізації електромереж, напрям має великий експортний потенціал.
Варто зазначити, що в Україні поки не розвинені поновлювані джерела енергії, що створює додаткову перспективу. Загальний річний потенціал відновлюваних джерел становить близько 98 млн. тонн умовного палива.
Повний перехід на власні енергоресурси складно уявити без розвитку енергозберігаючих технологій. Приміром, Євросоюз ще з 1 вересня 2009 року прийняв директиву про відмову від виробництва та продажу ламп розжарювання. Країни ЄС, заради економії, переходять на люмінесцентні або світлодіодні енергозберігаючі лампи.
На користь запуску світлодіодного виробництва в Україні висловлювався і Азаров. Але, за словами голови Державного агентства з енергозбереження та ефективності Миколи Пашкевича, в країні поки що відсутня централізована система утилізації відпрацьованих енергоощадних ламп. Разом з тим, у світі активно розробляються ще кілька перспективних і екологічно чистих технологій, і Україна може скористатися цими напрацюваннями.
Продукти харчування
Україна в змозі повністю забезпечити себе продуктами харчування власного виробництва. Очевидно, що імпортозаміщення не може бути тотальним - в Україні не виробляються чай, кава, спеції, какао. Але останнім часом українці почали купувати навіть ті імпортні продукти, які можна вигідно виробляти на українській землі. Єгипетська картопля, китайська гречка, бразильський цукор - це яскраві приклади того, що не все в порядку в сільському господарстві.
Продукти харчування - це не лише стратегічні запаси та забезпечення продовольчої безпеки, але і один з інструментів обмеження інфляції. Адже вітчизняна продукція може бути дешевшою для споживача, бо не потрібні витрати на її логістику, мита тощо.
Успішним прикладом імпортозаміщення в цій сфері є птахівництво. Українські виробники курятини змогли не тільки витіснити конкурентів з США та Польщі, а й наситити внутрішній ринок. За даними Української аграрної конфедерації (УАК), поряд з активним розвитком птахівництва, де Україна демонструє впевнене зростання, в останні роки почала розвиватися галузь свинарства.
Ринок продуктів харчування - один з найбільш швидкорослих, тож ефект від імпортозаміщення ми продовжимо спостерігати і в найближчі роки. За даними першого віце-прем'єра Андрія Клюєва, в 2011 році імпорт м'яса було скорочено на 50 тис. тонн. При достатніх зусиллях Україна може практично позбутися від імпорту м'яса протягом найближчих двох років.
Лікарські засоби
Фармацевтичний ринок також можна вважати показовим прикладом імпортозаміщення. Криза 2008-2009 років підштовхнула українців купувати вітчизняні аналоги розрекламованих західних ліків, які в цей період подорожчали через падіння курсу національної валюти.
За даними дослідницької компанії Proxima Research, в 2010 році частка національних виробників ліків зросла до 29%. При цьому незначно зменшилася частка продажів імпортних препаратів - з 73% до 71%. Втім, в Україні зроблені тільки 34% від зареєстрованих у нас лікарських препаратів.
Для заміщення імпортних ліків вітчизняними необхідне залучення інвестицій в українську промисловість, створення спільних підприємств та альянсів, збереження наукової бази власного фармацевтичного виробництва та її адаптація до сучасних реалій ринку.
IT-сектор
Інноваційний розвиток внутрішнього виробництва можна забезпечити тільки шляхом впровадження інноваційних технологій. Сьогодні в сфері IT в Україні працює близько 100 тис. фахівців, які розробляють програмне забезпечення. Як правило, це - аутсорсинг, готові рішення, сервісні послуги, у тому числі на експорт. Оборот цієї галузі в Україні, за даними Державної податкової служби, становить близько $1,5 млрд, половина з цих грошей перебуває в "тіні".
Україна, згідно з дослідженням компанії Gartner, входить до топ-30 світового ринку IT аутсорсингу і топ-12 з розробки комп'ютерних ігор в Європі. В результаті українці, переплачуючи, купують західні програми, створені своїми ж співвітчизниками.
Для розвитку IT-галузі необхідна консолідація зусиль дослідних центрів (венчурних бізнес-інкубаторів), IT-компаній, освітніх та науково-дослідних інститутів.
Інструменти стимулювання
Уроки світової кризи 2008 року і багаторічний досвід швидко розвиваються, наприклад, держав Азії або Близького Сходу, дають нам можливість зрозуміти, що лише розвиток власного виробництва з паралельним розвитком інфраструктури дає можливість зберігати стійке зростання протягом навіть декількох десятиліть, мінімально сповільнюючи його в періоди неминучих (як сезони року) криз. А прискорення зростання можливе лише при створенні системи державних стимулів для розвитку пріоритетних галузей.
Важливо не тільки вгадати перспективні для країни ніші, але і достатньо швидко і вміло їх зайняти. Причому стимули у світі використовуються найрізноманітніші - від пільгового кредитування до прямого державного співфінансування пріоритетних проектів, створення законодавчих норм для стимулювання попиту.
Після вступу до СОТ Україні стало складніше штучно підтримувати внутрішній ринок шляхом введення імпортних мит. З урахуванням цього особливо важливим в нинішніх умовах стає можливість отримання промисловістю довгострокових і порівняно дешевих кредитних ресурсів. Таку підтримку, наприклад, експортери можуть отримати від державного Укрексімбанку, який нещодавно підписав з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) угоду про додаткове фінансування в рамках Другого проекту розвитку експорту (ПРЕ-2). Держбанк отримає від МБРР $150 млн на 30 років під державні гарантії для підтримки вітчизняних експортерів.
Ефективним способом стимулювання українських виробників можуть стати податки - звільнення від сплати податку на прибуток в період активної інвестиційної програми, звільнення від ПДВ при імпорті відповідного обладнання. Також виробників заохочують пільгові кредити і субсидії, що сприяють початку запуску масового виробництва товарів.
Запропонована урядом програма передбачає спрощення умов ведення бізнесу - в основному мова йде про дерегуляцію у сфері МСБ, яка була розпочата в 2011 році.
Благі наміри
Кредитна модель світової економіки завершилася борговими проблемами. Очевидно, що економічне зростання України можна стимулювати тільки за рахунок розвитку внутрішнього виробництва. Успішність такої політики багаторазово довели "азіатські тигри" (неофіційна назва Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї – країн, що активно розвиваються).
На жаль, всі роки незалежності Україна розвивалася без чітких планів і розуміння ключових завдань. Горизонти планування будь-яких дій "постмайданних" урядів не поширювалися далі одного року.
Урядова програма пропонує механізми для забезпечення впевненого розвитку економіки. Програма амбітна, але її можна реалізувати. При цьому важливо, щоб спроба проводити безліч реформ відразу не завадила виконанню базових завдань.
Ерік Найман
За матеріалами:
ЛігаБізнесІнформ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас