7710
Пенсії будуть платити після введення "Вертодрому №1"
— Казна та Політика
У середу був прийнятий, а в четвер оприлюднений новий шедевр суддів Конституційного суду, що стосується визначення розмірів соціальних виплат. За великим рахунком, цим рішенням (№3-рп/2012) судді закріпили вже наявні повноваження Кабміну регулювати в "ручному режимі" розмір соцвиплат і, заодно, підстрахувалися через можливі проблеми з наповненням бюджету.
Так, ще 26 грудня 2011 р. КС ухвалив своє рішення №20-рп/2011 щодо визнання як відповідної Конституції норми прикінцевих положень держбюджету на 2011 рік, якою Кабмін наділявся правом в ручному режимі кроїти розмір соцвиплат. Залежно від наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду. А за чотири дні до цього, 22 грудня, Рада проголосувала за держбюджет-2012, прикінцеві положення якого містили аналогічну норму, а також, - для пом'якшення ефекту, - норми щодо скасування пільг колишнім нардепам.
"КС вже протягом двох останніх років, напевно, приймає більше політичні рішення, ніж рішення, засновані на Конституції і на законах України. Не стало винятком і це рішення. Такими рішеннями КС ще більше накручує народ проти влади і ще більше дискредитує судову систему України і таку інституцію, як КС. Сьогодні, фактично, влада в людей забирає навіть право подавати до суду щодо соцвиплат", - зазначив "Коментарям" провідний експерт з питань соціальної політики Центру Разумкова Павло Розенко.
Будь-хто, ознайомившись з двома зазначеними рішеннями КС, напевно буде здивований тими доказами, які судді підібрали для переконання українців в неупередженості та незалежності національної судової системи. І в грудневому, і в січневому рішеннях згадується два випадки з міжнародної судової практики. Зокрема, наводяться рішення Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" та від 12 жовтня 2004 року у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії". Першим, мовою суддів українського КС, "констатувалося, що здійснення соціально-економічних прав людини дуже залежить від становища в державах, особливо фінансового". Другим же рішенням уже констатувалося, що "ці положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат". Факту існування цих рішень український КС вважав достатнім для того, щоб фактично створити ситуацію, при якій рішення уряду можуть не відповідати п.3 ст.22 Конституції, який не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Правда, щоб рішення Кабміну щодо соцвиплат були справедливими, КС вдався до досить обтічного формулювання. Відповідно до нього, зміна механізму нарахування соцвиплат має здійснюватися лише до меж, "за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист". Тільки от де саме починається ця риса, після якої соцвиплати перестають бути соціальними і взагалі виплатами, судді не вказали.
А на всьому цьому фоні глава КС Анатолій Головін (та й абсолютна більшість суддів, які брали участь у винесенні обох рішень) зовсім випустив з уваги своє ж рішення №22-рп/2010 від 30 листопада 2010 року, яким було визнано, як невідповідна Конституції, норма прикінцевих положень держбюджету-2010. Нею, нагадаємо, з метою зменшення дефіциту бюджету Кабміну було надано право переглядати розміри певних виплат. Тоді ще, правда, когось посоромившись, депутати залишили приписку - змінювати, але попередньо порадившись з бюджетним комітетом Ради. Як би там не було, норма визнана неконституційною, а рішення КС як завжди - остаточним і обов'язковим до виконання.
Більше того, приймаючи січневе рішення, Головін і його колеги також забули згадати і про інші попередні рішення КС - а саме №6-рп/2007 від 9 липня 2007-го та №10-рп/2008 від 22 травня 2008-го. Обома рішеннями суд визнавав неконституційними спроби вписати до державного бюджету норми, що змінюють інші закони. Чим була тоді продиктована позиція суддів - невідомо, однак ці причини вже не актуальні.
Звичайно, у громадян номінально все ще залишається право опротестувати розмір пенсій в суді. Інша справа, що вже суд може взяти до уваги як норми законодавства, так і нормативні акти Кабміну. Однак за дужками залишається ще одне питання: чи буде фінансове становище держави визнано нормальним для виплат пенсій в повному обсязі після добудови всіх важливих державних об'єктів, як дорога в Межигір'я або вертолітний майданчик глави держави?
Андрій Сантарович
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
