1444
КСУ "застрахував" депутатів і чиновників від публічної інформації
— Казна та Політика
Вибори все більше дають про себе знати як в економічній, так і політичній сферах. Влада напередодні виборів пускається у всі тяжкі, аби досягти основної мети - виграти. Головною підмогою в боротьбі за голоси електорату є законодавство, яке останнім часом особливо "реформується". А потім "реформаторські" тенденції, що все спливають на поверхню, підкріплюються рішеннями судів вищої інстанції, які давно "приборкані" правлячою командою. Так було і в ситуації з соцгарантіями, виплата яких підпорядкована рішенням Кабміну, або як зараз прийнято офіційно говорити - буде здійснюватися згідно з фінансовими можливостями держави. Цей пункт закону про бюджет на 2012 рік, що викликав бурю протесту з боку суспільства, абсолютно не викликав сумнівів у Конституційного суду. Він погодився з тим, що Кабмін одноосібно має право ухвалювати рішення відносно зобов'язань держави щодо соціальних стандартів та пільг. Тобто, в ручному режимі Микола Азаров буде реалізовувати соціальну політику в Україні. А не Верховна Рада і Конституція, на якій мають ґрунтуватися всі законодавчі акти в країні. При цьому рядового українця позбавили можливості оскаржувати порушення його прав в суді. Та й чому дивуватися, якщо КС в одну мить ока повернув країну в 1996 рік, надав можливість президенту сидіти в кріслі три терміни... Хіба можна з цим порівняти таку "витівку" як скорочення соцвиплат, відносно них влада себе під вибори убезпечила.
Це ж вона зробила і в плані відкритості та прозорості своїх дій, що йде в повний розріз із заявами з приводу активізації боротьби з корупцією. Так, 9 травня 2011 року набуде чинності Закон "Про доступ до публічної інформації", він нібито був спрямований на забезпечення інформаційних прав громадян. Виписані в ньому пояснення, що ж таке "публічна інформація", говорять про те, що до неї відносяться практично всі дані і документи, що знаходяться в органів державної влади та місцевого самоврядування. Втішені такими "чистими" вчинками влади, ніхто навіть не помітив, що в правилах доступу та публікації інформації не зазначено, яка саме і де вона повинна бути оприлюднена. Тепер тільки стало зрозуміло, навіщо така лазівка для обраних була надана. Хіба ж може сподобатися "відкритим" чиновникам, які "не мають" жодного стосунку до корупції, публікація в ЗМІ інформації про їхнє особисте життя, про витрати на відпочинок і дозвілля, про те, скільки коштують їхні машини, будинки, яхти, туфлі. Та ще перед виборами і без їх згоди. Тепер чиновники і депутати можуть не хвилюватися. Конституційний суд став на їх захист. Він встановив, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням у її особисте і сімейне життя і допускається виключно у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Рішенням КС визнано, що конфіденційною вважається "інформація про особисте та сімейне життя людини, будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, відносини, пов'язані з людиною і членами її сім'ї".
Суд мотивував своє рішення тим, що положення частини 1 статті 32 і частини 3 статті 34 Конституції знаходяться у взаємозв'язку і передбачають як неприпустимість порушення права людини на недоторканність свого приватного і сімейного життя, так і право людини на вільний збір, зберігання, використання та поширення інформації.
А підставами для втручання в особисте життя є: згода людини на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації відносно неї, а також, в разі відсутності такої згоди - тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту.
Тобто, відтепер заявлена владою прозорість і доступність знешкоджені. Причому не її рішенням українці позбулися права знати все і вся, а руками правосуддя. При цьому мотивацією внести корективи не в законодавство, а в принцип його реалізації, послужило звернення Жашківської райради. Це вона "заплуталася" в законодавчому механізмі. Тепер їй все дохідливо розтлумачено...
Як зазначає Ольга Спектор, директор ТОВ "Юридична контора Спектор", "рішення Конституційного Суду передбачає нерозкриття інформації виключно про сімейне та особисте життя особи. Але дані про доходи посадових осіб не належать до їх особистої і сімейної інформації, і не можуть визнаватися конфіденційними. Таким чином, Рішення не позбавляє посадових осіб обов'язку публікувати декларації про свої доходи. Рішення Конституційного Суду України, по суті, не внесло якихось нововведень, так що ухвалення такого рішення ніяк не повинно вплинути на боротьбу з корупцією. Цим Рішенням КСУ лише узаконив визначення конфіденційної інформації про особисте та сімейне життя особи, чим фактично просто полегшив роботу юристів при захисті порушених прав громадян на таємницю їх особистого і сімейного життя.
Також рішення розкриває поняття інформації про сімейне та особисте життя особи, в тому числі і посадової, в розрізі не тільки національного законодавства, але і з урахуванням міжнародних норм і Резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи, що спростовує думку про те, що Рішення суперечить європейському праву".
У Центрі політико-правових реформ вважають, що своїм рішенням Конституційний Суд дозволили владі саджати журналістів і громадських активістів за поширення інформації про політиків і чиновників. "Тепер журналістам та іншим охочим за оприлюднення інформації про політиків і чиновників, що прямо не передбачено законом, може загрожувати покаранням за статтею 182 Кримінального кодексу "Порушення недоторканності приватного життя". За це передбачено покарання від штрафу до п'яти років ув'язнення. Внаслідок прийняття такого рішення для громадськості може бути закритий доступ до інформації, наприклад, щодо судимостей, дисциплінарних стягнень, отримання спеціальної освіти і родинних зв'язків чиновників усіх рівнів. Адже всі перераховані дані підпадають під визначення особистого і сімейного життя. Крім того, завдяки такому рішенню, можна буде завести кримінальну справу проти журналістів, які займалися розслідуванням ситуації з Межигір'ям або пільгами конкретних народних депутатів. Оскільки представники ЗМІ оприлюднили "конфіденційну", за тлумаченням Конституційного Суду, інформацію про посадову особу", - підкреслюють експерти ЦППР.
"У свою чергу, органи влади отримали підставу відмовляти громадянам у доступі до інформації про політиків і чиновників. Відкритою буде лише та інформація, яка стосується виконання ними функцій держави, надання якої передбачено законом. У цьому рішенні Конституційний Суд проігнорував позицію Європейського суду з прав людини, що право на недоторканність приватного життя у політиків та інших посадових осіб не має значно вужчого кордону, ніж у звичайної людини. Не може бути таємницею інформація, коли над правом суспільства знати об'єктивно переважає право чиновника зберегти в таємниці певні факти про себе.
Таким чином, Конституційний Суд створив умови для розвитку корупції, позбавив суспільство ефективних механізмів контролю влади", - зазначають у прес-службі Центру політико-правових реформ.
Тобто, КС, судячи зі схваленого рішення, фактично перетворився на управління у справах Конституції Адміністрації Президента. Його вердикти остаточно позбавляють суди довіри громадян, тим самим, засвідчуючи, що Україна все більше віддаляється від такого поняття як правова держава.
І останнє рішення КС - суди при розгляді справ про соціальні виплати можуть керуватися як законами України, так і нормативно-правовими актами Кабінету міністрів. Тобто, ще раз КС підтвердив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативними правовими актами, зокрема, актами Кабінету міністрів.
Останню надію на захист своїх прав в особі головної інстанції української Феміди - Конституційного суду - українці втратили...
Олена Бистрицька
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
