969
Ворушіння без руху
— Валюта
З понеділка Національний банк встановив ставки рефінансування комерційних банків на рівні 9% під заставу держоблігацій і 11% за беззаставними кредитами. Таким чином, обидві ставки, які останній раз змінювалися в жовтні минулого року, були знижені на 0,25 в.п. У той же час облікову ставку НБУ залишив незмінною - 7,75%. Правда не виключено, що найближчим часом і цей індикатор буде переглянутий. Найімовірніше, вже у лютому, після того як центробанк остаточно переконається в ціновій стабільності.
Зміна ставок рефінансування, використовуваних для підтримки ліквідності банківської системи, пов'язується чиновниками центробанку з уповільненням темпів інфляції. Нагадаємо, що в 2011 р. інфляція, за офіційними даними, склала 4,6%, в той час як роком раніше - 9,1%. Зниження ставок можна також занести і в комплекс заходів НБУ зі створення активного ринку нацвалюти з одночасним зниженням ролі долара в економіці.
Проте, як відзначають експерти, дані зміни носять більшою мірою теоретичний, ніж практичний характер. Принаймні, чекати того, що слідом за рефінансуванням НБУ подешевшають і банківські кредити, навряд чи доводиться. "Зазвичай таке зниження вважається інструментом монетарної політики НБУ, спрямованої на стимулювання розвитку економіки, і використовується за умови відсутності ризиків суттєвого зростання інфляції", - розповідає начальник управління планування та бюджетування "ЕРДЕ Банку" Ростислав Берегій.
У той же час, додає він, існує певний скепсис щодо потенційного зменшення вартості кредитів, оскільки ставка рефінансування НБУ не має на неї визначального впливу, хоча і служить сильним сигналом бачення Нацбанку щодо цін на кредити.
Підтверджує цю точку зору і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. "Якщо подивитися на обсяги коштів, спрямованих на підтримку ліквідності банків у 2011 р., то ми побачимо, що вони занадто малі для того, щоб говорити про вплив ставок рефінансування на вартість банківських кредитів", - міркує експерт. У минулому році, пояснює він, Національний банк намагався втримувати інфляцію і курс гривні в прогнозованих рамках, тому стримував зайвий "викид" грошей в банківську систему.
За словами менеджера з великого банку з іноземним капіталом, ситуацію ускладнює і те, що НБУ досить вибірково підходить до банків при видачі їм кредитів на підтримку ліквідності. На безвідмовну допомогу, як правило, можуть розраховувати держбанки і дружні владі фінустанови. Тому більшість інших банків зараз мало орієнтується на вартість кредитів рефінансування.
Банкіри також вказують на те, що саме по собі зниження на 0,25 в.п. в поточній ситуації не дуже істотне за будь-яких обставин. Адже банки все одно не мають довгого гривневого ресурсу і не можуть дозволити собі роздавати кредити направо і наліво.
При цьому навряд чи Національний банк незабаром продовжить подальше зниження ставок рефінансування. "Крім незначного зменшення офіційної інфляції та необхідності дотримання вимог, зазначених у меморандумі, підписаному з МВФ (ставка рефінансування повинна бути вищою, ніж рівень інфляції, - ред.), ми не бачимо істотних підстав очікувати подальше зменшення ставки рефінансування", - вважає Ростислав Берегій. Крім того, резюмує він, практика показує, що ставки рефінансування НБУ змінює вкрай рідко.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
