2210
ПАРЄ готується провчити Україну
Обговорення ситуації в Україні в рамках сесії ПАРЄ планове. У проекті резолюції містяться майже ті ж вимоги, що і в документах Європарламенту. Однак, на відміну від критики Європарламенту, вимоги ПАРЄ виконувати Україна зобов'язана, адже ще з 1995 р. вона є членом Ради Європи.
ПАРЄ різко розкритикувала всю судову систему України, відверто назвавши її залежною від влади. Україні висунули негайну вимогу - зменшити вплив президента, Генпрокуратури і парламенту на Вищу раду юстиції та в перспективі взагалі виключити їх представників з цього органу. Крім того, європейці висловили жаль, що Україна не послухалася Ради Європи і не схвалила Виборчий кодекс. Також Україна не виконала установку ввести пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Це обіцяв перед виборами сам президент Віктор Янукович. Щоб покращити ухвалений закон про вибори, ПАРЄ вимагає зменшити прохідний бар'єр до парламенту і дозволити участь у виборах блокам.
У документі значна увага звертається на судове переслідування політичної опозиції, зокрема, Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, Валерія Іващенка та Євгена Корнійчука. Європейці висунули чітку вимогу - скасувати ст. 364 і ст. 365 Кримінального кодексу і випустити всіх політиків, яких судять за порушення їх положень. На думку ПАРЄ, за політичну діяльність політики повинні нести політичну, а не кримінальну відповідальність.
Днями президенту ПАРЄ Мевлюту Чавушоглу надійшов лист за підписом голів фракцій БЮТ і НУНС Андрія Кожем'якіна та Миколи Мартиненка, в якому вони просять усунути дисбаланс в українській делегації. У своєму листі парламентарі повідомляють, що три члени української делегації, які представляють опозицію, приєдналися до Партії регіонів. Йдеться про Валерія Писаренка, Володимира Пилипенка та Олександра Фельдмана. У кінці листа опозиція просить президента ПАРЄ не визнавати мандати трьох вищезгаданих депутатів і поставити до порядку денного питання про позбавлення української делегації повноважень представляти Україну в ПАРЄ.
Керівник комітету правил процедур ПАРЄ Егідіюс Варейкіс підтвердив, що під сумніви поставлені повноваження всієї української делегації в ПАРЄ. За його словами, відповідно до процедури це питання буде розглянуто на комітеті правил процедур вже у вівторок, для прийняття подальшого рішення. Вимога опозиції викликала роздратування в Партії регіонів. "Гадаю, що наступним кроком Кожем'якіна і Мартиненка буде звернення до Парламентської асамблеї Ради Європи з проханням позбавити Україну членства в асамблеї", - заявив депутат від Партії регіонів Олександр Єфремов. Однак експерти сумніваються, що подібне рішення буде прийнято. І питання про політичну орієнтацію українських депутатів до парламентських виборів і після них залишиться проблемою внутрішньоукраїнською.
Незадовго до прийняття резолюції ПАРЄ Україна змінила своє представництво в моніторинговому комітеті асамблеї. Зокрема, депутат від Партії регіонів і сестра глави Адміністрації президента Юлія Льовочкіна зайняла місце Сергія Головатого.
Згідно з положеннями в моніторинговому комітеті повинен бути один представник від опозиції, і один - від влади. Оскільки Ольга Герасим'юк в даній структурі представляє опозицію, було прийнято рішення, що представником влади стане Юлія Льовочкіна.
За словами пані Льовочкіної, рішення про її висунення приймала група європейських демократів, а затверджувало бюро ПАРЄ, і Партія регіонів до цього ніякого відношення не мала. "Формально пан Головатий - член фракції Партії регіонів. Ми нікого не відкликали, і це рішення не наше, а бюро, і воно було прийнято таємним голосуванням. Ми ж ніде не приймали жодного рішення щодо зміни представництва в ПАРЄ. Особисто мені ніхто про це не говорив", - сказала вона. За її кандидатуру проголосували 15 членів бюро, 14 - за Сергія Головатого, і один бюлетень виявився недійсним.
Заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що заміна однієї людини в моніторинговому комітеті ПАРЄ критично не вплине на зміст і тональність його майбутніх рішень.
"У будь-якому разі в проекті звіту ПАРЄ щодо України, в першу чергу, враховується позиція, яка міститься у пояснювальній записці її співдоповідачів - Марієтти де Пурбе Лунден (Швеція) і Майліс Репс (Естонія). Вони є ключовими експертами. Тому заміна однієї людини не може критично вплинути на зміст і тональність рішень комітету та ПАРЄ в цілому", - сказав "i" експерт. Проте, продовжив він, сам факт кадрових змін свідчить про те, що чинній владі важливий цей напрямок і оцінки, які будуть прийматися щодо нашої країни. "Мабуть, буде готуватися якесь превентивне реагування на досить критичні зауваження, які, очевидно, будуть міститися в резолюції. У тому числі з приводу політичних переслідувань владою своїх опонентів. У зв'язку з цим моніторинг України ще буде продовжуватися, і питання про його завершення поки не стоїть", - додав пан Чалий.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов не відкидає, що процедуру моніторингу над Україною у зв'язку з процесами, що відбуваються всередині країни, ПАРЄ, навпаки, посилить. "Всі розчаровані Україною. 2011 рік - рік європейських розчарувань Україною і Януковичем. Зараз країна і її керівництво знаходиться в напівізоляції, тому варто очікувати більш жорстких і чітких формулювань", - сказав "i" експерт. Він також сумнівається, що присутність пані Льовочкіної в моніторинговому комітеті організації допоможе компенсувати і перекрити провали в судовій системі та області прав людини, які приписують Україні. "Можуть бути деякі ситуативні рішення, але це не вплине на ставлення європейських інституцій до нашої країни. Розвернути тенденцію нові представники просто не в змозі. Вплинути на ставлення європейців до України можуть не окремі представники в ПАРЄ, скільки внутрішня і зовнішня політика самої України. Парламентські вибори 2012 р. будуть таким тестом", - додав він.
Незважаючи на деклароване прагнення взяти участь у побудові єдиної Європи на принципах свободи, демократії, захисту прав людини і верховенства закону, Україна продовжує перебувати під моніторингом ПАРЄ. При цьому з травня по листопад 2011 р. Україна головувала в Комітеті міністрів Ради Європи, ставши першою країною-головою, що знаходиться під наглядом. У той же час в історії були випадки, коли моніторинг ПАРЄ знімався з деяких країн під час їх головування в цій структурі Ради Європи. Зокрема, це було в 2006 р. для Росії і в 2007 р. - відносно Сербії. За припинення цієї процедури щодо нашої країни висловлювався президент ПАРЄ Мевлют Чавушоглу, однак цього так і не сталося. Схоже, що найближчий шлях звільнитися від постійного контролю для України - виконати обов'язки та зобов'язання, що випливають з її членства в організації.
Ксенія Лазоренко
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
